А часом так вже хочеться на небо
А часом так вже хочеться на небо
Злетіти й ринути туди
Побути там хоча б хвилину
У вічній і не в'янучій красі.
Побачу я там і Ісуса
Спасителя мого - Христа
Впаду до ніг Його, схилюся
Й подякую, що кров Його свята,
Колись пролилася і за мене і славлять Господа мої уста
Я дякую, що вільно жити можу,
Що ті тенета тягаря гріха, не мають влади наді мною
Бо знищила їх кров Твоя свята
Вздійму я крила, й полечу душею
Коли любов Христа все серце огорне
Огорне серце ласкою Своєю
Й мене до Себе забере
Та часом дні приходять, крила опускають
Не можу навіть йти, вже й не кажу летіти...
Буває Города не відчуваю..
Я ніби у пустелі починаю жити
Тоді здається, що Господь десь так далеко
А ворог каже ''Він тебе забув..''
Тоді під небом не летять лелеки
Тоді життя наповнене душевних мук
Та Бог не забуває жодної дитини
Він любить й прощення усім дає
Його пронизені, такі прекрасні руки
Завжди простягнуті із неба до своїх дітей
Якою б не була твоя пустеля
Якими б гострими ворожі стріли не були
Той Щит, і та Фортеця,
Тебе від них готові зберегти
27.08.2023
|
|
|
|
|
Миті одвічного
Думку до думки, і слово до слова,
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,
Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, —
Хоч це всього лиш одвічного миті.
Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...
Так треба
Сон втікав від мене о північній порі
І мені захотілось побачить Христа.
Чи то днем би було,чи вночі,на зорі
І приснилось мені і було це ось так:
Сяйво зір проникає в мій дім звідусіль,
Німа тиша лягла над землею.
Але в серці моїм не вщухав ще той біль
І не спала я ніччю тією.
Неспокійно так серце моє стукотить,
Голова,як свинц...
Молись, коли не спиться і не їсться
Молись, коли не спиться і не їсться,
Коли в душі тривога затяжна.
Молись, коли спокійний чи боїшся,
І між душею й тілом йде війна...
Молись за себе, друзів і родину,
За всіх людей, що близько чи здаля. Молись за дім, за сонце, за Вкраїну -
Ти тут живеш, і це твоя земля.
Молись, коли щасливий і здоровий,
Слова ...
А ти молись, коли вже сил не стане
А ти молись, коли вже сил не стане
Молитися й чекати відповідь.
А ти молись, хай навіть не словами,
А стогіном лиш серця серед бід.
А ти молись, хай віра так не тверда...
Якщо обпалить й холод серце вже.
А ти молись раз тисячний, не перший...
Інакше, як іти тобі вперед?
Як досягти тоді воріт небесних?
Інакше, відповідь отримат...
А дні минають швидко,і відлік вже біжить!
А дні минають швидко,і відлік вже біжить!
І чути кроки Сина,який іде судить!
Судити всіх на світі,і Вибраних забрать!
Ооо як же хочу Боже,щоб Ти мене й забрав!
Ти дав мені життя,Ти дав мені скрижалі....
І тихо прошептав,роби усе як слід!
І ось людина грішна, звертає якось в бік....
А потім на колінах,все молить Ти прости!
Прости Отець,я ви...
Ось я стою! На білій сукні пляма...
Ось я стою!
На білій сукні пляма,
Її поставила тоді,
Коли своєму ближньому збрехала,
Не думаючи наслідки які.
І знов стою! І ще одну зробила.
Я осудом по брату провела.
Сестру я так необережно засмутила,
А та упала, духом знемогла.
Вже не одна, чотири бачу плями.
О Боже Сильний, як же я могла?
Я...
Ми не знаємо, що буде завтра
Ми не знаємо, що буде завтра
Та ми знаємо, що сьогодні
В цей час неодмінно варто
Сказати "я люблю тебе до безодні"..
Наївні люди. Ми думали, що в нас буде час
Вже сьогодні ворог його краде
Стікає чаша кожного із нас
І кожному свій час прийде.
Люби, живи, поки не пізно
Тримай за руку в час важкий
Вс...
Недобрі люди...
Недобрі люди,мов сіль на рану,
Уста отруйні,як у змії,
-Плетуть інтриги і оману ,
Діла їх злі.
Отруйні стріли,пускають радо,
У тих ,хто з ними не йде у слід .
Та все намарно,
Бо Бог ,насправді,трима Своїх.
І Він учинить,що тії стіли,
Поранять їх.
Та зрозуміють,вони напевно,
Що це розплата за кривду й сміх...
ТИ ЗНАЄШ БОЖЕ
Ти знаєш, Боже, Ти мені потрібний...
У кожну мить, хвилину і секунду.
Коли туманне небо чи погідне,
Коли здається, світла вже не буде.
Як перехрестями життя блукаю,
Коли складні проходжу лабіринти,
Як стукають у серці молотками
Важкі питання, й їх не зупинити.
А світ жорстокий і несправедливий...
А я змиритися ніяк не можу...<...
Мій Боже, знаєш а сумніви є
Мій Боже, знаєш а сумніви є
Я вірю в Тебе, але якось рідко.
Не хоче моє серце знать Тебе
Нажаль ,та це кінець вердикту.
Я так старався себе обманути
Казав люблю Тебе, нажаль не щиро.
Я так вагався бути чи не бути
В Твоїх руках і Твоїм сином.
Пробач, але мій Боже-ні! Нажаль, не хочу Тебе знати.
Читати Слово, і співать...









