Закриті двері
Злодій приходить тільки для того, щоб
вкрасти, вбити та занапастити.
Я прийшов для того, щоб мали життя
та мали з надлишком.
Ін.10:10
Життя належить тобі. І лише тобі. Нікого не слухай. Бери від життя все. Живи та радуйся – це і є справжнє життя. Всі двері перед тобою відчинені. Я тобі покажу всю красу світу, подарую радість відчуттів», - голос захоплював і обіцяв багато, чарівне і хвилююче.
А вдома – суцільні заборони. І то не можна і це не роби. А я молода, красива, цікава. Я хочу жити повноцінним життям.
Кордони розсувалися. Було радісно.
Але було й погано. І тоді йшла додому – відлежуватися, приходити до тями.
Очі матері не давали спокою. Її добрий голос і дбайливе, ніжне ставлення біснували. Молитви просто зводили з розуму. Хотілося кричати, щоб дали спокій. Хотілося всім доводити, що я хочу жити так, як хочу. І ніхто мені не указ.
Ніхто не був мені указом. Свобода дій, без кордонів та без норм. Перемога над усіма догмами. Ну і добре, що потім погано. Натомість зараз добре.
Якось тільки стало дуже погано. Так погано, що трохи жива приповзла вмирати додому. Голос, який тягнув раніше до незвіданого, мовчав. Він завжди підказував, як знайти вихід. А тут – мовчить.
І нема кому захистити. На порозі – правоохоронці, вдома – співчутливий і люблячий погляд матері. І лише один вихід – ребцентр.
Гаразд, вибираю його. Тимчасово. На декілька днів. Відлежати.
Але це мій вибір. Ніхто мені не наказ.
День пройшов. Я захочу назад.
Не можна. Як це не можна? Я хочу. Навколо – свобода, але назад ніяк не дістатись. Гаразд, залишаюся ще на кілька днів. Поки що батьки за мною не приїдуть.
Але це мій вибір. Я так вирішила.
Все ж таки на природі красиво. Тихо. Відпочину поки що.
Люди тут якісь смішні. Наївні, відкриті. Чомусь люблять мене нізащо. А добре як. Просто так полюбляють. Як мама. І моляться за мене. А я думала, що тільки мати може так молитися. Щиро. І не треба нікому доводити, що ти — вільна особистість.
Усю ніч проплакала в журбі.
Всі двері в минуле виявилися зачиненими. Відкритою виявилася лише одна – туди, де просто люблять. Безумовним коханням. Де не брешуть, не прикидаються. І віриш, що ти найцінніша, найкрасивіша, найулюбленіша на світі дитина. У мами з татом, у цього хлопця з гарною усмішкою, у цих смішних і зворушливих старих, які дарують один одному стільки кохання та радості, а надлишок кохання віддають таким же, як і я – спокус, що заплуталися в мережах.
Ці двері відчинені. Двері додому. Туди, де радість кохання, де хлопець із гарною та сонячною посмішкою стане чоловіком, де з'явиться на світ маленьке диво нашого кохання. Саме трепетне створення дуже схоже на діда та з посмішкою тата. І світ. Світ любові, спокою, радості з нескінченно улюбленою мамою, яка вимолила мене у Господа, щоб відчинилися ці двері.
|
|
|
|
Від страждань до слави
А якщо ми (Його) діти, то також і спадкоємці; ми спадкоємці Божі, і співспадкоємці Христові (ми розділимо Його спадщину з Ним); тільки коли ми хочемо розділити з Ним Його славу, нам доведеться розділити Його страждання.
– Послання до Римлян 8:17
Щоразу, коли нам хочеться одного, а Дух Святий каже нам зробити щось інше, то, послухавшись Його, ми, безсумнівно...
Насолоджуйтеся життям
«Я прийшов для того, щоб вони мали життя і насолоджувалися нею, причому в надлишку (повно, поки не поллється через край)».
- Іоанна 10:10
Коли я була дитиною, я не вміла радіти. Мені не дозволяли поводитися, як дитина. Батьки лаяли мене, якщо їм здавалося, що я розігралася. У нашій родині радіти не дозволялося. Ми постійно жили у страху. Коли я под...
ТИМ, ХТО ЛЮБИТЬ БОГА, УСЕ ДОПОМАГАЄ НА ДОБРЕ
«І ЗНАЄМО, ЩО ТИМ, ХТО ЛЮБИТЬ БОГА, ХТО ПОКЛИКАНИЙ ЙОГО ПОСТАНОВОЮ, УСЕ ДОПОМАГАЄ НА ДОБРЕ» (Рим. 8:28).
Сумніваємось, чи в цілій Біблії можна знайти більш потішаючий вірш. Він є особливо відповідний для піднесення на дусі хворих та тих, кого торкнулось нещастя. Він містить скороч...
Ішов землею людина
Ішов по землі людина. Навколо не було ні квітів, чий пряний аромат заспокоїв би втомленого мандрівника, ні птахів, чия бешкетна трель, додала б впевненість у своїх силах. Лише на тисячі миль навколо розстилалося безжальне царство піску, іноді, щоправда, залітав сюди вітер, але подібні візити були такими рідкісними, що після них зневіра повністю долала душу. Але людина не піддавалася й...
Істинний щасливець
Один учитель, знаменитий своїми знаннями, довго і старанно благав Бога показати йому таку людину, від якої він міг би дізнатися прямий шлях, що зручно веде до Неба. Одного разу, коли він, перейнятий цим бажанням, старанніше за звичайне засилав молитви, йому здалося, що чує голос згори, що наказує йому вийти з келії до церковного притвору: "Там, - говорив голос, - знайдеш ти людину, яку шук...
Тверде рішення
Про що ви найчастіше думаєте? Ви перебуваєте у спокої і ваші думки сповнені світу? Або в якийсь момент ви спокійні та впевнені в собі, а в інший – стурбовані, сповнені сумнівів, схвильовані. Я помічала це у собі. Іноді мені здавалося, що я можу прийняти рішення і не передумати. Мені було зовсім не важко ухвалювати рішення. А іноді я була не здатна ухвалити бу...
Не дивлячись на обставини
«Він встановив це на свідчення Йосипові, коли
він вийшов із єгипетської землі» (Пс. 80:6).
Як пастор я багато працював із молоддю з самого початку мого служіння, багато років пропрацював в освітніх закладах. Я бачив тисячі юнаків і дівчат, які виходили з найважчих ситуацій, і я зрозумів, що одним із факторів, що забезпечують успіх, є труднощі, а не їхня відсутність, я...
Порожнє місце
На березі Чорного моря був сад. Навіть можна сказати майже ліс, бо в ньому росли не лише квіти та чагарники, а й величезні дерева. Хазяїном цього саду був самотній дідок, який любив своє дітище найбільше у світі. І рослини також його любили.
І ось, у цьому благодатному чорноморському кліматі росли поруч троянда та сосна, жасмин та береза, ромашка та пальма, гладіолус та ки...
Милосердя та віра
Плід же духу: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра.
- Галатам 5:22
Одного разу, коли я летів із Нью-Йорка, я помітив, що мій супутник сидить, опустивши голову. Його мучила сильна біль голови.
— Можна, я за вас помолюся? - Запропонував я. Чоловік був приємно вражений. На його погляд, я зрозумів, що він є віруючим.
...
ПРОВАЛ АБО УСПІХ
«Очі твої нехай прямо дивляться, і вії твої нехай будуть спрямовані
прямо перед тобою» (Прип. 4:25).
Мій батько навчив мене принаймні двом речам: їздити велосипедом і плавати.
Я пам'ятаю той день, коли він купив мені єдиний велосипед, який був у мене в дитинстві. Він приніс його, а потім пішов зі мною надвір, щоб я міг покататися навколо будинку.
Коли я сів ...