А ви говорите німецькою?

Дивно, - подумав Володя, - мова Шіллера, Гете та Мартіна Лютера. Класиків читаю, а ось те, що Лютер переклав Біблію німецькою мовою, не замислювався навіть. Хоча знав, звісно, про це. Він усміхнувся своїм думкам, підтримуючи за лікоть і допомагаючи вийти з машини жінкам похилого віку. Не вперше підвозив їх до церкви і чекав, поки йшло служіння, читаючи в машині тих самих класиків у оригіналі. Переклади не дуже любив. Того забарвлення, яке надавали тексту перекладачі, чомусь не сприймав. Німецька мова чітка, лаконічна, по-своєму струнка. А скільки в ньому відтінків, скільки діалектів! Останнім часом захопився якраз рідкісними, практично зникаючими діалектами.
Ось досада, хотів, як завжди в машині почитати, та вітер якось здійнявся. Незатишно. Зайду всередину, почитаю там.
На задньому ряду практично немає нікого. Тепло. Сухо. Затишно. Відразу поринув у читання, насолоджуючись хитромудрими фразами викладу. Здорово таки. Треба якось викроїти грошей, накопичити на поїздку до Німеччини. Хоч і складно це зробити, працюючи вчителем у школі, але ж мрія. Мрія, - блаженно посміхаючись, прошепотів він, прикриваючи книгу.
Попереду почув німецьку мову. Та не просто сучасну, а діалект. рідко зустрічається. на ньому вже й не говорять практично. Мертва мова.
Попереду стояла на колінах старенька і щось гаряче шепотіла німецькою.
Ось чудово, що я зайшов сьогодні до церкви! . зрадів Володя. Бабуся напевно із поволзьких німців.
- Sprechen Sie Deutsch? Du Woher? . радісно посміхаючись, він нахилився до неї.
Бабуся здивовано дивилася на нього.
- Я тебе не розумію, любий.
- Як же? Адже ви зараз на східно-прусському діалекті молилися. Ви з Поволжя чи з Казахстану? У вас тато був німцем чи мама?
- Синку, я москвичка. Нікуди і не виїжджала з Москви.
- Але, Ви ж зараз говорили німецькою!
- Не знаю, синку. Я просто молилася.
Володя, вражений, сів на свою лаву. Так не буває. Звідки цей «божий кульбаба» може знати мову, та ще й так правильно на ній говорити? Володя скептично ставився до віри. Терпімо. Не засуджував, але щоб самому повірити в щось надприродне. Ну ні, вибачте. Друг вірив. Мама вірила. Але сам. ні-ні.. У цих питаннях він дотримувався холодного здорового глузду. Що бачу і відчуваю. Існує. Душа є, бо болить іноді. А життя. це суцільний матеріалізм.
Але зараз... Це що? Звідки бабуся може знати мову? Забута мова германців? І зрозуміло, що говорила. До сина зверталася, про кохання говорила. Але чому такою знайомою мені, а не їй, мовою? Щось томило серце і не переляк начебто, а от якось незрозуміло все це. Треба в друга запитати, чи може з її сином щось не гаразд? Може, в біду потрапив?
- Син? - підняв брову друг, - немає в неї нікого.
- Але як же? Вона ж по-німецькому казала, що любить сина, що довго чекала на нього, що дуже рада, що він прийшов. Щось ще про благословення говорила, радість зустрічі.
- Володю, то це до тебе говорилося і про тебе, розумієш? Ти ж один німецький досконало знаєш, та ще й втрачені діалекти вивчаєш, ось Бог до тебе твоєю улюбленою мовою і говорив. До тебе. Більше нема до кого.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

Не засуджуй

Одному старцеві сказали, що один із його учнів згрішив. Старець сазав:
- Велике зло зробив він і гідний за це покарання.
Пройшло кілька днів. З'явився до старця Ангол Господній і приніс із собою душу брата, засудженого ним, і каже йому: -
Ось той, котрого ти засудив, помер. Куди велиш тепер віднести душу його: у Царство Небесне чи на муку?!
Старець жахнувся.&n...

Молитви, що чує Бог

Давним-давно жив один святий старець, який багато молився і часто журився за гріхи людські. І дивним йому здавалося, чому це так буває, що люди до церкви ходять, Богу моляться, а живуть так само погано, гріха не убуває. «Господи,— думав він,— невже не прислухаєшся до наших молитов? Ось люди постійно моляться, щоб жити їм у мирі та покаянні, і ніяк не можуть.&nbs...

НЕ ОБМАНУЙСЯ

«Не дивися на його вигляд і на висоту зросту його; Я відкинув
його; Я дивлюся не так, як дивиться людина; бо людина
дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце”
(1 Сам. 16:7).
Я вивчав філософію у престижному університеті Чилі. Першого ж дня я був надзвичайно здивований, побачивши в бібліотеці чоловіка, який, незважаючи на холодну погоду,...

У ПОЛОЖЕНИЙ ЧАС

«Всьому свій час... час обіймати, час ухилятися
від обіймів... час любити, і час ненавидіти»
(Еккл. 3:1, 5, 8).
У житті є речі, які пізнаються лише на власному досвіді, і деякі люди визнають істини лише після того, як обпеклися, діючи всупереч їм. У той момент, коли ти розумієш, що не досягнув бажаного, розчарування може виявитися настільки сильним, що надовго за...

Притчі про життя та його виправлення

Стояли на узбіччі двоє людей і щось розмовляли.

Проходив повз них п'яниця і сказав сам собі:

— Мабуть, вони зараз домовляються піти в льох, щоб випити вина.

І п'яниця, забувши про всі свої справи, поспішив до шинку.

Проходив повз бесідних блудник і подумав:

— Ось люди, не боячись розголосу, змовляються серед білого дня на тілесн...

Перед світанком

За вікном давно ніч. Темно. Непроникна темрява й у думках.

- Немає жодного бога. Вигадали всі. Я ж бачу їх наскрізь. Мене роздобути надумали.
Я повинен попросити їх бога про щось. Смішно. Хочуть мене поставити навколішки.
Зламати мене хоче. Ще чого! Не дочекаєтесь. І вигадали ж! Попросити бога, щоб
дитину врятував. ...

МЕДЛІН НА СЛОВА

«Кожна людина нехай буде швидка на слухання, повільна на слова,
повільна на гнів» (Як. 1:19).
Одного разу генерал Лефферс, директор найбільшої телеграфної компанії США, послав за Томасом Алва Едісоном. Едісон тоді було всього двадцять з невеликим, але він вже був автором різних патентів на винаходи, які могли застосовуватися в телеграфії.
Генерал, що звикли одраз...

ПРИТЧІ ІСУСА ХРИСТА

Світ, в якому ми живемо, дуже складний. На шляху кожної людини раз по раз трапляються спокуси чинити недобре іншому, зневіритися в успіхові справи, за яку взявся, зазнати поганого впливу, потрапити під владу шкідливих звичок.

Що може допомогти людині розібратися у проблемах навколишнього світу і в тому, що непокоїть її саму? Як їй навчитися долати спокуси? Як їй добром перемагати зло?...

Притча

— Я такий поганий, такий поганий, — скаржився учень Вчителю.

— Ти не поганий, але тобі треба змінитись.

- Як же так? Якщо я не поганий, як ви кажете, то навіщо мені змінюватись? Я що, маю стати поганим?

— Ні, — посміхаючись, відповів Вчитель, — навіщо ж погане. Давай краще я тобі покажу.

І він дав учн...

СВОЄЧАСНА ВДЯЧНІСТЬ

«І будьте вдячні!» (Кол. 3:15, РБО).
Моцарт був музичним генієм. Він почав грати на скрипці в п'ять років, під керівництвом батька, став найвідомішим музикантом свого часу, написав неймовірну кількість творів, які й донині виконуються в різних інтерпретаціях.
Проте майно, залишене ним після смерті, складалося лише зі старої скрипки, яка мало що коштувала. На...