СВОЄЧАСНА ВДЯЧНІСТЬ

«І будьте вдячні!» (Кол. 3:15, РБО).
Моцарт був музичним генієм. Він почав грати на скрипці в п'ять років, під керівництвом батька, став найвідомішим музикантом свого часу, написав неймовірну кількість творів, які й донині виконуються в різних інтерпретаціях.
Проте майно, залишене ним після смерті, складалося лише зі старої скрипки, яка мало що коштувала. На похороні було лише кілька людей, він був похований у спільній безіменній могилі — ні надгробка, ні таблички.
Найбільший музичний геній своєї епохи отримав визнання лише після смерті.
Люди, безперечно, унікальні створіння. Ми живемо особливим життям.
Ми наділені здібностями, яких позбавлені решта всіх істот на цій планеті. Але в тому, що стосується визнання, ми примітивні як амеби. Ми так легко забуваємо про тих, хто поруч із нами, про тих, хто дарує нам свої таланти, робить добро, приносить користь.
Коли ти востаннє щиро дякував комусь? Коли ти говорив спасибі тому, хто зробив щось хороше тобі просто тому, що захотів зробити тобі приємне?
Невдячність приносить багато прикростей. Навіть у цьому ми, люди, «особливі». Коли хтось підходить до нас і каже, що ми відіграємо важливу роль у його житті, ми радіємо та хвилюємося. Але нам важко сказати те саме інше людині. Нам самим важко чинити так само з іншими людьми. Як часто можна почути: «Не знаходжу слів, щоб висловити мою подяку/немає слів, щоб висловити…?»
А ось коли йдеться про критику, вимоги і невдоволення, ми не відчуваємо нестачі в словах. Для нас це так природно, що слова ллються рікою.
Вміння дякувати вчасно – це великий дар та цінне придбання.
Дар, бо ця здатність пов'язана з характером, перетвореним Божою благодаттю. Придбання, тому що кожного разу, коли ми щиро і чесно дякуємо людині, це повертається до нас із надлишком, проявляється у відношенні до нас тих, кому ми подякували.
Згадай людей, які зробили щось значуще для тебе за останній тиждень. Згадай, як ти відреагував на це. Якщо ти нічого не сказав і не написав у відповідь, не висловив своїх почуттів, то зроби це зараз, не відкладаючи.
Я впевнений, що багато людей переживали, бо з ними вчинили так само несправедливо, як із Моцартом. Пізніше, щоразу, слухаючи його музику, люди з сумом і виною згадували, що не подякували композитору тоді, коли це було можливо.
Може, деякі люди саме тому плачуть на похороні? Вони не подякували померлому за життя, а тепер уже надто пізно.
Сподіваюся, ти встигнеш.
Проси Бога, щоб Він дав тобі дух подяки щодо тих, хто мешкає поряд з тобою.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

ТИМ, ХТО ЛЮБИТЬ БОГА, УСЕ ДОПОМАГАЄ НА ДОБРЕ

«І ЗНАЄМО, ЩО ТИМ, ХТО ЛЮБИТЬ БОГА, ХТО ПОКЛИКАНИЙ ЙОГО ПОСТАНОВОЮ, УСЕ ДОПОМАГАЄ НА ДОБРЕ» (Рим. 8:28).

Сумніваємось, чи в цілій Біблії можна знайти більш потішаючий вірш. Він є особливо відповідний для піднесення на дусі хворих та тих, кого торкнулось нещастя. Він містить скороч...

Побачити світ у піщинці

Чи вмієте ви радіти? Не в півсили, не трохи, а по-справжньому? Чи любите ви життя у всіх його проявах? І чи дякуйте Богові за цей чудовий дар? Чи здатні ви дбайливо ставитися до навколишнього світу і до всього, що наповнює його?

Всі ці запитання я поставила передусім самій собі, коли прочитала книгу казок Ганса Крістіана Андерсена у новому християнському видан...

Доброта до людей

У 1871 році знаменитий англійський мандрівник Генрі Стенлі вирушив до Центральної Африки на пошуки зниклого Д. Лівінгстона. Він знав, що зустріне там такі племена, які не зрозуміють його мови, але він був упевнений, що їм знайома мова совісті. Тому він суворо наказав своїм людям не ображати дикунів, не красти в них, не порушувати обіцянок, ставитись до них люб'язно і взагалі – н...

Час прощати

Не прийме Господь наших численних земних поклонів, якщо в нашому серці продовжуватимуть жити образи на брата, зло і недоброзичливість до ближніх.

Не почує Господь і наших слізних молінь та зітхань до Нього про помилування нас, якщо не торкнуться нашої свідомості слова Спасителя: “...якщо ви прощатимете людям прогрішення їх, то простить і вам Отець ваш Небесний” (Мф. 6, 14...

Христос Воскрес!

Я зустрів його випадково, на рибалці. У мене клювання не було, але за кущами тільки й миготіло саморобне вудлище. Стало цікаво, підійшов, присів:

- Здорово, дідусю. Як у тебе якийсь улов!

Він повернувся до мене, зарослий, брудний, обірваний. Але очі блищали добротою і радістю.

- Здоровенькі. Я тебе знаю.

- Звідки, дідусю?

Навчіться подобатися собі

Чи знаєте ви, що наші вчинки і ми як ОСОБИСТІСТЬ – не одне й те саме? Справа в тому, що хоча я не завжди вчиняю правильно, це не впливає на мою ОСОБИСТІСТЬ. Я знаю, що мене все одно люблять і що я продовжую залишатися доброю людиною. Я припускалася помилок у житті, я знаю, що і в майбутньому припустю їх чимало, але я все одно продовжую себе любити.

Якщо ви собі п...

Заповіт батька

В однієї віруючої людини був невіруючий син. Батько переживав сильно, але не міг прищепити юнакові релігійність. Відчувши наближення смерті, він покликав сина:
— Виконай одне моє прохання.
- Яку, тату?
— Коли я помру, ти сорок днів приходь у цю кімнату хвилин на п'ятнадцять.
— А що мені робити?
— Нічого не треба робити. Просто сиди...

Лагідність

Блаженні лагідні, бо вони успадковують землю Мт.5:5

Один місіонер працював на острові Ямайка, що між Північною та Південною Америкою. Він викладав у недільній школі, де навчалися чорношкірі учні. Якось він запитав своїх учнів: "Кого можна назвати лагідним?"
Один із хлопчиків відповів: "Кроткий той, хто дає м'які відповіді на грубі запитання". Цей хлопчик сказав ва...

ПРИТЧІ ІСУСА ХРИСТА

Світ, в якому ми живемо, дуже складний. На шляху кожної людини раз по раз трапляються спокуси чинити недобре іншому, зневіритися в успіхові справи, за яку взявся, зазнати поганого впливу, потрапити під владу шкідливих звичок.

Що може допомогти людині розібратися у проблемах навколишнього світу і в тому, що непокоїть її саму? Як їй навчитися долати спокуси? Як їй добром перемагати зло?...

Віка

- Коли у мами та тата народилася Віка, вони жили зі своїми трьома родичами в одній кімнаті. У квартирі було ще дві кімнати, але в них мешкали інші родини.
Колись до революції прадід Вікі був власником всього цього двоповерхового будинку, в якому було цілих десять квартир. Але після революції будинок у нього відібрали, і залишили лише одну квартиру в напівпідвальному приміщенні....