У ПОЛОЖЕНИЙ ЧАС

«Всьому свій час... час обіймати, час ухилятися
від обіймів... час любити, і час ненавидіти»
(Еккл. 3:1, 5, 8).
У житті є речі, які пізнаються лише на власному досвіді, і деякі люди визнають істини лише після того, як обпеклися, діючи всупереч їм. У той момент, коли ти розумієш, що не досягнув бажаного, розчарування може виявитися настільки сильним, що надовго залишиться з тобою.
Дівчина, що сиділа навпроти мене, розповідала з болем у голосі, що хотіла одружитися незайманою, але стосунки з нареченим заплуталися, і вони зайшли надто далеко. Минуло ще трохи часу, і він сказав, що більше не любить її, їм довелося розлучитися. Тепер розчарування та біль переповнювали її.
Я хотів сказати їй, що так відбувається завжди, що коли дівчина вступає в подібні сексуальні стосунки, вона перестає поважати себе, і інші перестають поважати її. Це причина, через яку чоловіки, навіть ті, у яких невисокі моральні принципи, хочуть одружитися з тими, хто не мав сексуальних зв'язків.
Роберт Шуллер написав, хоч і в іншому контексті, те, що можна застосувати до цієї теми: «Невдача полягає не в тому, що тобі не вдається досягти своїх цілей. Невдача це не досягти того рівня, якого ми з нашими здібностями могли б досягти». Невдача це коли ти маєш можливість досягти більшого, але зупиняєшся на меншому.
Ти народився, щоб бути переможцем; якщо ти не досягнеш максимуму, на який здатний, то тебе спіткає розчарування, яке залишиться з тобою надовго.
Найкращою книгою, яку я читав на цю тему, є «Я любив дівчину» австрійського пастора Вальтера Тробіша. Це листування, яке він та його дружина підтримували з молодою парою, Франсуа та Сесіль, які вирішували, мати чи не мати сексуальних стосунків до шлюбу.
В одному зі своїх листів Вальтер Тробіш пише Франсуа: «Безперечно, статевий потяг від Бога. Це дар Божий, навіть один із найцінніших дарів, який ти здобув у своєму молодому житті. Проте наявність пристрастей ще виправдовує неприборканого задоволення їх».
Ось ключ до розуміння: наявність пристрастей не виправдовує неприборканого задоволення. Ми можемо так сердитися на когось, що відчуваємо бажання вдарити його, але якщо вдаримо, то не зможемо виправдатися фразою:
«Я не міг стриматися, моє бажання було сильнішим за мене».
Якщо ми не здатні контролювати наші бажання, то ми нічим не відрізняємося від істот, позбавлених здатності здорового глузду.
Вибір, як завжди, за нами, і наслідки, подобається нам це чи ні, не забаряться.
Проси Бога допомогти тобі контролювати свої бажання та бути відповідальним за свої вчинки.