Ти сій добро
Ти сій добро у ґрунт, политий кров’ю,
В хати без вікон ти неси тепло,
Сердець поранених торкнись любов’ю,
В яких вже від біди нема заслон.
Стань для душі чиєїсь ти затишшям
Посеред бурі болю та журби.
Може, тобі судилося Всевишнім
Для неї бути світлом серед тьми.
Зігрій чиїсь натруджені долоні,
Порепані та чорні від землі.
Погладь бідою вибілені скроні
Ще молодій, вже зболеній вдові.
Верни усмішку бідній сиротинці,
Війна у неї викрала батьків.
Їй не потрібні ласощі й гостинці,
Лише обійми й кілька теплих слів.
Для юнака, якому ноги й руки
На полі бою вирвала війна,
Будь стержнем віри, бо нестерпні муки
Він мовчки терпить в розпачі щодня.
Можливо, в тебе дім стоїть просторий,
На щастя, оминув його снаряд.
Відкрий його для тих, хто вже бездомний,
Бо змів «приліт» домівки їхні в ряд.
А може, з кимось треба й помовчати,
Присісти поряд, витерти сльозу.
Комусь болить, аж хочеться кричати,
Інший у тишу кидає журбу.
Будь ангелом добра, хоч ти – людина,
Земна, проста і смертна, як усі.
Накрила світ така тяжка година,
Будь промінцем у цій страшній пітьмі!
Роби лиш те, що можеш тут і зараз,
Не відкладай на потім, на колись.
Нехай твого добра не згасне спалах -
Люби і вір, надійся і молись!
Бо, може, і тебе життя закрутить
У вирі горя, смутку і біди,
Хтось і тобі цю темряву освітить,
Аби крізь біль піднятись й далі йти.
Добра, повір, багато не буває,
Як і любові, ласки та тепла.
Тож сій добро, якого так чекає
Чиясь життям знеможена душа.
Оксана Гудзь
Вічний Скарб № 4'2023
20.07.2023
|
|
|
|
Ніколи не буде вже так як колись... - Вірш про війну
Ніколи не буде вже так як колись...
І нам не вернути, людей що забрала вона.
Прийшла несподівано, зовсім для нас,
Жахлива, і вбивча ВІЙНА .
Забрала у всіх вона спокій та мир,
Забрала і рідних для серця людей.
У кожного крихітку серця вона,-
Забрала навіки, й не верне ніколи.
Після кожного звуку сирени,-
Трагічні нови...
Буває на душі тривога, У житті розчарувань багато
Буває на душі тривога,
У житті розчарувань багато
Не ясна і важка є ця дорога,
Земне майбутнє так туманне.
Буває страх не раз охопить,
Не бачу чітко чогось на землі
І знов проблеми так тривожать
Що ж мене чекає там в далі?
Та Господь дає майбутнє і надію
Вічне царство вірних всіх чекає
Небесне майбутнє у яке я...
Спасіння
Для твого і мого спасіння,
Син Божий зійшов із небес.
Для твого і мого спасіння,
Із мертвих Господь наш воскрес.
Прожив Він життя як людина,
Як всі ми, спокуси він мав.
Отцеві що в небі - дитина,
Як добрий він син, довіряв.
Бажання Свої говорив Він,
Та волю Він Батька шукав.
Ночами в пустелі молився,
А днями спас...
Не плач, дитя, Я знаю, як болить
Не плач, дитя, Я знаю, як болить.
Я перетерпів муки на Голгофі.
Для того, щоб могла ти вічно жить
В небеснім Царстві, у краю далекім.
Коли свій погляд піднімаєш в небеса,
Спішиш в молитві все мені сказати,
Я Бог чудес, твій люблячий Отець,
Завжди стараюсь вчасно поміч дати.
Ти не журись, твою проблему знаю.
Усі проблеми ...
Скільки , БОЖЕ . ти мене прощав!?
Скільки , БОЖЕ . ти мене прощав!?
Завжди в скруті руку подавав...
Тільки попросила -- приходив!!
Зцілення і ласку приносив!!
І... як батько , рідний , дорогий....
ти -прийняв за мене ХРЕСТ святий!!
в ньому - зміст життя мені явив....
в чім спасіння для душі --відкрив!!
Скільки на руках мене ти ніс!!
радість дарував , щоб --замість сліз....
І від...
ЩО ЧЕКАЄ ЗАВТРА.....
Що чекає завтра, знає один Бог,
Бо ж сьогодні в світі достатньо тривог,
Не злічити скільки помира людей
Навіть непочавши зранку новий день.
Прилетить ракета.... Й на порозі смерть,
Хтось попаде може в інший круговерть....
І ніяк не зможе день почати знов,
Щоб почути звістку про Творця Любов.
Назавжди пор...
НАРЕЧЕНІЙ ВІД МАМИ. Християнський вірш на весілля для нареченої
Скільки років з тих пір проминуло,
Як мені Бог милість проявив,
Радість материнства я відчула-
Донечку мені Він подарив.
Крихітка маленька народилась,
Мамина красуня, Божий дар,
Щастя у сім'ї в нас поселилось,
Сонечко веселе серед хмар.
Йшли роки і дівчинка маленька
Виросла, як квітка розцвіла,
Полюбила Спаса...
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба - Про війну в Україні
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба
Налитого сонцем і шумом червневих дощів
Дивлюсь на хлібець і душа моя дуже радіє,
Що Батько небесний так щедро нас ним наділив.
Надворі вступила в права помаранчева осінь
Фарбує листки і помалу зриває з дерев
Сади яблуневі нам плід соковитий підносять
Несеться в повітрі терпкий аромат хризантем
Настане день - ми виплачемо сльози
Настане день - ми виплачемо сльози,
На рвані рани накладем бинти,
Розбиті полатаємо дороги,
Відновимо зруйновані мости.
Настане день - повернуться з полону
Чиїсь сини, чоловіки, батьки,
Залишать на порозі свою втому,
А їх обіймуть діти і жінки.
Настане день, коли оті солдати,
Які стікають кров'ю в лікарнях,
Коханих ...
Навчіться цінувати все своє…
Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…
Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.
Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...