|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Час останній ступає на землю
Лине звістка одна за одною:
Катаклізми, конфлікти, хвороби...
Десь міста затопило водою,
Помирають від лиха народи.
Там війною іде брат на брата,
Непокірні батькам стають діти,
Хтось самотнім лишивсь помирати,
Комусь біль вже несила терпіти.
У життєвій важкій круговерті
Прагнуть люди багато звершити
Й дуже сильно лякаються смерті,
Та, на жаль, не бояться грішити...
А що завтра на людство чекає?
Скільки ще залишилося часу?
Світ кругом у гріхах потопає,
Беззаконням наповнює чашу.
На смоковниці листя зелене,
Скоро гірко земля заридає...
Час останній ступає на землю!
Хай пробудиться той, хто дрімає!
Хоча вісті невтішні повсюди,
Та звучить ще і Добра новина:
Хай спішать примиритися люди
Із Отцем через кров Його Сина.
Він готовий від смерті спасати,
І чекає на кожну людину,
Хто життя Йому встигне віддати,
Не страшна тому світу кончина.
Бог не прагне когось погубити,
Він любов Свою щедро дарує,
Та, на жаль, людство хоче грішити,
Добру звістку немовби й не чує.
Та у Бога велике терпіння,
Його милість усе покриває,
Ще дарує Він людству спасіння,
Із любов'ю, як Батько, чекає.
Він покаятись всіх закликає,
Ніжно стукає в серденька двері.
Хтось почує, в ту ж мить відкриває,
Хтось не прагне із Ним повечерять.
Можна слухати вістку й не чути,
Можна втратити шанс на спасіння,
Треба людям нарешті збагнути,
Що закінчиться Боже терпіння.
* * *
Звідусіль линуть різні новини...
За якими, мій друже, ти стежиш?
Хто Господній - у небо полине...
Перевір, чи до Нього належиш!
Леся Данильчик
---
У цих віршах виразно відтворено стан сучасного світу, де події і катаклізми одна за одною наступають одна на одну, і де люди стикаються зі страхітними випробуваннями, такими як природні катастрофи, війни, хвороби та збентеження в суспільстві. Автор висловлює хвилювання перед тяжкістю та негативними аспектами життя, але одночасно закликає до обережності в своїх діях і відносинах з Богом.
Вірш підкреслює, що важливо відчувати потребу в милосерді та примиренні, та пам'ятати про свою віру і звертатися до Бога в будь-які моменти. Автор закликає до віри в те, що Бог завжди готовий спасати і дарувати надію, навіть коли світ здається безнадійним. У вірші відображено важливість розмірковувань про долю та духовні цінності, а також виражено сподівання на зміну до кращого через Божу благодать і віру в милосердя та прощення.
29.09.2023
|
|
|
|
|
НЕ ОБРАЖАЙСЬ!
Образили... навмисне, випадково...
Як ніби камінь кинули тобі.
І поселилась в серці печаль знову
Чи ти простив образу у собі?
Легко образитись. Простити – тяжче,
На перший погляд так здається нам.
Та прощати легше, а найтяжче –
Тримать сліди образ, неначе хлам.
Образившись лишаєшся спокою
І в серці біль, немов гаря...
Понад усе важливе є любов
Понад усе важливе є любов,
Яку Господь в серця людей вливає.
Вона зігріє серце, душу, кров,
Дарунка більшого на світі цім немає.
Любов поможе шлях земний пройти
Та зрозуміти ворога й простити,
Образ глибокі води перейти,
Вогонь надії в душах запалити.
Любов не потішається неправді,
Лиш істині вона завжди радіє,
...
Вінець премудрого творіння, Подоба Господа - Адам
Вінець премудрого творіння,
Подоба Господа - Адам
Твоя душа не знає тління ,
Вона- Живого Бога храм .
Ти- чоловік, без масок, гриму,
Комусь ти батько , брат чи син..
І Духом Божим лиш водимий,
Звання твоє-християнин.
Згори народжений, спасенний,
Небесну мудрість бережеш,
Завжди Христом благословенний,
...
Сьогодні починається лиш вічність
Сьогодні починається лиш вічність.
А вічність починається тепер.
Не десь там, після смерті, коли пізно,
Коли все пройдено і в вічність ти прийдеш.
Вона є зараз, в кожнім нашім серці -
Погана, а чи добрая - з Христом.
І чим наповнене наше життя повірте,
Те буде в вічності коли з землі підем.
Як серце твоє сповнене любові,
Життя...
Тримайся моя рідна, Україно!
Тримайся моя рідна, Україно!
Хоч зболена, хоч зранена - живи!
Ми віримо - піднімешся з руїни!
Якщо ми з Богом, що нам вороги?
Тримайся, нене, стій заради діток,
заради волі, правди, мирних днів.
Ти не одна, розкиданих по світу
мільйони в тебе доч...
Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?
Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?
В людському бутті все зовсім не спиш,
Так нам здається, що багато маєм тебе,
Не встигнем оглянутись, життя і пройде.
Пробач, що цінувати тебе ми не вмієм,
І як втрачаємо, тоді нарешті, розумієм,
Що для нас людей, ти дарований Богом,
Щоб серце своє наповнять Його Словом.
І з вірою жить,...
О, сину Мій любий вернись, досить у світі блукати
О, сину Мій любий вернись,
досить у світі блукати.
Я все пробачу, тільки змінись,
спасіння хочу тобі дарувати.
Вернись, і Я обійму щиро,
без вагання, грішного прийму,
не почуєш смертний ти вирок,
а лише: "Ожив Мій син, якого люблю"
Чому ти досі в темноті,
коли у Мене так багато світла?
Невже краще жи...
Молюсь за тих, хто на землі втрачає, Хто часто і не розуміє: «Чому так?»
Молюсь за тих, хто на землі втрачає,
Хто часто і не розуміє: «Чому так?»
Кому підтримки у молитві вистачає,
Не треба слів із лицемірним співчуттям.
Порад не треба. Так багато тих, хто знає,
Чому, навіщо і для чого Бог послав…
Так цінно, коли хтось з слізьми згадає,
В молитві щирій твою душу зігріва.
Молюс...
Щастя
Щастя наше, це всього лиш мить
Коли себе порівнюєм із тим
У кого від життя душа болить
У кого доля сіра наче дим
Важливо в той момент питанням перейнятись
Чим я у Бога щастя заробив?
Мабуть не варто вихвалятись
Бо нас Христос від смерті відкупив
А чи щасливий був Ісус Христос тоді
Коли Його на хрест підняли
Прибиті руки...
Любов – буде жити!
Я стану на кручі,
І вітра спитаю.
- Скажи мені, вітре,
Бо дуже страждаю.
Де зараз мій милий?
Я всюди шукаю. –
Майнув він повз мене,
Сказавши:
- «Не знаю» -
Мовчав також місяць,
І яснії зорі.
Самотня ридаю,
Втопившись у горі.
- Чому ж мене, Боже,
Так...