8 прикладів підбадьорень, які підбадьоренням не є

У одні вихідні я відчувала стрес від того, що намагалася догодити одночасно своєму чоловікові та дітям. Я була дуже зосереджена на настроях мого чоловіка і тому, що він робив неправильно.

Я відчувала, що мій чоловік був особливо дратівливим. Він досить різко говорив про те, що йому потрібно було зробити щось у гаражі та розібратися ще з якимись справами. У цей час я також дуже хотіла принести Господа в наше життя і бути підбадьоренням для нього, щоб його змінити.

Я пам'ятаю, що підійшла до чоловіка, сподіваючись покращити його настрій своєю пропозицією. Ось що я сказала: «Я пам'ятаю, як у ті вихідні в тебе був такий гарний настрій. Нам як сім'ї було дуже добре разом. Було б чудово, якби ти міг бути таким зараз».

Це був не тільки неправильний підхід, але це також був неправильний час, неправильне ставлення, і в потенціалі це могло призвести до суперечки. Я робила це ненавмисно, і це не було моїм бажанням, але мої очі та серце бачили все лише з моєї точки зору. Це не те бачення та сприйняття, які мають вести до підбадьорення.

Буває багато ненавмисних промахів у підбадьоренні. Проблема не в тому, що ми не намагаємося, але в тому, що ми не слухаємо уважно, перш ніж ми говоримо.

Коли я спробувала надихнути свого чоловіка, я не подумала спочатку про те, як він це сприйме. Я думала про факти і спиралася на свою думку. Я хотіла б, щоб він «був щасливий» для мене. Можливо, він у поганому настрої через мене. Чи я зробила щось не так? Багато хто з нас йде цією «доріжкою» через власну невпевненість і нестачу чітко визначених для себе кордонів. Я дивлюся на нього і зосереджуюся на його настрої, і я дозволяю його настрою впливати на мене. Я тлумачу його настрій як невдоволення, виходячи з того, що думаю я. У цей час він може бути цілком задоволений чи уважно зосереджений щось. Я вважаю, що найкращим для нього буде, якщо скажу йому про те, що я думаю. І справа не в тому, що він не хоче моєї участі, або що він не хоче мене почути, але моє сприйняття не бачить його так, як його бачить Ісус.

Було б краще, якби я нічого не сказала. Або якби я зосередилася на своєму власному радісному настрої. Я можу приносити присутність радості. Я здатна змінювати атмосферу (якщо її потрібно міняти) з радістю. Це підбадьорює та надихає. Я не контролюю його життя. У мене є контроль наді мною. Ось що я можу робити: я можу запропонувати постійне безумовне кохання і підбадьорення без жодних хитрощів, які мають принести користь мені. Наші серця можуть мати найкращі наміри, але вони не завжди висловлюють підбадьорення. Для більшості з нас все це безневинно. Однак, якщо все посилюється, це може перетворитися на емоційне зловживання, експлуатацію, контроль та психологічне маніпулювання.

Ось вісім пунктів, які говорять про те, що не є справжнім підбадьоренням:

1. Це не вказівка ​​іншим, що вони роблять неправильно.  Якщо ваш чоловік продовжує залишати брудні тарілки, говорити йому про очевидне не є підбадьоренням. Але коли ви кажете йому, наскільки він приголомшливий, це підбадьорення.

2. Це не  плітки. Коли ви турбуєтеся про когось і виявляєте, що хочете поговорити про цю людину з кимось ще, визначте стан вашого серця. Переконайтеся, що ви у згоді з Богом, і що слова, які ви кажете, приносять плід, інакше не кажіть зовсім нічого.

3. Це позитивне  мислення. Справжнє підбадьорення це коли ми стаємо партнерами з Богом, і Святий Дух вдихає життя в наші слова. Позитивне мислення зосереджується на добрих сторонах ситуації. Ці дві дуже різні речі.

4. Це не перебування у страху за благополуччя інших людей. Це дуже поширене у батьках, які бажають захистити своїх дітей. Абсолютно розумно попереджати їх про необхідність ухвалювати здорові рішення. Коли ми спілкуємося і говоримо до них, нам треба переконатися, що ми робимо це, будучи керованими Божим серцем, а не нашими власними страхами.

5. Це не  минуле, що диктує майбутнє.  Нам може бути дуже складно не говорити про те, що ми ясно бачимо на власні очі. Однак, люди можуть змінюватись, і Бог займається цим процесом перетворення. Нам потрібно ставати партнерами з Богом і говорити те, що Він говорить про нас самих та інших. А потім спостерігайте за тим, як відбуватимуться чудеса.

6. Це не те, що ми відчуваємо.  Емоції приходять та йдуть. Коли вони сильні, може дуже складно використовувати свої здібності і мати доступ до Божої істини в цей момент. Ми також можемо вірити, що нам потрібно «говорити все так, як воно є» або висловлювати наші почуття, незважаючи ні на що. Таке часто може бути дуже прикро і може сильно поранити інших. У Приповістях 18:21 сказано: «Смерть і життя є у владі язика, і ті, хто любить його, скуштують від його плодів» . Коли піднімаються емоції, нам потрібно використовувати мудрість, перш ніж ми висловимо те, що ми відчуваємо.

7. Це означає бути слабкими чи пасивними. Коли ми вимовляємо життя іншим людям, ми вивільняємо Божу силу за допомогою слів. Це зовсім не пасивно. Нам може так здаватися, коли ми не залучаємось до агресивної розмови, але часто мудріше промовчати чи висловити підбадьорення.

8. Це не  побічний дар. На дар підбадьорення часто можуть не звертати особливої ​​уваги та розглядати його як якийсь побічний дар. Якщо ми дозволимо собі зосередитися на цій брехні, ми можемо виявитися спустошеними та виснаженими. Це не другосортний дар.

Підбадьорення може бути тим єдиним, що допомагає чоловікові або жінці входити в їхнє призначення або вибиратися з поганої ситуації. Підбадьорення може буквально змінювати життя та світ. Нам потрібно залишатися натхненними, щоб ми могли віддавати ту любов, яка природно тече від нас до інших людей. У Першому Посланні до Фессалоникійців 5:11 сказано, що ми повинні “умовляти один одного і навчати один одного, як ви й робите”.

Якщо у вас у серці все було гаразд, але ви говорили з вашого власного погляду замість того, щоб говорити з Божим, не розчаровуйтесь. Просто вибачте себе, тому що ваше серце бажає піднімати інших та приносити їм життя. Зосередьтеся на тому, де знаходиться ваше серце, навіть якщо ви схибили. Не здавайтесь. Продовжуйте намагатись. Хелен Келлер сказала: «Найкраще і найпрекрасніше у світі неможливо побачити чи торкнутися, це треба відчути серцем».

Бог любить щире і здатне до каяття серце. Ось кілька питань для того, щоб найкраще зайняти становище для натхнення інших: Де ваше серце? Які ваші наміри? Чи дбаєте ви більше про ваші почуття? Що, на вашу думку, мотивує цих людей? Що в їхніх серцях? Які ваші стосунки з цією іншою людиною?

Важливо, щоб ви були по-справжньому пов'язані з ними, проводили з ними якісний час у їхньому житті, щоб ваші стосунки були сильними, і щоб між вами була довіра. Ви були створені, щоб сміливо підбадьорювати та надихати себе та інших.