Вівторок 22 Вересень 2026   Пошук    

Закриті двері

Злодій приходить тільки для того, щоб
вкрасти, вбити та занапастити.
Я прийшов для того, щоб мали життя
та мали з надлишком.
Ін.10:10

Життя належить тобі. І лише тобі. Нікого не слухай. Бери від життя все. Живи та радуйся – це і є справжнє життя. Всі двері перед тобою відчинені. Я тобі покажу всю красу світу, подарую радість відчуттів», - голос захоплював і обіцяв багато, чарівне і хвилююче.
А вдома – суцільні заборони. І то не можна і це не роби. А я молода, красива, цікава. Я хочу жити повноцінним життям.
Кордони розсувалися. Було радісно.
Але було й погано. І тоді йшла додому – відлежуватися, приходити до тями.
Очі матері не давали спокою. Її добрий голос і дбайливе, ніжне ставлення біснували. Молитви просто зводили з розуму. Хотілося кричати, щоб дали спокій. Хотілося всім доводити, що я хочу жити так, як хочу. І ніхто мені не указ.
Ніхто не був мені указом. Свобода дій, без кордонів та без норм. Перемога над усіма догмами. Ну і добре, що потім погано. Натомість зараз добре.
Якось тільки стало дуже погано. Так погано, що трохи жива приповзла вмирати додому. Голос, який тягнув раніше до незвіданого, мовчав. Він завжди підказував, як знайти вихід. А тут – мовчить.
І нема кому захистити. На порозі – правоохоронці, вдома – співчутливий і люблячий погляд матері. І лише один вихід – ребцентр.
Гаразд, вибираю його. Тимчасово. На декілька днів. Відлежати.
Але це мій вибір. Ніхто мені не наказ.
День пройшов. Я захочу назад.
Не можна. Як це не можна? Я хочу. Навколо – свобода, але назад ніяк не дістатись. Гаразд, залишаюся ще на кілька днів. Поки що батьки за мною не приїдуть.
Але це мій вибір. Я так вирішила.
Все ж таки на природі красиво. Тихо. Відпочину поки що.
Люди тут якісь смішні. Наївні, відкриті. Чомусь люблять мене нізащо. А добре як. Просто так полюбляють. Як мама. І моляться за мене. А я думала, що тільки мати може так молитися. Щиро. І не треба нікому доводити, що ти — вільна особистість.
Усю ніч проплакала в журбі.
Всі двері в минуле виявилися зачиненими. Відкритою виявилася лише одна – туди, де просто люблять. Безумовним коханням. Де не брешуть, не прикидаються. І віриш, що ти найцінніша, найкрасивіша, найулюбленіша на світі дитина. У мами з татом, у цього хлопця з гарною усмішкою, у цих смішних і зворушливих старих, які дарують один одному стільки кохання та радості, а надлишок кохання віддають таким же, як і я – спокус, що заплуталися в мережах.
Ці двері відчинені. Двері додому. Туди, де радість кохання, де хлопець із гарною та сонячною посмішкою стане чоловіком, де з'явиться на світ маленьке диво нашого кохання. Саме трепетне створення дуже схоже на діда та з посмішкою тата. І світ. Світ любові, спокою, радості з нескінченно улюбленою мамою, яка вимолила мене у Господа, щоб відчинилися ці двері.

Ви - СИЛЬНІ, коли берете своє горе і перетворюєте його в посмішку.

Ви - СИЛЬНІ, коли берете своє горе і перетворюєте його в посмішку. 
Ви - ХОРОБРІ, коли долаєте свої страхи і допомагаєте подолати їх іншим. 
Ви - СКРОМНІ, коли ви не знаєте, наскільки ви скромні. 
Ви - ЛЮБЛЯЧІ, коли ваш власний біль не робить вас сліпим до болю інших. 
Ви - ЖИВІ, коли надії на завтра означають більше, ніж вчорашні помилки. 

Завжди прощайте!

«Якщо не прощатимете, то і Отець ваш Небесні не простить вам гріхів і вад ваших».
– Євангеліє від Марка 11:26,
Розширений переклад Біблії
У Біблії ми читаємо про те, як Ісус навчав молитися: “Пробач нам гріхи наші, як і ми прощаємо тих, хто згрішив проти нас”. Бог є милостивим, але питання прощення має для нього велике значення. Якщо ми хоч...

Притча про головну зброю диявола

Багато років тому диявол вирішив продати усі інструменти свого ремесла. Він акуратно виставив їх у скляній вітрині на загальний огляд. Що то була за колекція! Тут був блискучий кинджал Заздрості, а поряд із ним красувався молот Гніву. На другій полиці лежала цибуля Пристрасті, а поряд з нею мальовничо розмістилися отруєні стріли Черевоугоддя, Бажання та Ревнощі. На окре...

Єдина зброя - Любов

До одного єпископа прийшла людина зі скаргою на те, що її оточують лише жорстокосердні та недобрі люди, і тому вона почувається в цьому світі дуже самотньою.
Єпископ вислухав його і сказав:
— Насправді довкола тебе багато добрих людей. Просто люди подібні до рудників, у які доводиться проникати глибоко, щоб знайти приховані в них скарби. Тільки цього не зробити ні лопатою, ні заступом...

Якщо довіритися Богу

Цю історію розповідають по-різному, Одне це свідчить про її правдивість. Небилиці швидко забуваються.
Був похмурий осінній день, морозив холодний дощ. І хлопчик років семи, що сидить на лавці на початку паркової алеї, до кісточок промок у своїй старій одежі. Люди проходили повз, поспішаючи у своїх справах і не звертаючи уваги на хлопчика, - чи мало на світі безпритульних діт...

Духовність: Пошук глибинного зв'язку

Духовність - це неодмінна складова людського буття, яка виражається у пошуку глибинного зв'язку зі своєю внутрішньою сутністю, з іншими людьми та зі світом навколо нас. Вона перевищує матеріальність і просторово-часові рамки, спонукаючи нас до розуміння більш високих цінностей і сенсу життя.

Духовність проявляється у бажанні пізнавати себе, свої внутрішні потреби та духовні здібно...

Унікальний резервуар Божої сили

Чи потрібні вам сьогодні додаткові сили? Тоді хочу звернути вашу увагу на слово "зміцнюйтеся" з вищенаведеного вірша. Слово endunamao — «зміцнюватися», складове: en перекладається, слово dunamis — вибухова сила, здатність, міць. Від нього походить слово динаміт. Цілком слово endunamao означає вибухова сила, що знаходиться в резервуарі, ємності або інш...

Притча Вітер і квітка

Вітер зустрів чудову Квітку і він дуже сподобався йому. . Поки він ніжно пестив Квітка, той відповідав йому ще більшим коханням, вираженим у кольорі та ароматі.

Але Вітру здалося мало цього, і він вирішив: "Якщо я дам Квітці всю свою міць і силу, то той обдарує мене чимось більшим". І він дихнув на Квітку потужним диханням. Але Квітка не винесла бурхливого вітру і...

ЩО БІБЛІЯ КАЖЕ ПРО АД?

Ми вже згадували про те, що в момент смерті дух і душа невіруючої людини прямують до пекла. Пекло – це місце усвідомленого покарання; душа в пеклі образно описується як людина, яка має ...

Співчутлива порада

Молода жінка сиділа на лавці у парку і чомусь гірко плакала. У цей час Ваня їхав своїм триколісним велосипедом алеєю. І так шкода стало йому тітці, що він спитав:
- Тіто, ти чому плачеш?
- Ой, малюку, ти не зможеш зрозуміти, - відмахнулася жінка.
Вані здалося, що після цього тітка почала плакати ще сильніше. Він каже:
- Тіто, у тебе щось болить, і ти плачеш?&n...