Життя – це боротьба проти темряви
Можливості людського пізнання обмежені. Ми усвідомлюємо лише якихось тридцять відсотків навколишньої дійсности, а все решта – понад сімдесят процентів – залишається прихованим від нас, зануреним в океан несвідомости. Те, що охоплює наша свідомість, нагадує вершину айсберга, яка видніється над поверхнею моря, тимчасом як більша частина льодяної гори схована під водою. Ми чимало пізнали, але ще більше залишилося недослідженого. Правду кажучи, основного про життя й далі не знаємо. Усе ще, незважаючи на значний розвиток науки, не знаємо, звідки ми прийшли на цю Землю, з якої темряви виринули під час народження, та куди відходимо, у який морок занурюємося, помираючи. Не знаємо й того, навіщо треба жити та чому все існує. Основоположні правди нашого життя пізнаємо не розумом, а за допомогою віри.
Отож, вірити чи не вірити в Бога – це проблема, швидко розв’язати яку неможливо. Життя минає в постійній боротьбі проти мороку й темряви, у прагненні здобути якомога більше світла пізнання – досліджуючи, працюючи, роздумуючи. Маємо достатньо світла, щоб повірити, що Бог існує, як і мороку, щоб вважати, що Його немає.
До єврейського рабина прийшов чоловік, який, утікаючи від війни, покинув рідні місця. Його домівка згоріла, всіх рідних убили, а він ледве врятувався. Чоловік заволав, звертаючись до рабина: «Чи ти й далі, після цієї кривавої війни, можеш вірити, що Бог існує?» Рабин спокійно глянув на нього й відповів: «А ти після цієї жахливої війни можеш вірити, що Бога немає?»
Упродовж життя я часто чув від вірних: «Як хтось може не вірити в Бога?» Але водночас мені ставили запитання й люди з протилежного табору: «Як людина ще може вірити, що Бог існує?» І одне, і друге запитання треба трактувати серйозно, якщо з ним звертається людина з таким чи іншим внутрішнім переконанням. Без сумніву, вирішальну роль відіграє те, як дивишся на ситуацію, як її сприймаєш. Наприклад, ти перекинув склянку вина й встиг схопити її лише тоді, коли половина рідини вже вилилася. Чи в такому разі скажеш: «Ех, змарнував вино», – чи промовиш: «Чудово, мені вдалося врятувати півсклянки вина». Той, хто вірить у Бога, бачить Його присутність у кожній дрібниці, у розквітлому фруктовому дереві, у собаці, що махає хвостом, у птахові, який пролітає над його подвір’ям, у величавому галопі коні, який мчить галявиною, у непорочній чистоті засніжених гірських вершин, у таємничих глибинах моря, у зоряному небі, у власному сумлінні, у функціонуванні тіла, в існуванні Всесвіту й усього створеного. Натомість атеїст може сказати, що в будь-якому, навіть найдрібнішому, явищі життя помітні докази того, що Бога немає. Йому здається, що він випадково з’явився на світ, що створення всього можна пояснити дією звичайних матеріяльних законів і сил, що у світі перемагає несправедливість, що хвороби й смерть – це слова, за якими нічого не стоїть, що злочинців амністують, а невинних ув’язнюють, що з небуття ми прийшли та в небуття відійдемо, що гинуть і помирають ненароджені й народжені, що людське життя не має жодної ваги, що врешті-решт не можемо точно знати, чи Бог є, чи Його немає.
Однак, навіть якщо бачиш у світі надто багато ненависти, це не означає, що в ньому немає й любови. Якщо на північному полюсі впродовж півроку панує темрява, це не означає, що світла не існує. Якщо цілу землю огорнула ненависть, несправедливість і невіра в присутність Бога, це не означає, що найменша квіточка й дрібненький камінчик на дні моря не світяться Божою присутністю. Доброта незнищенна, світло неможливо згасити, любов завжди була і є. Можливо, треба лише розплющити очі, повернути голову, спробувати прислухатися – і одразу побачиш, що все навколо інше.
Та найважливіший крок у житті – це вирішити стати на бік світла й добра. Там на тебе чекає Бог.
24.09.2023
|
|
|
|
|
Три поради охочим почути Бога серед мирського шуму
Задолго донині, коли Європа ще тішилася науковим прогресом, Фрідріх Ніцше записав своє похмуре пророцтво: «Бог помер. Ми вбили Його» . На думку філософа, це страшне вбивство кидає тінь на майбутнє нашого світу, тож останні люди житимуть у мороці та холоді, у розпачі та втраченості.
Сьогодні, враховуючи успіхи технологій у створенні інформаційного шуму, він міг би сказати т...
Бути делікатним – означає глибоко шанувати життя!
Сучасна людина ні за чим так сильно не тужить, як за делікатністю. Життя настільки зматеріялізувалося й підпорядкувалося економічним інтересам та конкурентній боротьбі з іншими, що людина стала нині зовсім беззахисною і вразливою. Стосунки між людьми такою мірою раціоналізувалися й об’єктивізувалися, що здається, наче тепер уже все можна науково пояснити й обґрунтувати, а отже – дем...
Чи правильно ви використовуєте своє життя?
«Отже, дивіться, чиніть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, дорожать часом, бо дні лукаві. Отже, не будьте нерозважливими, але пізнайте, що є воля Божа» ( Ефесян 5:15-17).
Добреякщо ви хочете, щоб ваше життя приносило результат, треба навчитися розпоряджатися своїм часом. Ваш час – це ваше життя. Якщо ви не навчитеся ним керувати, бага...
15 біблійних віршів про церковне тіло
Концепція Церковного Тіла є центральною у християнській вірі і виявляється у різних частинах Біблії. Це поняття посилається на групу віруючих у Христа, які є об'єднаними своєю вірою, з Ісусом Христом як своєю Головою. Книги Нового Завіту, особливо послання Павла, використовують метафору тіла, щоб пояснити єдність і різноманітність Церкви.
Ці вірші з Біблії допомагають нам розуміти...
Намагатися задовольнити свої потреби ознака егоїзму?
Егоїзм справедливо вважають причиною гріховності людини. Нам дійсно треба зректися самих себе, про що говорить Біблія, і служити Богові та людям.
У спадщину від Адама та Єви нам дісталася схильність на центральне місце замість Бога ставити себе. Звичайно, це серйозна проблема, якщо ми заперечуємо Бога як нашого Творця, а самі Його творіння займаємо престол Божий, покло...
Відпочивайте під Його обітницями: Вчимося знаходити спокій за псалмами
Тисячі думок не дають заснути, коли все довкола відпочиває. Думки про незавершену роботу та питання без відповідей. Думки про живі печалі та мертві втіхи. Думки про жаль минулого дня та потреби наступного.
Здається, що так просто заснути. "Все, що для цього потрібно, - пише дослідник сну Ненсі Гамільтон, - це втомлене тіло і спокійний розум" (The Depression Cure, 207). Однак...
Повернення до Світла: Процес Реабілітації від Гріха
Життя кожної людини переплетено подіями та рішеннями, і часом це може призвести до гріхів, які принесуть з собою наслідки. Однак в християнській вірі завжди є шлях реабілітації і відновлення. У цій статті ми розглянемо процес реабілітації після гріха та можливість повернутися до благодаті і благополуччя, навіть після порушень.
1. Визнання гріха
Перший крок до ре...
Погляд у небо
Недавно друг сказав мені, що найчастіше в місті йому стає сумно через те, що там немає ні неба, ні зірок. Тоді я вирішив, шановний читачу, що він жартує, але згодом зрозумів, що справді так думає.
У місті електричне освітлення створило між нами й зоряною ніччю бар’єр. А в селі, навпаки, людині здається, що вона занурюється в незліченні міріади зірок, що кожен кущ, кожна травинка...
Шлях до Покаяння: Спрямованість та Милість Бога
Покаяння є важливим аспектом християнської віри. Відкриття своїх гріхів перед Богом і намагання виправити своє життя - це перший крок на шляху до духовного відновлення. У цій статті ми розглянемо, з чого почати процес покаяння та питання про прощення і милість Бога.
1. Розуміння своїх гріхів
Першим і важливим кроком до покаяння є розуміння своїх гріхів і виз...
У житті все треба пройти...
У житті все треба пройти. Чим більший опір сил темряви, тим цінніший шлях того, хто йде далі. Стій твердо, опершись на кріпке рамено Господа. Лише у нього вдивляйся, йому довірся, йому щиро молись. Він наповнить миром твою ходу і зробить світлою твою посмішку. Не будь занадто строгий до інших. Вони щойно люди, як і ти сам. Вони помиляються і часто бувають несправедливі, зрештою як і ти.
...








