|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Життя – це боротьба проти темряви
Можливості людського пізнання обмежені. Ми усвідомлюємо лише якихось тридцять відсотків навколишньої дійсности, а все решта – понад сімдесят процентів – залишається прихованим від нас, зануреним в океан несвідомости. Те, що охоплює наша свідомість, нагадує вершину айсберга, яка видніється над поверхнею моря, тимчасом як більша частина льодяної гори схована під водою. Ми чимало пізнали, але ще більше залишилося недослідженого. Правду кажучи, основного про життя й далі не знаємо. Усе ще, незважаючи на значний розвиток науки, не знаємо, звідки ми прийшли на цю Землю, з якої темряви виринули під час народження, та куди відходимо, у який морок занурюємося, помираючи. Не знаємо й того, навіщо треба жити та чому все існує. Основоположні правди нашого життя пізнаємо не розумом, а за допомогою віри.
Отож, вірити чи не вірити в Бога – це проблема, швидко розв’язати яку неможливо. Життя минає в постійній боротьбі проти мороку й темряви, у прагненні здобути якомога більше світла пізнання – досліджуючи, працюючи, роздумуючи. Маємо достатньо світла, щоб повірити, що Бог існує, як і мороку, щоб вважати, що Його немає.
До єврейського рабина прийшов чоловік, який, утікаючи від війни, покинув рідні місця. Його домівка згоріла, всіх рідних убили, а він ледве врятувався. Чоловік заволав, звертаючись до рабина: «Чи ти й далі, після цієї кривавої війни, можеш вірити, що Бог існує?» Рабин спокійно глянув на нього й відповів: «А ти після цієї жахливої війни можеш вірити, що Бога немає?»
Упродовж життя я часто чув від вірних: «Як хтось може не вірити в Бога?» Але водночас мені ставили запитання й люди з протилежного табору: «Як людина ще може вірити, що Бог існує?» І одне, і друге запитання треба трактувати серйозно, якщо з ним звертається людина з таким чи іншим внутрішнім переконанням. Без сумніву, вирішальну роль відіграє те, як дивишся на ситуацію, як її сприймаєш. Наприклад, ти перекинув склянку вина й встиг схопити її лише тоді, коли половина рідини вже вилилася. Чи в такому разі скажеш: «Ех, змарнував вино», – чи промовиш: «Чудово, мені вдалося врятувати півсклянки вина». Той, хто вірить у Бога, бачить Його присутність у кожній дрібниці, у розквітлому фруктовому дереві, у собаці, що махає хвостом, у птахові, який пролітає над його подвір’ям, у величавому галопі коні, який мчить галявиною, у непорочній чистоті засніжених гірських вершин, у таємничих глибинах моря, у зоряному небі, у власному сумлінні, у функціонуванні тіла, в існуванні Всесвіту й усього створеного. Натомість атеїст може сказати, що в будь-якому, навіть найдрібнішому, явищі життя помітні докази того, що Бога немає. Йому здається, що він випадково з’явився на світ, що створення всього можна пояснити дією звичайних матеріяльних законів і сил, що у світі перемагає несправедливість, що хвороби й смерть – це слова, за якими нічого не стоїть, що злочинців амністують, а невинних ув’язнюють, що з небуття ми прийшли та в небуття відійдемо, що гинуть і помирають ненароджені й народжені, що людське життя не має жодної ваги, що врешті-решт не можемо точно знати, чи Бог є, чи Його немає.
Однак, навіть якщо бачиш у світі надто багато ненависти, це не означає, що в ньому немає й любови. Якщо на північному полюсі впродовж півроку панує темрява, це не означає, що світла не існує. Якщо цілу землю огорнула ненависть, несправедливість і невіра в присутність Бога, це не означає, що найменша квіточка й дрібненький камінчик на дні моря не світяться Божою присутністю. Доброта незнищенна, світло неможливо згасити, любов завжди була і є. Можливо, треба лише розплющити очі, повернути голову, спробувати прислухатися – і одразу побачиш, що все навколо інше.
Та найважливіший крок у житті – це вирішити стати на бік світла й добра. Там на тебе чекає Бог.
24.09.2023
|
|
|
|
|
Життя – це боротьба
Людське життя, шановний читачу, – це боротьба. Нічого не можна здобути чи зберегти, не борючись проти неминучого розпаду та руйнівного впливу часу. Постійно треба втамовувати голод і спрагу, деколи мусимо вживати ліки проти хвороби; завжди маємо пильнувати, щоб не потрапити в автомобільну аварію, уважати, щоб не знищити взуття й одяг, доглядати за пам’ятками культури, берегтися від ...
Бути делікатним – означає глибоко шанувати життя!
Сучасна людина ні за чим так сильно не тужить, як за делікатністю. Життя настільки зматеріялізувалося й підпорядкувалося економічним інтересам та конкурентній боротьбі з іншими, що людина стала нині зовсім беззахисною і вразливою. Стосунки між людьми такою мірою раціоналізувалися й об’єктивізувалися, що здається, наче тепер уже все можна науково пояснити й обґрунтувати, а отже – дем...
Погляд у небо
Недавно друг сказав мені, що найчастіше в місті йому стає сумно через те, що там немає ні неба, ні зірок. Тоді я вирішив, шановний читачу, що він жартує, але згодом зрозумів, що справді так думає.
У місті електричне освітлення створило між нами й зоряною ніччю бар’єр. А в селі, навпаки, людині здається, що вона занурюється в незліченні міріади зірок, що кожен кущ, кожна травинка...
Роздуми про свободу
Як правило, кожна людина прагне досягти мети свого життя. Для цього вона має свободу діяти відповідно до цієї мети. Та чи можемо говорити про реальну свободу досягати її, якщо будь-яка людина в своєму житті постійно підпадає під певний тиск оточення, обставин? Усі її починання зводяться нанівець, зникає свобода дій… В міру дорослішання людина все більше відчуває свою несвободу, знаходячи...
Будьте стійкими та не здавайтеся!
З великою радістю приймайте, брати мої, коли впадаєте в різні спокуси, знаючи, що випробування вашої віри терпить; терпіння ж має мати досконалу дію, щоб ви були досконалі у всій повноті, без жодного недоліку. — Якова 1:2–4
Віруючі першоапостольської церкви зазнавали безперервних гонінь. Щодня їм протистоїли культура, язичницька релігія, правлячі кола, неві...
Джерело нашого життя
З радістю вітаю тебе, шановний читачу, і запрошую за допомогою цих роздумів разом зі мною поринути в красу власного існування. Перші правди про тебе загалом найпростіші.
Чи тобі коли-небудь спадало на думку, що найбільша проблема філософії та пізнання людини – це запитання: чому взагалі щось існує? Чому навколо не панує небуття? Бо якщо тепер немає цілковитої порожнечі, то це оз...
15 біблійних віршів про церковне тіло
Концепція Церковного Тіла є центральною у християнській вірі і виявляється у різних частинах Біблії. Це поняття посилається на групу віруючих у Христа, які є об'єднаними своєю вірою, з Ісусом Христом як своєю Головою. Книги Нового Завіту, особливо послання Павла, використовують метафору тіла, щоб пояснити єдність і різноманітність Церкви.
Ці вірші з Біблії допомагають нам розуміти...
Не змарнуй жодного дня
Життя – це завдання. Від того, як його виконаєш, залежить, чи будеш щасливим, чи, можливо, зазнаєш у житті поразки. День, який щойно починається, ти отримав у подарунок. Він є для тебе доброю нагодою. Як його використаєш?
Можеш змарнувати, безконечно відвідуючи різні місця, тиняючись вулицями, телефонуючи до друзів, витрачаючи час на читання й слухання всякого непотребу або невп...
А ви знали, що плітки руйнують ваші стосунки?
Ви схильні ставитися до пліток, як до одного з “маленьких” гріхів. Але коли Бог говорить про плітки, Він ставить їх в один ряд з перелюбом та вбивством. Чому? Тому що плітки згубні для стосунків. Вони руйнують дружбу, сім'ї та церкви.
Коли ви розпускаєте плітки, то обговорюєте ситуацію з тим, хто не є ні частиною проблеми, ні частиною рішення. Говорячи відверто, часто ...
Чому християни страждають?
«А якщо діти, то й спадкоємці Божі, а спадкоємці Христові, якщо тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитися» (Римлян 8:17). Приємно усвідомлювати, що ми прославляємося з Христом, але не хочеться думати, що доведеться і страждати з Ним. Ісус помер одного разу за всіх нас на хресті, щоб позбавити нас від вічного покарання. Але щоб прославитися з Христом, ми смілив...