Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Християнський вірш про віру - Велика віра

Людина в житті і не раз, і не два,
Буває дивується щиро,
Як бачить і чує про різні дива,
І каже: «Велика в них віра!»

Тут хтось помолився і руки поклав, -
І скочив з постелі каліка;
Там шторм бушував, - хтось до Бога позвав, -
І сталася тиша велика.

«От віра у них!» - каже більшість людей,
Завваживши певні таланти,
А поряд неявні для наших очей
Щодня ходять віри гіганти.

Це ті, хто довірився Богу сповна:
Це мати з дитям-інвалідом.
По подих останній з ним буде вона –
Не здасть в інтернат і не піде.

Любов відчайдушно топитиме лід,
І витіснить гіркість подяка.
Це – в вірі тривалість десятками літ,
Вагоміш вона за ознаки.

Це той, кого рідні зреклися по тім,
Як вибрав між ними і Богом,
Залишив положення, статок і дім
Й тримається твердо дороги.

Це ті, хто оплакують рідних своїх,
Що в рабстві гріха пропадають,
І може побачать аж в вічності їх –
Та вірою не знемагають.

А в дні, що живем, в дні безладдя й спокус,
В часи зневажання святині,
Міцну треба віру, щоб в шторм, в землетрус
Встояти на Божій твердині.

Почати свій шлях із Христом на хресті
І в небі його довершити…
Так, друзі! Найбільшої віри в житті
Людині потрібно, щоб жити.

23.09.2023

Біблія:

Небо

О, Небо, підіймаю очі, розчиняюсь у тобі.
Хоча прикуте тіло до землі,
Думками я все вище відлітаю,
І ти ведеш, несеш мене у світ глибокої тиші…

І у ночі я знову поринаю в твою безодню чистоти,
З зірками тихо, мовчки розмовляю,
Вручаю таїни, питання з уст душі…
Тоді я падаю в обійми Неба, немов мале...

Коли в серце приходить Господь

Коли в серце приходить Господь,
То руйнуються стіни ворожі.
З ніг кайдани злітають неволі
І душа виринає із рабства гріха.

Коли в серце приходить Господь,
То тебе ніжно кличе: "З темниці виходь!"
Морок зовсім не здатен покрити,
І гріхові тебе не скорити.

Коли в серці Господь пробуває,
Місця злому уже там немає....

Цінуй Христа благословіння,
Приготував Він їх для нас,
До Його вух, твої моління,
Доходять з ранку й в ночі час.
Все що ти маєш, є від Нього,
Що ще Господь не дав тобі ?
Тож слав й хвали ти Бога свого,
Він все для тебе дав, в Собі.
Його рахуй благословіння,
Все помічай і вдячним будь,
Згадай, про біль Його й терпіння,

Церкво, пробудись!

Скільки раз до небес ти свій зір піднімав
І про ба́жаний спокій бажав,
В час,коли на душі ураган вирував,
Все живе,що в тобі,руйнував?

Скільки раз ти людської підтримки просив,
Щоб підтримав би хтось твої руки,
Та байдужості в відповідь дощ моросив,
Додаючи душевної муки?

І у відчай можливо не раз ти впадав,
В...

Вдячне...

За те, що причащав мене Собою,
За те, що називав мене дочкою,
Що сил давав мені в нерівній битві,
Як припадала я
до Тебе у молитві,
Я дякую Тобі!

За те, що загортав мене у крила,
Як під дощем я плакала безсила,
За присмак полину і свіжість м'яти,
За те, що в бурях вчив мене співати,
Я дякую Тобі!

За всі...

Псалом 24

До Те́бе душу свою підношу я
І на Тебе надію покладаю.
Не допусти,поразка щоб моя,
Втішала ворогів.Боже,благаю!

Ті,що надію на Тебе кладуть,
Нехай усюди серцем всім радіють.
Хай будуть посоромлені лиш ті,
Які живуть у беззаконні й діють!

Мені Ти вказуй Боже на шлях Твій
І Твоїх стежок Ти мене навчай.
Ти є Господь с...

Сестрі на весілля

Сьогодні не забутній і святковий день, сестричко
Свій білосніжний одягнула ти наряд.
Чарівною усмішкою прикрасила ти личко
Сьогодні чарівніша, ти від усіх дівчат.

З тобою поруч усміхається Ілюша
Для тебе Богом подарований в життя.
Від радості за тебе сльози ллються
Тепер у тебе утворилася сім’я.

А ніби вчора, йшли щоранку ми до...

Буває відкидаємо далеко, У цьому світі ми любов Христа.

Буває відкидаємо далеко,
У цьому світі ми любов Христа.
Хоч жити інколи не легко,
Та ми повинні пам'ятати про любов Творця.

Коли я оглядаюся навколо себе,
Життя кипить в очах людей.
Усі вони немов комета
Летять далеко без цілей.

Так само й люди на Землі,
Ідуть далеко та без Бога
Поразки чи не мало признают...

Миті одвічного

Думку до думки, і слово до слова,
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,

Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, —
Хоч це всього лиш одвічного миті.

Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...

Чому ти плачеш і кого шукаєш?

Чому ти плачеш і кого шукаєш?
Ось Я стою, шукать Мене не треба.
Лише поклич, почую Я відразу.
Прийду Я і побуду біля тебе.

На Мене дивишся ти, та Мене не бачиш.
Ось Я... та знову чомусь не впізнала...
З печери, що сховалась, вийди зряча,
Щоб сонце знову у житті засяло.

Навкруг ти бачиш лиш одні проблеми.
Я вирішу їх ...