Християнська свобода

На моїй полиці є богословський словник, що тлумачить значення слів Нового Завіту, і часто словарна стаття в ньому починається з пояснення, що це слово означало для греків. Багато слів з Нового Завіту були знайомі язичникам. Вони також говорили про бога, гріх, жертву, милість і свободу. І я думаю, що буде добре, якщо я почну з того, що розповім вам про значення свободи для греків. Тоді ми краще зрозуміємо, що Біблія говорить про це і також наскільки по-іншому Біблія уявляє свободу.

Греки використовували коротке формулювання: Вільне життя людини, яка може йти, куди забажає. Вільна та людина, яка незалежна від інших і має право самовизначення. Ті греки, які писали про свободу, вже померли. Але грецький дух залишився, бо це звичайна характеристика людини: бажання індивідуума бути вільним, бути там і діяти так, як він хоче. Прагнення до такої свободи є присутнім у серцях молодих і літніх чоловіків і жінок усіх часів і народів.

Також є і друга характеристика грецької ідеї свободи, яка пов’язана з першою: істинна свобода призначена тільки для вільних людей, на відміну від рабів. Раб, безумовно, не належить собі. Він належить своєму хазяїну, тобто – іншій людині. Він не може йти куди він хоче чи робити те, що забажає.

Як вже було сказано вище, не лише греки, але всі люди в глибині свого серця прагнуть до свободи. І ніхто не хоче бути рабом. Врешті-решт, хіба ви не хочете робити те, що вам приємне?

Біблія говорить іншою мовою

Я не хочу багато говорити про свободу в розумінні греків і про те, як більшість людей набуває свободи, або хоче набути її. Я хочу розглянути, що Біблія говорить про свободу. Коротко, я хочу поговорити про християнську свободу. Зараз окрім слова «свобода» з’являється ще одне слово, яке також є і в назві роботи – «християнська» (свобода). І це слово «християнська» дає слову «свобода» дуже особливе значення. Насправді, ця свобода абсолютно протилежна до свободи греків.

Греки казали: «Хто вільний? – Людина, яка може сказати: я належу собі». Але апостол Павло каже: «Хто вільний? Вільна та людина, яка каже: Я не належу собі». (див. 1Кор. 6). І цей же апостол, який так прославляє свободу християн, каже: «Я – раб Ісуса Христа». Адже це повна протилежність тому, чого хотіли греки. Грек хоче йти куди він хоче і робити те, що забажає, але Павло (і все Писання разом з ним) каже нам: «Ви не належите собі, ви належите Богові, Христу. Ваше тіло, розум і дух знаходяться в розпорядженні вашого Господа Ісуса Христа». Свобода? Звичайно, але тільки як раба Ісуса Христа в повному розумінні цього слова.

Це має на увазі дуже сильну залежність. Але що дивне тут – така залежність і є найвища свобода. Це може здатися вам дивним, але я сподіваюся все пояснити.

Християнська свобода пов’язана з Ісусом Христом. Така свобода означає бути вільним від найжахливіших сил, які можуть поневолити наше життя. Ми назвемо три такі сили: влада гріха, влада смерті і влада закону.

Вільні від гріха

Ми вільні від гріха. Це саме дивне, що може мати людина: бути вільною від гріха, який через наші власні дії прийшов і приніс жах у наше життя. Зараз ми можемо сказати, що завдяки Христу гріх вже не має влади над нами.

Дуже важливо, що паралізованій людині, яку принесли до Господа Ісуса Христа і яка дуже хотіла отримати зцілення, спочатку Ісус сказав: «Чадо, відпускаються тобі гріхи твої» (Мк. 2:5). Бо саме це дає зцілення.

Ви можете бути кульгавими, сліпими чи глухими. Ви можете бути прикутими до ліжка і ніколи не видужати; але одно слово Ісуса Христа: «Чадо! Відпускаються тобі гріхи твої» дає вам дивну свободу. Бо тепер ви вільні від влади сатани, під чиїм пануванням знаходилися. Ви вільні від рабства зла. Зараз кожен день мого життя може добре починатися і закінчуватися. Я можу молитися: «Господи, дякую Тобі, що ми можемо дихати у світі, в якому Христос зруйнував силу гріха», і увечері, після поганого дня з безліччю проблем, я все одно можу сказати: «Господи, дякую Тобі в Ісусі Христі за те, що ми вільні». Я вірю в прощення гріхів. Таким чином, ми вже назвали найважливіший аспект нашої християнської свободи.

Вільні від смерті

По-друге, ми вільні від смерті. Смерть – це також жахливе рабство. Якщо ви були присутніми на похоронах когось з вашої сім’ї чи общини, то у вас має бути уявлення про жах смерті. І все одно ми, вільні люди, можемо сказати після похоронів: це був знаменний день, бо останній ворог, смерть, був переможений. Ми можемо і повинні говорити вмираючим людям про всю серйозність їх становища; ми не повинні мовчати про смерть, і брехнею ми не зможемо утішити сім’ю вмираючого. І тому ми говоримо: «Смерть! де твоє жало? пекло! де твоя перемога?» Ми – більше ніж переможці через Ісуса Христа, Який полюбив нас. З вірою у воскресіння мертвих ми вільні, а без такого євангелія Павло вважав би себе найнещаснішим за всіх людей (див. 1Кор. 15:19). Можна також сказати: з такою вірою ви вільні, а без неї – ви раби. Яке це диво – коли ми набуваємо свободи від влади смерті. Зараз я думаю про наших братів, яких утискують, які не можуть збиратися разом. Серед них є хлопці і дівчата, які знають, що означає християнська свобода. Раби Ісуса Христа, і тому – іноді дивлячись в обличчя смерті – вільні.

Свобода від влади закону

Ми вільні від гріха. Ми вільні від смерті. Також ми вільні від закону. Проте я має дещо перефразовувати це: ми вільні від влади закону. Від огидної влади, яка каже: ти маєш зробити це, ти маєш зробити те, а якщо ти цього не виконаєш, то на тебе чекає вічна смерть. Людина має виконати вимоги закону, перш ніж зможе сказати: я здобула своє спасіння. Тут можна навести приклад фарисеїв, які настільки об’єднали закон зі своєю доктриною спасіння, що спасіння необхідно було заробити за допомогою безлічі добрих справ. На це апостол Павло відповів: НІ. Ми вільні від смерті і гріха, але також ми вільні від ярма закону. Павло сказав це, натхненний Святим Духом. Тисячі інших людей повторили це за ним. Спочатку вони з усіх сил намагалися йти шляхом спасіння власними силами. Але вони постійно спотикалися об власну плоть. Нарешті вони знайшли Христа, Того, Хто узяв на Себе прокляття закону. І разом з ними ми говоримо: «Я буду вічно хрест прославляти! І закон не засудить мене, Христос поніс на Собі прокляття за мої гріхи. Христос помер і придбав благодать для мене. Я вільний від трьох сил: гріха, смерті і закону!»

Чи відчуваєте ви радість і вдячність?

Найважливіше ми вже сказали. І у всіх нас може бути тільки одне ставлення до почутого: почуття вдячності і радості. Бо ми вільні.

• Вільні від гріха – навіть не дивлячись на те, що сила його все ще активна.
• Вільні від смерті – навіть якщо всі ми повинні пройти через тунель.
• Вільні від закону – навіть хоча іноді ми думаємо, що ми самі можемо знайти шлях на небеса.

Ми вільні і тому радісні. Той, хто вдячний за цю свободу, не бурчатиме про те, що дозволене, а що не дозволене. Коли серце переповнене радістю через свободу в Христі, тоді необхідно зовсім небагато. Ви можете легко помітити різницю між прагненням до хибної свободи і вдячністю за істинну свободу. І серед молоді – звідки з’являється невдоволення і такі питання як: «Чому я не можу робити це чи чому я не можу робити те?» Ці питання часто виникають саме тоді, коли молодим людям перестає подобатися ходити в церкву чи вони перестають брати участь у групах з вивчення Біблії. Ці молоді люди ще не віддали своє серце свободі, яку вони мають у Христі. І якщо ви цього ще не зробили, іншими словами, якщо ви ще не побачили, що ви по-справжньому вільні, то тоді опір різним світським бажанням і спокусам особливо вам не допоможе. Голова слідує туди, куди тягне її серце, і завжди знайдуться виправдання вибору і вчинкам.

Істинна свобода підкоряється закону

Наша неймовірна свобода також учить нас цінувати підпорядкування закону. Усі знають, що істинна свобода слухає закон. Істинна свобода закликає до закону, бо свобода може існувати тільки в порядку, але не в хаосі. Ми можемо читати про це в Біблії. Першим про це сказав не Ісус Христос і не апостол Павло, а сам Господь у Десяти заповідях.

Десять заповідей учать тому, що людина має робити і чого людина не має робити. Вони описують наше підпорядкування закону. Без сумнівів. Але як починається Божий закон? Він починається з нашої свободи: «Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства». І після цих слів починаються Десять заповідей. Правила, дані Богом! Правила нашої свободи.

Є немало людей, які, піднімаючи галас навколо свободи, насправді прагнуть до того, щоб підірвати засади суспільства. Вони говорять про «нову моральність» і про «свободу», про застарілі заповіді, пережитки з минулого, часів ваших батьків і бабусь з дідусями, які ще не розуміли, що все це означає. Але в атмосфері такої свободи життя просто зруйноване. Бог гряде зі Своїм судом.

Давайте залишатися вірними цим «старомодним» Десяти заповідям Господнім, і ми побачимо, які благословення прийдуть у наше життя. Благословення істинної свободи. Усе інше марне, навіть ще гірше.

Апостол Яків розумів це дуже добре. Він писав: «Але хто вникне в закон довершений, в закон свободи, і перебуватиме в ньому, той, будучи не слухачем, який забуває, а виконавцем діла, блаженний буде у своїй діяльності» (Якова 1:25). Закон і, таким чином, свобода. Істинна свобода підкоряється Божим заповідям.

Спочатку ми говорили про те, що ми вільні від влади гріха, смерті і також від влади закону. Зараз для нас зрозуміло, що ми не «вільні» від самого закону, бо сам закон даний нам як правило вдячності. Ми не повинні бути рабами і виконувати важку роботу для того, щоб хоч щось запропонувати Господу і сказати Йому: «Господи, це мої досягнення і цим я заробив своє спасіння». Ні, ми вже у свободі, яку Христос заробив для нас і дав нам. І ми повинні уважно ставитися до Божих заповідей, дуже уважно – бо ми вдячні і не хочемо втратити цю свободу.

Усі заповіді і закони від Бога, Який хоче, щоб Його діти були вільні, хоче, щоб людина знову стала справжньою людиною, щоб вона могла стати перед Своїм Богом і жити під керівництвом Його спокутної благодаті.

Ми, християни, продовжуємо молитися про те, щоб ми були радісними і слухняними. Це правильне поєднання.

Бути радісним – але ви не зможете залишатися радісним, якщо не виконуватимете закон Господній.

Бути слухняними – але це може стати жалюгідним рабством, якщо ви не усвідомлюєте, що ви можете радіти. Радіти – у вашій християнській свободі.

І нехай греки вважають таку свободу дурістю. Раби Ісуса Христа співають про неї. Вільні в Ньому і щасливі.