Ти сій добро
Ти сій добро у ґрунт, политий кров’ю,
В хати без вікон ти неси тепло,
Сердець поранених торкнись любов’ю,
В яких вже від біди нема заслон.

Стань для душі чиєїсь ти затишшям
Посеред бурі болю та журби.
Може, тобі судилося Всевишнім
Для неї бути світлом серед тьми.

Зігрій чиїсь натруджені долоні,
Порепані та чорні від землі.
Погладь бідою вибілені скроні
Ще молодій, вже зболеній вдові.

Верни усмішку бідній сиротинці,
Війна у неї викрала батьків.
Їй не потрібні ласощі й гостинці,
Лише обійми й кілька теплих слів.

Для юнака, якому ноги й руки
На полі бою вирвала війна,
Будь стержнем віри, бо нестерпні муки
Він мовчки терпить в розпачі щодня.

Можливо, в тебе дім стоїть просторий,
На щастя, оминув його снаряд.
Відкрий його для тих, хто вже бездомний,
Бо змів «приліт» домівки їхні в ряд.

А може, з кимось треба й помовчати,
Присісти поряд, витерти сльозу.
Комусь болить, аж хочеться кричати,
Інший у тишу кидає журбу.

Будь ангелом добра, хоч ти – людина,
Земна, проста і смертна, як усі.
Накрила світ така тяжка година,
Будь промінцем у цій страшній пітьмі!

Роби лиш те, що можеш тут і зараз,
Не відкладай на потім, на колись.
Нехай твого добра не згасне спалах -
Люби і вір, надійся і молись!

Бо, може, і тебе життя закрутить
У вирі горя, смутку і біди,
Хтось і тобі цю темряву освітить,
Аби крізь біль піднятись й далі йти.

Добра, повір, багато не буває,
Як і любові, ласки та тепла.
Тож сій добро, якого так чекає
Чиясь життям знеможена душа.
Оксана Гудзь
Вічний Скарб № 4'2023
20.07.2023
|
|
|
|
|
Не звикайте до міцних плечей, Що поряд хтось турботливий підставить
Не звикайте до міцних плечей,
Що поряд хтось турботливий підставить.
Не чекайте що наступний день
Все змінить і життя все переправить.
Життя таке мінливе й непросте.
Й ніколи наперед не загадаєш.
Сказав хтось мудрий "Дякуй і за те,
Бо мріє хтось про те, що ти вже маєш."
А ми так часто біжимо вперед,
Наздога...
Ти думаєш, що ти Мене образиш, Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що ти Мене образиш,
Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що буде наріканням,
Коли розкажеш, що в душі несеш?
Я - Друг твій, Мені зовсім не байдуже,
Що зраненою є душа твоя.
Я не прийшов, щоб сердитися дуже.
Прийшов, щоби втішати тебе Я.
Ти душу виливай, дитино мила.
Хоча все знаю, та чекаю дня
Щастя, насправді, не треба шукати
Щастя, насправді, не треба шукати,
Треба навчитись його відчувати.
Щастя — у кожному новому дні,
Щастя — в спокійному, теплому сні.
Щастя — зростаючі, впевнені діти,
Щастя — це просто вміти радіти:
Сонцю ясному, що світ зігріває,
Квітці тендітній, яка розцвітає.
Серце своє ти наповни добром,
...
Постати треба у наряді чистім, Без всіх плям,пороків і гріха
Постати треба у наряді чистім,
Без всіх плям,пороків і гріха.
В білосніжнім,світлім,променистім,
По правиці ставши Жениха.
І ось,Ти поруч із Ісусом станеш,
Сонми ангелів співають Вам пісні.
Ти від щастя ледве не заплачеш,
Золотий вінець на голові.
І Творець, схилившись над союзом,
Руки покладає на обох.
Нарече...
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому до Бога досі не кричиш?
Чому серце твоє таке розбите,
Чому зубами ти вже так скрипиш?
Хіба Бог винен у твоїх проблемах?
Хіба Він милість Свою не дарував?
Ти кажеш Бог у всьому винен,
Хоч ти Його ніколи і не знав.
Ти кажеш: "Де той Бог?
Хіба не чує Він мої благання?"
Погляньте у синьо-жовті очі - Християнський Вірш про війну в Україні
Погляньте у синьо-жовті очі
Заплакані від болю і біди.
Вони у муках є щодень, щоночі
Бо терплять біль нестерпної війни.
І в багатьох у серці - є надія,
Вона горить в молитві на устах,
І в українців народжується мрія
Що Бог почує, у цей нелегкий час.
Що Він прийде і явить свою милість,
Всім кличущим Його, Він захистит...
Дні минають, немов тікають...
Дні минають, немов тікають
Від нас людей, які на Землі тут проживають
А що зробив ти ось сьогодні?
Щоб бути чистим в Бозі.
Кожен день, нас бережуть
Ангели Господні
А пристав ти в раз, що буде, якщо твоє життя закінчиться прямо у цей час?
Ти згадаєш все, що робив не так.
Як там не допоміг, того не дочекав.
Там батьків...
ДУМИ ПРО ВІЧНІСТЬ
Проходить час... Відходять в вічність люди,
Знайомих, рідних рідшають ряди...
Настане день - і мене теж не буде,
І я покину землю назавжди.
Як і раніш, тут сонце буде гріти,
Ростимуть та шумітимуть ліси,
Прийде весна, розквітнуть знову квіти,
Зазеленіє сад після грози...
Стелитимуться килимом тумани,
Пісня птахів звучатиме дзв...
І прийде суд, можливо, не в Гаазі...
І прийде суд, можливо, не в Гаазі...
Можливо, не такий, як ти хотів...
Та прийде суд...не той, що на бумазі,
А той, що Бог для грішних заповів.
І буде плач під небом, небом чорним
І буде крик лягати по землі...
І всім вульгарним, злим і непокірним,
І тим, що називалися "святі"
Бо прийде суд...за вчинки і за слово,
За кожну...
Ми лист Христів, який читають люди
Ми лист Христів, який читають люди.
Та тільки що написано у нім?
Чи бачать в нас Спасителя Ісуса,
Чи тільки назву лиш - християнин.
Чи через нас любов Христова ллється?
Чи люди хочуть слово те читать?
Чи тільки назва Божа зостається,
І не працює Його благодать.
"Ви - лист Христів" - звання таке високе.
Йому потрібно ...









