Неповні сім’ї можуть досягти успіху!

Згідно з одним повідомленням, неповні сім’ї є «типом сімей, кількість яких росте найшвидше» у США. У багатьох інших країнах ситуація подібна. Рекордне число подружжя, які розлучилися або живуть окремо, родин, залишених одним з батьків, та щораз більша кількість незаконнонароджених дітей мають серйозні наслідки для мільйонів батьків і дітей.

«Мені 28 років, я вдова і маю двох дітей, – пише одна жінка. – Я дуже пригнічена, бо не хочу виховувати своїх дітей без батька. Почуваю себе нікому не потрібною. Діти часто бачать, як я плачу, і це впливає на них». Окрім того, що одинокі батьки і матері борються з почуттям гніву, провини й самотності, більшість із них змушені працювати на роботі, а також вдома. Каже одинока мати: «Це подібне до роботи жонглера. Після шести місяців вправляння ти зрештою можеш жонглювати чотирма м’ячиками. Але як тільки ти опанував це, хтось кидає тобі ще один м’ячик!»

Діти в неповних сім’ях часто також ведуть боротьбу. Вони можуть емоційно страждати через те, що один з їхніх батьків залишив сім’ю або помер. На багатьох відсутність батька чи матері справляє сильний негативний вплив.

Неповні сім’ї існували ще в давні часи. Святе Письмо неодноразово згадує «сироту» і «вдову» (Вих. 22:21; Втор. 24:19-21; Йов. 31:16-22). Господь Бог не був байдужим до їхнього становища: «Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог» (Пс. 68:6).

ВЕДЕННЯ ДОМАШНЬОГО ГОСПОДАРСТВА

Подумаймо про ведення домашнього господарства. «Виникає багато ситуацій, коли жалієш, що немає чоловіка в хаті, – визнає одна розлучена жінка, – наприклад, коли машина починає видавати дивні звуки, а я не знаю, що робити». Чоловіків, що недавно розлучилися або овдовіли, також може бентежити велика кількість побутових справ, які вони тепер мусять виконувати. Що стосується дітей, то замішання в домі посилює їхнє почуття нестабільності й непевності.

Де ж шукати допомоги? Обсяг занять великий: купувати, продавати, шити, варити, вкладати гроші в нерухоме майно, займатися сільським господарством і підприємництвом. У чому секрет успіху «чеснотної жінки»? Вона була старанною, працювала допізна і ставала вдосвіта. Вона теж все добре організовувала, деякі справи доручала іншим, а деякі виконувала сама. Не дивно, що ця жінка заслужила похвалу! (Пр. 31:10-31).

Якщо ви є одиноким батьком чи матір’ю, сумлінно ставтеся до хатніх обов’язків. Знаходьте задоволення в такій праці, бо це сприяє щастю ваших дітей. Однак, необхідним є правильне планування та організація: «Думки пильного лиш на достаток ведуть» (Пр. 21:5). Певний одинокий батько визнав: «Як правило, я не люблю думати про обід, аж поки не зголоднію». Але плановані обіди більш поживні й апетитні, ніж приготовані поспіхом. Вам, можливо, доведеться набувати навички в нових для вас справах. Порадившись із обізнаними друзями і професіоналами, почитавши відповідні підручники, деякі одинокі матері зуміли навчитися фарбувати, ремонтувати прості поломки сантехніки і навіть автомобіль.

Чи справедливо просити дітей допомагати по господарству? Певна одинока мати сказала: «Хочеться компенсувати дітям відсутність батька, полегшуючи їм життя». Такий погляд можна зрозуміти, але він, мабуть, не завжди служить інтересам дитини. Побожні підлітки та юнаки в біблійні часи отримували відповідні доручення (Бут. 37:2; П.п. 1:6). Тому, хоча й слід старатися не перевантажувати дітей, було б мудро давати їм певні завдання, як, наприклад, помити посуд чи прибрати в хаті. Чому б не займатися деякими справами разом? Це може принести вам приємність.

ФІНАНСОВІ ТРУДНОЩІ

Більшість одиноких батьків мають фінансові труднощі, але особливо важко зводити кінці з кінцями молодим неодруженим матерям. У країнах, де існує соціальне забезпечення, їм, можливо, варто було б скористатися ним, принаймні поки вони не знайдуть роботу. Вдови й розлучені зустрічаються з подібними труднощами. Немало з них змушені після багатьох років домоведення повертатися на ринок праці, де вони отримують тільки низькооплачувані місця. Деяким вдається поліпшити своє становище завдяки курсам підвищення кваліфікації чи короткостроковим курсам навчання.

Не дивуйтеся, якщо діти будуть незадоволені вашими пошуками роботи, і не почувайтеся винними. Краще поясніть, чому ви змушені працювати, і допоможіть їм зрозуміти, що ви мусите піклувалися про них (1Тим. 5:8). З часом більшість дітей звикають. Але, наскільки дозволяє ваш насичений графік, намагайтеся проводити з ними якомога більше часу. До того ж така сердечна увага може звести до мінімуму вплив фінансових обмежень на сім’ю (Пр. 15:16-17).

ХТО КОГО ДОГЛЯДАЄ?

Природно, щоб одинокі батьки відчували особливу близькість до своїх дітей. Однак, необхідно слідкувати за тим, щоб не переступати меж, які Бог установив між батьками й дітьми. Наприклад, можуть з’явитися серйозні труднощі, коли одинока мати сподівається, що її син виконуватиме обов’язки голови сім’ї, чи використовує дочку як довірену особу, обтяжуючи дівчину своїми особистими проблемами. Це є недоречним, може викликати стрес у дитини і спантеличувати її.

Запевніть дітей, що ви, як батько чи мати, доглядатимете їх, а не навпаки (пор.: 2Кор. 12:14). Деколи вам буде потрібно чиєїсь поради або підтримки. Зверніться до досвідчених осіб.

ПІДТРИМУВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна з боку чоловіків, як правило, сприймається серйозно, але жінки можуть мати з цим проблему. Одна матір неповної сім’ї каже: «Мої сини мають чоловічу постать і чоловічі голоси. Деколи я починаю почуватися нерішучою і слабкою в порівнянні з ними». Крім того, можливо, ви все ще оплакуєте смерть свого дорогого партнера чи вас турбує почуття провини або гніву через розпад подружжя. Якщо обидва партнери мають законне право на опіку над дітьми, ви, можливо, навіть побоюєтесь, що ваша дитина захоче бути з вашим колишнім партнером. Такі ситуації ускладнюють підтримування належної дисципліни в родині.

«Дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою» (Пр. 29:15). Ви маєте Божу підтримку у встановленні родинних правил, тому не треба почуватися винними, страждати від мук сумління чи боятися (Пр. 1:8). Ніколи не йдіть на компроміс із біблійними порадами (Пр. 13:24). Намагайтеся бути поміркованими, послідовними і непохитними. З часом більшість дітей відгукнеться на це позитивно. Але все одно слід брати до уваги почуття своїх дітей. Певний одинокий батько каже: «Мені довелося пом’якшити дисципліну розумінням, оскільки втрата матері була шоком для дітей. Я розмовляю з ними при кожній нагоді. Готуючи вечерю, ми ведемо невимушені розмови. Саме тоді діти відкриваються мені».

Не буде жодної користі, коли розлучений чоловік або жінка стане принижувати свого колишнього партнера. Сварки батьків завдають болю дітям і з часом підірвуть їхню повагу до вас обох. Тому уникайте прикрих зауважень типу: «Ти такий самий, як твій батько!» Хоч би якого болю приніс вам колишній партнер, він залишається батьком або матір’ю ваших дітей, які потребують любові, уваги та виховання з боку обох батьків.

Як уже згадувалося в попередніх розділах, виховання включає в себе навчання і поради, а не тільки покарання. Багатьом проблемам можна запобігти добрими прикладами духовного життя. Необхідним є регулярне відвідування церкви.

Супутник апостола Павла Тимофій отримував знання Божого закону від матері й бабці, але, очевидно, не від батька. І яким чудовим християнином став Тимофій! (Дії 16:1-2; 2Тим. 1:5; 3:14-15). Ви також можете сподіватися успіху, якщо намагаєтеся виховувати своїх дітей «в напоминанні й остереженні Божому» (Еф. 6:4).

ДОЛАЮЧИ ВІДЧУТТЯ САМОТНОСТІ

Якось одинока мати з сумом зауважила: «Коли я приходжу додому і бачу ці чотири стіни, а особливо коли діти вже підуть спати, мене охоплює сильне почуття самотності». Так, самотність часто є найбільшою проблемою одиноких батьків. Це нормально прагнути щирого спілкування і близьких подружніх стосунків. Але чи слід намагатися вирішити цю проблему будь-якою ціною? Деяких молодих вдовиць «охоплює пристрасть, противна Христові» (1Тим. 5:11-12). Якщо б ми дозволили плотській похоті взяти верх над духовними справами, це було б великою втратою (1Тим. 5:6).

Один християнин сказав: «Статевий потяг дуже сильний, але його можна взяти під контроль. Коли в голову приходить думка, не підживлюйте її. Постарайтеся її позбутися. Корисно також згадати про свою дитину». Боже Слово радить: «Отож, умертвіть ваші земні члени: …пристрасть» (Кол. 3:5). Якби ви намагалися умертвити свою пристрасть до їжі, чи ви читали б журнали з фотографіями смачних страв і чи спілкувалися б з людьми, які постійно говорять про їжу? Навряд! Те саме стосується плотської похоті.

Деякі християнки починали зустрічатися з невіруючими (1Кор. 7:39). Чи це вирішило проблему? Ні. Одна розведена християнка застерігає: «Існує одна річ, гірша від самотності. Це невдало вийти заміж!» У І столітті християнські вдови, безумовно, теж відчували самотність, але мудрі «подорожніх приймали, ноги святим умивали, помагали обездоленим» (див. 1Тим. 5:10). Сьогодні вірні християни, які вже багато років чекають на побожного партнера, займаються подібними справами.

Одна 68-річна християнська вдова завжди відвідує інших вдів, коли нею оволодіває самотність. Вона каже: «Через те що я роблю такі відвідини, займаюсь хатніми справами і підтримую свою духовність, у мене немає часу нудьгувати». Особливо корисною справою є читати Святе Письмо. «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Мт. 28:19,20). Звичайно, не існує чудодійного ліку від самотності. Але її можна зносити з допомогою Божої сили. Така сила надходить, коли самотня людина «надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях» (1Тим. 5:5). Благання – це палкі просьби, прохання про допомогу, можливо навіть із «великим голосінням та слізьми» (пор. Євр. 5:7). Нам буде легше, якщо ми виливатимемо перед Богом своє серце «день і ніч», Крім того, здорове товариство допомагає заповнити порожнечу самотності. Через добре товариство можна почути «добре слово» підбадьорення (Пр. 12:25).

Якщо почуття самотності час від часу повертатиметься, а мабуть, так воно й буде, пам’ятайте, що ніхто не має безтурботного життя. По суті, усе людство страждає з тієї чи іншої причини (1Пет. 5:9). Старайтеся не поринати думками в минуле. Аналізуйте позитивні сторони своєї ситуації. А понад усе, постановіть залишатися бездоганними в очах Бога і тішити Його серце (Пр. 27:11).

ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДІТИ

Ти маєш тільки тата або тільки маму? Якщо так, то як ти можеш їм допомогти? По-перше, слухай їх. Ні зріст, ні стать не дають дитині права відкидати «науку матері своєї» (Пр. 1:8). Господь наказує бути слухняним, і це піде кожному на добро (Пр. 23:22; Еф. 6:1-3).

Виявляй ініціативу й цінування. «Моя мама працює в лікарні, і її робочий одяг має бути випрасуваним. Я прасую його, – каже Тоні. – Це для мами допомога, тому я роблю це». Якось одинока мати каже: «Часто трапляється так, що, коли я особливо пригнічена або роздратована після важкого дня на роботі, саме тоді моя донька чекає мене вже з готовою вечерею».

Пам’ятай, що твоя допомога важлива. Після напруженого робочого дня батькові чи матері, можливо, тяжко займатися з тобою. Якщо ти не допомагаєш, робити це буде ще важче. Старайся бути готовим до вивчення в призначений час. Наперед готуй матеріал. Слухняністю, цінуванням і допомогою ти потішатимеш батька чи матір і, що важливіше, Бога.

ДОПОМОГА З БОКУ ІНШИХ

Підтримка і допомога ближніх неоцінимі. «Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх» (Як. 1:27). Так, християни зобов’язані допомагати потребуючим сім’ям. Як це можна практично робити?

Можна допомагати матеріально: «А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?» (1Ів. 3:17). Оригінальне грецьке слово, перекладене «бачити», означає не побіжно, швидко глянути, а пильно вдивлятися. Це означає, що добрий християнин спершу ознайомиться із ситуацією та потребами сім’ї. Можливо, їм не вистачає грошей. Декому потрібно допомогти щось відремонтувати. Або вони просто будуть вдячні за запрошення в гості чи на товариську вечірку.

«Будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі» (1Пет. 3:8). Одинока жінка, мати шістьох дітей, розповідає: «Мені важко, і деколи я почуваюся дуже пригніченою. Проте час від часу близькі кажуть мені: «Джоун, ти молодець. Твої зусилля не пройдуть марно». Саме усвідомлення того, що інші думають про тебе і турбуються, дуже допомагає». Особливо цінну поміч можуть надати молодим матерям старші люди, які що можуть вислухати проблеми, про які незручно говорити з чоловіками.

Чоловіки можуть допомогти іншим способом. «Я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного» (Йов 29:12). Деякі християни сьогодні також доброзичливо цікавляться сиротами. Вони виявляють «любов від чистого серця», не маючи жодних прихованих мотивів (1Тим. 1:5). Не занедбуючи власних сімей, вони можуть час від часу домовлятися з такими юними особами кудись піти або запрошувати їх на своє сімейне свято чи розваги. Такі вияви доброти можуть навіть врятувати дитину від неправильної дороги.

Безумовно, одинокі батьки мусять «нести свій власний тягар» відповідальності (Гал. 6:5). Проте вони можуть розраховувати на любов ближніх і самого Бога: «Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує» (Пс. 146:9). З Його сердечною підтримкою і неповні сім’ї можуть досягти успіху!

Які наступні біблійні принципи допоможуть батькам і дітям справлятися з проблемами неповної сім’ї?

1. Господь Бог є «сиротам батько й вдовицям суддя» (Пс. 68:6).
2. Належне планування є необхідним для успіху (Пр. 21:5).
3. Бог обстоює право батьків підтримувати належну дисципліну (Пр. 1:8).
4. Мудрі християнські вдови виконують добрі учинки та перебувають у молитвах (1Тим. 5:5,10).
5. Виявлення належної уваги «сиротам та вдовицям» є частиною правдивого поклоніння (Як. 1:27).