Закриті двері

Злодій приходить тільки для того, щоб
вкрасти, вбити та занапастити.
Я прийшов для того, щоб мали життя
та мали з надлишком.
Ін.10:10

Життя належить тобі. І лише тобі. Нікого не слухай. Бери від життя все. Живи та радуйся – це і є справжнє життя. Всі двері перед тобою відчинені. Я тобі покажу всю красу світу, подарую радість відчуттів», - голос захоплював і обіцяв багато, чарівне і хвилююче.
А вдома – суцільні заборони. І то не можна і це не роби. А я молода, красива, цікава. Я хочу жити повноцінним життям.
Кордони розсувалися. Було радісно.
Але було й погано. І тоді йшла додому – відлежуватися, приходити до тями.
Очі матері не давали спокою. Її добрий голос і дбайливе, ніжне ставлення біснували. Молитви просто зводили з розуму. Хотілося кричати, щоб дали спокій. Хотілося всім доводити, що я хочу жити так, як хочу. І ніхто мені не указ.
Ніхто не був мені указом. Свобода дій, без кордонів та без норм. Перемога над усіма догмами. Ну і добре, що потім погано. Натомість зараз добре.
Якось тільки стало дуже погано. Так погано, що трохи жива приповзла вмирати додому. Голос, який тягнув раніше до незвіданого, мовчав. Він завжди підказував, як знайти вихід. А тут – мовчить.
І нема кому захистити. На порозі – правоохоронці, вдома – співчутливий і люблячий погляд матері. І лише один вихід – ребцентр.
Гаразд, вибираю його. Тимчасово. На декілька днів. Відлежати.
Але це мій вибір. Ніхто мені не наказ.
День пройшов. Я захочу назад.
Не можна. Як це не можна? Я хочу. Навколо – свобода, але назад ніяк не дістатись. Гаразд, залишаюся ще на кілька днів. Поки що батьки за мною не приїдуть.
Але це мій вибір. Я так вирішила.
Все ж таки на природі красиво. Тихо. Відпочину поки що.
Люди тут якісь смішні. Наївні, відкриті. Чомусь люблять мене нізащо. А добре як. Просто так полюбляють. Як мама. І моляться за мене. А я думала, що тільки мати може так молитися. Щиро. І не треба нікому доводити, що ти — вільна особистість.
Усю ніч проплакала в журбі.
Всі двері в минуле виявилися зачиненими. Відкритою виявилася лише одна – туди, де просто люблять. Безумовним коханням. Де не брешуть, не прикидаються. І віриш, що ти найцінніша, найкрасивіша, найулюбленіша на світі дитина. У мами з татом, у цього хлопця з гарною усмішкою, у цих смішних і зворушливих старих, які дарують один одному стільки кохання та радості, а надлишок кохання віддають таким же, як і я – спокус, що заплуталися в мережах.
Ці двері відчинені. Двері додому. Туди, де радість кохання, де хлопець із гарною та сонячною посмішкою стане чоловіком, де з'явиться на світ маленьке диво нашого кохання. Саме трепетне створення дуже схоже на діда та з посмішкою тата. І світ. Світ любові, спокою, радості з нескінченно улюбленою мамою, яка вимолила мене у Господа, щоб відчинилися ці двері.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

Притча "Світло душі"

- Чому про одних людей кажуть, що в них світла душа, а про інших, що темна, - спитала дочка, - адже в душу людини не можна зазирнути. Люди можуть вдавати.

Мати відповіла:
- Коли зустрічаєш людину зі світлою душею, то тобі стає світло. Якщо ти відчуваєш якийсь душевний біль, то поруч із такою людиною вона стихає. Така людина зміцнюватиме віру в Бога, віру в себе, т...

Метелик

Якось лялька метелика потрапила в руки до людини. Він узяв її розглядав протягом кількох годин, бачачи, як вона щосили намагається витиснути своє тіло з маленької дірочки в коконі. Час минав, вона намагалася вилізти з кокона, але прогресу ніякого не було. Здавалося, що вона зовсім вибилася з сил і більше не може… Тоді людина вирішила допомогти метеликові. Він узяв нож...

Так ні ж. Ні.

Упокоріться перед Господом, і піднесе вас.
Як. 4:10

Не складався мирний діалог із рідною сестрою, ну зовсім не складався. Вона щось мені говорила різке. Докоряла. Висловлювала претензії. Єдине, що я могла вклинити в наш моно-діалог, тільки боязке:

- Та ні. Ні.

Але це тільки розпалювало її та звинувачення на мою адресу наростали...

Що в імені моєму

- А ти знаєш, що ім'я Світлана вперше зустрічається у Востокова,
потім у Жуковського? Ім'я придумане! А чи взагалі ти Фотинія?

- Да ти що! Ну добре, що не Даздраперма. Дякую Востокову-Жуковському.

Взагалі, я знаю на честь кого названа.

Мама мала складні пологи. Я дев'ята у сім'ї. Дуже велика була, переношена,
та ще й непра...

Секрет щастя

Небажання жити в наш час, на жаль, не рідкість. Це ненормальне явище існує у будь-якій країні світу, а до кінця XX століття, за статистикою, кількість самогубств зросла.

Зойк матері: «Як далі жити? Син став наркоманом. Я так мріяла про нього, він був моєю надією. Коли він народився, я була найщасливішою на землі, а тепер він перетворився на чудовисько, с...

Молитва – це розмова з Богом

Молитва – це наша спільність з Богом, спосіб спілкування та вираз нашої віри та залежності від Нього. Вона є необхідною для нас, подібно до того, як повітря і їжа важливі для нашого існування. Ми розуміємо, що усе, що ми маємо, надходить від Бога, включаючи життя, таланти, здоров'я і навіть наші щоденні потреби.

Молитва не обмежена часом проведення в храмі або формальними об...

ПЕРЕСТАНЬ БУТИ ГЛЯДЕМ

«Чи не знаєте, що ті, хто біжить на ристалище, біжать усі,
але один отримує нагороду? Так біжіть, щоб отримати»
(1 Кор. 9:24).
Італійське прислів'я говорить: «Коли корабель потонув, всі знають, як можна було врятуватися». Їй вторить англійське прислів'я: «Після війни всі генерали». А є ще іспанська: "На гальорці всі тореадори".&n...

Два струмки

Хлопчик років п'яти - шести, гуляючи з батьками лісом, побачив чистий струмок. Він напився свіжої води, а потім - заради забави - взяв у руки гілочку і почав каламутити воду в струмку. Дно струмка було землянистим, і тому на поверхню відразу піднявся пісок, опале листя і різне сміття. Колись прозора вода стала непридатною для пиття. Малюкові швидко перестала дивитися в брудн...

Милосердя та віра

Плід же духу: любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра.

- Галатам 5:22

Одного разу, коли я летів із Нью-Йорка, я помітив, що мій супутник сидить, опустивши голову. Його мучила сильна біль голови.
— Можна, я за вас помолюся? - Запропонував я. Чоловік був приємно вражений. На його погляд, я зрозумів, що він є віруючим.
...

Коли свідчиш про милість Божу

Голос завжди тремтить від хвилювання, коли свідчиш
про милість Божу, про те, як Він веде тебе по життю,
як наставляє. Ось і цей, уже немолодий чоловік,
з м'яким південним акцентом, зі сльозами на очах говорив нам, журячись так само, як і тоді, коли відсунув огорожу Божу: "Ми затятимемося
або не думаємо про серйозність провин, а особливо наслідків, зробленого по нерозумн...