Який твій хрест
Який твій хрест, такий чи як Його?
Страшний, тяжкий, так важко уявити,
Розп'яли на нім Господа Твого,
Того, Хто гріх людський може зцілити.
Безгрішного, смиренного Христа,
Що Він вчинив? Він був не винний, люди,
В Його очах, любов лиш, й простота,
Та " Розіпни! ", кричали звідусюди.
Прийняв покірно, страшну кару Він,
І сповнилась пророцтва і Писання,
Що ми даємо, Господу взамін?
Чекає Він від люду покаяння.
Який твій хрест і як несеш Його?
Можливо Він тобі є не по силі,
Дивись на приклад Господа Свого,
З Ісусом нині, ми не є безсилі.
З смиренням, гідно, ти неси хреста,
Молись Йому, Він завжди є з тобою,
За все, прослав лиш Господа Христа,
Він на хресті пожертвував Собою.
©Євген Орлов
---
У цьому вірші автор розмірковує про сутність хреста як символу християнської віри та страждань. Він починає, порівнюючи хрест із тим, на якому був розп'ятий Ісус Христос, і визначає Христа як безгрішного та смиренного, хто віддав своє життя за гріхи людей.
Автор підкреслює важливість покаяння та покори перед Богом і закликає читачів подивитися на Ісуса як приклад в тому, як нести свій хрест. Він наголошує на значенні прославлення Господа Христа і пожертвуванні собою, віддаючи свої проблеми та труднощі Богу.
Цей вірш виражає думку автора про те, як християни повинні сприймати свої власні страждання та як вони можуть знаходити силу та вдохновлення в прикладі Ісуса Христа.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Байдуже, що брудний листок
Байдуже, що вірші мої
Не раз в хліві родились,
Лиш би глаголи з них святі,
В серцях людей лишились.
Байдуже, що брудний листок,
Й такі ж бувають руки.
Лиш би кожнісінький рядок,
Хвалив Христа за муки.
Байдуже, пишеться й в ночі,
Коли так хочу спати.
Лиш душі б скуті у грісі,
До неба направляти.
І не стр...
Ти знаєш мене, і Ти бачиш завжди моє серце
Ти знаєш мене, і Ти бачиш завжди моє серце.
Ти знаєш завжди, як я плачу і як я сміюсь.
Ти знаєш мене, і коли я кажу все відверто,
І коли я сказати щось хочу ,та дуже боюсь.
Ти знаєш мій Бог, все, що в серці своєму ховаю.
Цей біль невгамовний так проситься вилитись геть.
І тому, я до Тебе, сьогодні і зараз звертаюсь,
Бо чаша моя переповнил...
НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ
Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти.
Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід.
Нам потрібно дійти, не розбитись у в...
Отой, що розуму не має
Отой, що розуму не має
Сказав у серці своєму:
"Який там Бог? Його немає!"
До всього все одно йому.
I ці розбещені звершили
Свої поганії діла,
А де ж оті, що добре діють?
Навкруг ні одного нема!
И на людських синів дивився
На землю Сам Господь з небес,
Щоб бачить, що не помилився,
Той, хто шукає Бога - є...
Ти знаєш Боже, коли я плачу....
Ти знаєш Боже, коли я плачу....
Коли ніхто не розуміє і не бачить....
Коли в очах людей нічого я не значу...
А в серці важко відпустить й
пробачить.. ...
Ти знаєш, Боже, коли боляче спіткаюсь....
Коли стає так складно йти....
Й в душі я знову й знову каюсь...
І не під силу вже до берега дійти....
Ти знаєш Боже, коли ...
В пітьмі воєнній чути крик та плач
В пітьмі воєнній чути крик та плач.
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.
І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.
Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.
Християнський вірш про маму і сина-солдата
На той дзвінок чекав він ніби вік,
Він голосу не чув її більш тижня..
Давно дорослий… Справжній чоловік…
А мама кличе: «Мій синулька»… Ніжно…
Його позиції на лінії вогню…
Та скаже їй: «Усе у мене добре…
Ти не хвилюйся, мамо… Без зв’язку..
Сама ти як? І як твоє здоро...
Пройшли вітри і я не надломилась
Пройшли вітри і я не надломилась,
Дивлюся знову в далі голубі...
Позаду боротьба моя лишилась,
Ісусе Добрий, дякую Тобі!
Я вдячна , що примножував Ти сили ,
Коли вже не могла вперед іти...
Я дякую , що брав під власні Крила,
Щоб тільки бідну душу зберегти...
Я дякую Тобі за кожну рану ,
Я дякую за смак солоних сліз.....
Не той святий, хто помилок не чинить
Не той святий, хто помилок не чинить,
Бо на землі таких людей нема.
А той, хто вміє визнати провини
І не відкриє уст своїх дарма.
У кого правда — не в словах, а в ділі.
Хто Божого шукає — не свого.
Хто не обходить бідних за три милі
І не кепкує з ближнього оков.
Хто бачить душу лиш очима віри
І знає силу,...
Для нас звичайним стало слово Бог
Для нас звичайним стало слово "Бог",
І грізний Цар й Творець всього живого
Для людства став іще одним божком,
Іще одним не вартим гроша словом.
"Цей Бог несправжній", - кажуть люди. -
"Колись Він війни вів, тепер мовчить,
Колись вогнем спалив Содом й Гомору.
Тепер говорять, що усіх простить".
А Бог незмі...









