Будьте стійкими та не здавайтеся!

З великою радістю приймайте, брати мої, коли впадаєте в різні спокуси, знаючи, що випробування вашої віри терпить; терпіння ж має мати досконалу дію, щоб ви були досконалі у всій повноті, без жодного недоліку. — Якова 1:2–4

Віруючі першоапостольської церкви зазнавали безперервних гонінь. Щодня їм протистоїли культура, язичницька релігія, правлячі кола, невіруючі члени сім'ї, і друзі постійно тиснули на них, щоб вони відмовилися від віри та повернулися на колишній шлях.

Труднощі, з якими ви стикаєтеся сьогодні, не йдуть у жодне порівняння з тими випробуваннями, які випали на християн того часу. Я зовсім не маю на увазі, що ваші труднощі несуттєві, але все-таки мало хто з християн, які сьогодні живуть, зазнають таких жорстоких гонінь, які терпіли віруючі тоді. Скажіть, наприклад, ви були особисто знайомі з віруючим, якого кинули на арену на поталу голодним левам? Чи кого спалили за віру живцем? Може, ви маєте друзів, які сидять у в'язниці за віру в Ісуса Христа? Так, щось подібне досі відбувається з віруючими, які живуть у нехристиянських країнах світу, і ми, безумовно, маємо молитися за них. Давайте пам'ятатимемо і про них, і про тих віруючих, які страждають за свою віру у вільних країнах. За статистичними даними, з 1900 року у всьому світі за віру померло 29 млн. віруючих. І сьогодні щодня за Христа вмирає безліч віруючих. За той час, поки ми прокинемося і дістанемося до роботи, десь хтось уже віддасть своє життя за Христа.

Це змушує по-іншому подивитися на проблеми, з якими ми стикаємось у сьогоднішньому світі. А які, власне, наші проблеми? Це проблеми у взаєминах, матеріальні труднощі, проблеми у сім'ї, слабке здоров'я, проблеми особистого характеру. Стрес, якому піддаються віруючі, котрі живуть у вільних країнах, зазвичай викликаний тим, що вони мають багато справ, вони напружено трудяться, їм потрібно вкластися у щільний графік роботи. Хоча зараз віруючих не кидають голодним левам, вони все одно мешкають під сильним тиском.

Де б ви не жили, з чим би не стикалися, важливо мати правильне ставлення до напружених ситуацій, що виникають. Віруючі першоапостольської церкви терпіння називали королевою всіх чеснот. Вони вважали, що якщо у них буде бодай одна чеснота — терпіння, вони зможуть перенести все. Саме ця чеснота підтримує сьогодні віруючих, які живуть у країнах, які не визнають Бога. Терпіння потрібне і вам, якщо ви хочете вистояти у важких випробуваннях.

Яків писав віруючим, які переносили суворі випробування: «Терпіння ж має мати досконалу дію, щоб ви були досконалі у всій повноті, без жодної нестачі».

Грецьке слово hupomeno - "терпіти", складове: hupo перекладається під чимось; - стояти, перебувати, залишатися на місці, утримувати позицію, не поступатися завойованою територією. Воно виражає приблизно таке ставлення: «Це моє місце, і я не збираюся його залишати!»

Визначення слова hupomeno ясно простежується, коли його вживають як військовий термін: воїнам наказують не здавати позиції. Хоч би якою жорстокою була битва, вони повинні стояти до кінця і захищати завойовану територію. А для цього їм буде потрібна вся мужність і відвага. Їхнім завданням було стримувати тиск, не здаватися, поки опір не буде зламано. Воїни мали триматися до кінця, щоб ворог, переконавшись, що їх неможливо розбити, став відступати.

Таким чином, слово hupomeno передає думку: бути твердим, стійким, рішучим, непохитним. Людина, яка має таке відношення, каже: «Мені все одно, що тягар стає важким і тиск наростає, я не зрушу з місця. Це моя територія. І ніхто у всьому світі не змусить мене віддати її».

У Синодальному перекладі Біблії це слово перекладено як «терпіння», але точніший переклад: витривалість, стійкість. Один мовознавець переклав це слово як витримка. Інший сучасний перекладач – завзятість. Обидва переклади передають правильний зміст слова hupomeno і містять заклик ніколи не здаватися, триматися до кінця, наполягати, бути стійким і непохитним.

Слово hupomeno вживається у Книзі Об'явлення 1:9, де йдеться про терпіння Христа. Також це слово зустрічається і в 2-му посланні до Фессалонікійців 3:5 — «…терпіння Христове…». Фразу можна було б перекласти: «Терпіння Ісуса Христа – стійкість, рішення ніколи не здаватися, не піддаватися труднощам, відкидати будь-яку можливість відступу». Це слово свідчить про витримку і стійкість Ісуса, коли Він піддавався випробуванням, побиттям і терпів муки під час розп'яття. Бог поклав на Ісуса тяжку місію, і Ісус виконав її до кінця.

Враховуючи все вищесказане,
Послання Якова 1:4 можна перекласти так:

«Нехай ваше терпіння буде досконалим — я маю на увазі: будьте наполегливими, ніколи не здавайтеся, не піддавайтеся труднощам і відкидайте будь-яку можливість відступу…»

Причина, через яку віруючі першоапостольської церкви називали терпіння королевою всіх чеснот, була вагомою. Вони знали: виявляючи терпіння, вони можуть не сумніватися у перемозі. Їхня перемога була лише питанням часу.

Витримка, стійкість, завзятість допоможуть вам пережити важкі часи та витримати будь-який тиск. Якщо зараз у вас лихоліття, мужіться! Це ненадовго, і скоро все зміниться на краще. Не дивіться на тягар і не зосереджуйтесь на проблемах. Настройтесь не відступати. Проблеми не забаряться, і ви будете раді, що не здалися!

Моя молитва сьогодні.

Господи, допоможи мені бути стійким і, як би важко мені не було, не втратити те, чого я вже досяг. Я знаю, що з Твоєю допомогою я все витримаю та подолаю опір. Святий Дух мені помічник, тому я зможу протриматися до кінця, доки ворог не зрозуміє, що йому мене не здолати, і не вирішить відступити.

В ім'я Ісуса. Амінь.

Моє сповідання цього дня.

Я наполегливий, стійкий, непохитний і рішучий. Мене не турбує, яким важким стає тягар чи навколишнє оточення, я все одно не відступлю. Це моя територія, і в усьому світі немає такої сили, яка б змусила мене її залишити. У мене є витримка, я стійкий і витривалий, я триматимуся до кінця, поки не переможу і не досягну мети.

З вірою я сповідую це в ім'я Ісуса.

Поміркуйте над цими питаннями.

1. Які зараз ваші найважчі обставини?
2. Ви налаштувалися на те, щоб не здаватися і не відступати, поки диявол не зрозуміє марність своїх спроб вас вразити?
3. Чи виходило у вас раніше не здаватися, триматися до переможного кінця? Як вам це вдавалося?