Субота 21 Грудень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Людина має право на утому, На те, щоб не утриматись від сліз

Людина має право на утому,
На те, щоб не утриматись від сліз,
Сховатися від світу в себе вдома
Або втікти у тихий темний ліс...
Людина не залізна... Вона може
Стомитися від всього в якусь мить,
До інших стати трішечки ворожа
І виказати все, що їй болить.

Із осудом не треба поспішати,
У душу заглядати їй не слід,
Людина має право не встояти,
Не втримати на плечах цілий світ.

Людина має право на невдачі,
На помилки, падіння у житті.
І ці моменти слабкості не значать,
Що має потонути в каятті.

Людині треба просто розуміння,
Не осуд і не жалість – співчуття!
Не треба в неї кидати каміння,
Стомитись може кожен від життя.
Не слід казать: "Мені б твої проблеми!
Є ті, кому ще важче ніж тобі!"
Це вірно, та душа у всіх окрема,
Не слід усіх судити по собі.
Ми люди - ми не роботи залізні,
Ми можемо стомитись в якусь мить,
Причини можуть бути зовсім різні,
Людину треба просто зрозуміть.
Хтось може крикнуть в запалі щось грізно,
А потім шкодувать за ті слова.
Пробач йому – людина не залізна,
Усі ми робим помилки бува.
Щодня в метро, у черзі, чи крамниці
Ми бачимо розлючених людей.
Здається, їм дай волю посвариться,
Сварилися б невпинно цілий день.

Але, якщо замислитись, то, може,
Усе насправді зовсім навпаки.
Стомилися, тому такі ворожі,
Чому б не простягнути їм руки?
Згадайте, чи самі ви не робили
У запалі, в образі щось таке,
Що стримати у мить ту не зуміли,
Щось геть на вас не схоже і гірке.
Щасливі не кричать тобі у спину,
Кричать нещасні – ті, кому болить.
Не слід судить людину – бо людина
Не втриматися може в якусь мить.

Давайте станем трішечки добріші,
Розбудимо у серці співчуття,
І стануть зразу люди щасливіші,
І легшим стане в кожного життя.
Давайте будем іншим дарувати
Тепло своє, підтримку і добро.
І, навіть, коли важко, пам'ятати -
Усі ми люди, що б там не було...
Огнєва Інелла

---

Цей вірш висловлює ідею того, що людина має право на свої емоції, слабкості і помилки. Він закликає до розуміння, співчуття і підтримки одне одного у важкі моменти життя. Текст нагадує, що кожна людина може відчувати втому, стрес, інколи виражати свої почуття агресією чи роздратуванням, і це нормально.

Вірш також заохочує не судити інших за їхні дії або вирази емоцій, оскільки кожен може переживати труднощі і пройти через складність. Важливо бути співчутливими до інших і пам'ятати, що усі ми є людьми зі своїми власними переживаннями та недоліками.

В остаточному підсумку, вірш закликає до більшого розуміння та доброти в стосунках між людьми, навіть у важкі моменти, коли дії або слова можуть здаватися неприйнятними.

10.10.2023

Ту любов не опишуть поети...

1 Ту любов не опишуть поети,
І не в силі її у піснях співаки оспівать.
Та Любов, що смиренно ішла на Голгофу,
І Себе розпинала за нас.

2. Та любов, що терпіла насмішки,
Глум, знущання і муки тяжкі,
Переносила все, бо любила,
Нас нещасних, знедолених, грішних людей на землі.

3. Та любов ще сьогодні усіх закликає,
Хто ...

Мене щось кличе знову на коліна

Мене щось кличе знову на коліна,
Мені порада так Твоя потрібна,
Там свище вітер,там тополі безтурботні,
А я молюсь,прийди ,Господь, сьогодні...

Прийди,Господь,і доторкнись до серця,
Будь ласка,Боже,мою душу обійми,
З'єднай серденько,що розбилося як скельця,
Прийди,Господь,прошу Тебе,прийди.

Я тут стою,чекаю Тебе,Боже,
Будь...

Людський язик - слова...слова...слова...

Людський язик - слова...слова...слова...
Багато слів приємних є, й не дуже.
Ось слово "сонце"- значить день настав,
А місяць, уночі світить лиш може.

Слово "троянди" й ніжний аромат
У пам'яті нам, як живий, повстане.
А скажуть нам слова "гроза і град"
І зразу ми тоді на небо глянемо.

При слові "...

Нечутно, непомітно, крок за кроком

Нечутно, непомітно, крок за кроком
Ми до межі, до Вічності ідем.
І пролітає птахом рік за роком,
Немов сніжинка тане день за днем.

І знов приходить Новорічний вечір
Із радістю і смутком на поріг.
Пригадуєм сумні й приємні речі...
Палають свічі, сріблом сипле сніг...

Життя іде, мов свічка догоряє,
Скінчиться все: трив...

Я чекаю щоденно від Тебе...

Я чекаю щоденно від Тебе,
Особливого дива,
Бо ж Твоєї присутності треба,
Щоб була я щаслива.

Я чекаю натхненного свята
У простій атмосфері,
Що залишить емоцій багато
В золотій акварелі.

Ти чудовий Творець і Художник,
Ти малюєш пейзажі,
Це пейзажі життя подорожніх —
Головних персонажів.

НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ

Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти.

Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід.

Нам потрібно дійти, не розбитись у в...

Один Господь, і іншого немає

Один Господь, і іншого немає.
Лиш Він Один у горі підкріпляє.
Лиш Він Один в нещасті потішає,
І наші болі і печалі знає.

Ніхто з людей. Ніхто. Лиш тільки Він.
Живий Господь, Спаситель, Божий Син.
І в твоїх бідах, вір, ти не один,
Він допоможе й дасть для тебе сил.

Усе пройдеш. Здолаєш всі печалі,
Тому що ти живого Бо...

А виявляється, так просто все було

А виявляється, так просто все було...
А ми шукали сенс життя роками.
Це сонце, мирне небо та добро.
Дитячий сміх, усмішка щира мами.

А зараз зрозуміти маєм шанс...
Рве серце на шматки щодня тривога.
Життєві цінності змінилися ураз.
І лиш про мир усі благаєм Бога.

А виявляється, так просто все було...
А ми шукали сенс життя рок...

Ось кажеш ти: я так уже втомилась…

Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
І сльози ллєш, і падаєш в журбу.
А Я, дитино, зовсім не змінився.
Допомагать завжди тобі спішу.

А ти все кажеш: ось я не такая…
Ти – особлива донька у Мене.
Не слухай ворога, ти зовсім не погана.
Ти – є найкраща, Я люблю тебе.

І не за щось, усіх Я полюбив вас.
Не за ...

Коли у тебе серце плаче,

Коли у тебе серце плаче, 
І стало важко далі йти
Коли вже кажиться неначе
А слово каже нам прийди.

Коли тягар, прийшов на душу. 
І тривога, настала в одну мить. 
Друже, зверни своє серце. 
І свій погляд на небо підійми. 
  
Коли у тебе, хвороба не легка. 
І лікарі розмахують руками.&...