Що таке справжня свобода?

Нас як віруючих часто звинувачують у тому, що ми живемо обмеженим або навіть, більше того, скованим життям. Причому наводяться аргументи на кшталт того, що ви, ніби вимушені читати Біблію, молитися, відвідувати церкву, а не відвідувати якісь особливі розважальні місця і заклади, не ходите на дискотеки, не п’єте і не палите і багато що інше.

Зараз перед нами стоїть завдання дати відповідь на це запитання. Показати, що каже Біблія про свободу і що таке справжня свобода, якої набуває християнин.

1. Отже, що ж таке свобода. Даль дуже влучно визначає значення цього слова – «це своя воля, простір, можливість діяти по-своєму; відсутність зніяковіння, неволі, рабства, підпорядкування чужій волі».

Виходячи з цього визначення, свободи на землі немає, як немає жодної вільної людини, бо всі ми, так чи інакше, залежимо один від одного, від громадського і політичного життя, транспорту і черг у магазинах, податків і цін і т. д. Тому коли людина заявляє, що вона вільна від усіх і усього, то вона просто не розуміє саме цієї своєї несвободи.

Немає жодної абсолютно вільної людини на землі. Чи краще перефразовувати – ніхто на землі не має абсолютної свободи.

Більше того, щоб мати її, необхідно мати повну самодостатність і незалежність – що абсолютно неможливе. Навіть, якщо ми візьмемо людину, яка сховалася в джунглях або тайзі далеко від усіх людей, – вона залежна від природи, клімату, диких звірів і багато іншого. Навіть людина, яка вирішила піти з життя, скоїти самогубство, – залежить від багатьох речей.

Нам необхідно піднятися над цим світом, і не лише піднятися, але і повністю контролювати його до найдрібніших речей, щоб сказати, що ми по справжньому вільні. Але таких людей, на жаль, немає.

Хто ж тоді має абсолютну свободу – звичайно Бог – Діян.17:24-28

2. Тепер перед нами стоїть наступне питання – незважаючи на цей факт або істину, все ж деякі люди проголошують себе вільними, кажуть, що відчувають свою свободу і живуть вільним життям.

Передусім, я не думаю, що варто звертатися за роз’ясненням, що таке свобода до людей, з яких ніхто не має абсолютної свободи. Це те ж саме, що слухати лекцію про те, як літати літаком від людини, яка якось впала з даху свого будинку, подумавши, що її політ (падіння), схоже на політ літака.

Звичайно ж ми звернемося до Біблії.

Отже, почнемо з першої книги – Буття.

Бог створив досконалу людину, яка мала великий розум, здатність до пізнання. Творець помістив її в Едемський сад, щоб людина піклувалася про нього.

Але людина не була біологічним запрограмованим роботом. Будь-яку повноцінну особу відрізняє вільна воля, тобто вільний вибір, особисте волевиявлення.

Людина мала вільну волю. Для того, щоб підтвердити її, Бог створив дерево пізнання добра і зла. І дав людині заповідь – не їсти плоди з цього дерева (див. Бут. 2:15-17).

Чи обмежив Бог цією заповіддю свободу людини? Ні, Він захистив її, захистив її для того, щоб людині було добре. Оскільки тільки Творець точно знає, що людині (Його творінню) насправді треба.

З цього оповідання ми можемо винести декілька важливих істин стосовно свободи:

• Перша людина мала максимальну свободу, яку тільки може мати людина.
• Бог обмежив її поле діяльності для того, щоб зберегти її свободу. Заповідь оберігала її, а не позбавляла свободи. Тобто справжня свобода – це відповідальність.
• Тобто справжня свобода – це жити в тій області, яку визначив мені Бог, оскільки тоді я матиму благословення і матиму правильне життя. Цей же самий принцип ми знаходимо в книзі Втор. 4:40: «І зберігай постанови Його і заповіді Його, які я заповідаю тобі нині, щоб добре було тобі і синам твоїм після тебе, і щоб ти багато часу прожив на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі назавжди».
• У людини був обов’язок – обробляти і зберігати сад Едемський (Бут. 2:15) – тобто справжня свобода пов’язана з обов’язками.

Крім того, людина мала тоді справжню свободу – усе, щоб могло статися проти того положення, яке вона займала, – позбавило б її справжньої свободи (згодом ми це бачимо). Чому так? Та тому, що нас так влаштував Бог, що почуття безпеки, радощі, свободи, миру ми відчуваємо, коли знаходимося з Ним поруч, коли поступаємо як Він каже.

3. Але, є і хибна свобода. Розглянемо трохи її з позиції Біблії, а потім зважаючи на нашу сучасну дійсність.

Філософія хибної свободи полягає в наступній фразі: «Роби те, що тобі хочеться і коли хочеться»

Хибна свобода стикається з трьома важливими поняттями, які вона не враховує:

1. Обов’язки
2. Відповідальність
3. Наслідки

Ці три важливих складових життя кожної людини.

Наприклад, обов’язок:

• Блудний син хотів свободи без обов’язків перед батьком, перед бізнесом, перед своїм спадком. Результат непослуху – нам усім відомий.
• Чи можемо ми уявити собі будинок, за який ніхто не бере обов’язку з його експлуатації, – через певний час у ньому навряд чи хтось захоче жити. Тобто можна сказати, що свобода без обов’язків – це небезпечна свобода чи навіть більше – руйнівна.
• Сатана перший спробував запропонувати людині свободу без обов’язків – Бут. 3:1-5. Тобто він пропонував їй скористатися їх свободою, щоб втратити її.

Відповідальність:

• У нас є відповідальність перед людьми і перед Богом
• І зрештою – буде суд за всі наші справи. І хоча багато хто каже, що так не буде, але все таки так влаштована людина, що в глибині душі вона розуміє, що буде звіт за все (Рим.1:32 + Євр.9:27).

Свобода від Бога – от кінцевий заклик хибної свободи – це заклик людини гріха, яка знаходиться в рабстві, під водійством диявола.

Наслідки:

У кожного гріха є наслідки. Це цілком зрозуміло кожному. І наслідки ці не позитивні:

1. Смерть – Рим. 6:23.
2. У гріха завжди є наслідки – Пс. 24:7.
3. З гріхом не буде справжнього успіху – Пр. 28:13.

Крім того, людина після гріхопадіння отримала гріховну природу, спотворений погляд на життя і лукаве серце – тим самим вже із самого народження заганяючи себе глибше і глибше в рабство гріха, тобто віддаляючись від істинної свободи (Єр. 17:9; Еф. 4:18; Ін. 8:34).

Тому людині потрібен Ісус, потрібна істина, яка звільнила б її від хибних і оманливих уявлень і потрібна сила, яка б вирвала її з ями гріха.

Тобто потрібен Христос і Євангеліє. – Ін. 8:31-36.

ВІН дає нам свободу від:

1. Гріхів.
2. Минулого життя.
3. Від людини – 1Кор. 7:23.
4. Від речових залежностей цього життя і т. д. – Мф. 6:33.

Христос не бажає позбавити нас радості життя чи щастя, Він допомагає видаляти нам те, що зовсім нам ні до чого і руйнує нашу свободу, даючи натомість набагато краще – Мф. 7:11. Він повертає людину до тієї свободи, яку вона втратила в Едемському саду, і навіть до більшої свободи.

Свобода – це, коли я можу залежати від Бога в усьому.

Християнська свобода обмежена заповідями Христовими – і це теж не вседозволеність – «щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті» – Гал. 5:13 і Рим. 6:1-2, і свободою іншої людини (1Кор. 8:10). Хоча допомога і любов немічному теж є заповіддю Господньою.