Що таке християнська родина?

Шлюб – це задум Божий

Давайте разом поміркуємо, що таке подружні стосунки, і що ж таке шлюб? Шлюб був задуманий і створений Богом. У чому ж різниця між стосунками людей і християнським шлюбом, що означає християнська родина? Що означає бути одруженим з Божого погляду? Що каже Біблія про обов’язки і права кожного члена сім’ї? Що повинне робити подружжя, щоб підтримувати правильні християнські стосунки? Почнемо із самого початку, із того що почав Бог – зі створення шлюбу.

Інститут шлюбу – це одне з перших Божих встановлень у людських відносинах. Це встановлення єдине, яке після гріхопадіння перейшло до людей у незмінному вигляді: “Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть два однією плоттю” (Буття 2:24). Бог задумав шлюб до гріхопадіння і, благословивши подружжя, призначив їм життя сповнене і збагачене радістю. Якщо ж це не так, то причина не в самому встановленому інституті, а в тому, що люди підходять до шлюбу легковажно і не виконують встановлених Богом умов, які потрібні для радісного і повноцінного сімейного життя. Правильні подружні стосунки дуже важливі для Бога. Бог не раз порівнює стосунки між чоловіком і дружиною із стосунками між Церквою і Христом: “Бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла. Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї… Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе” (до Ефесян 5:23-25,28). Церква має бути відображенням сім’ї, а сім’я повинна відображати Церкву.

Перевірочний список до одруження

Люди, одружуючись, чекають щось отримати від цього союзу, тому дуже часто керуються неправильними мотивами, такими як: фізичний потяг, бажання набути фінансову стабільність, свободу від батьків, упевненість у собі, отримати визнання інших, фізичний захист, сексуальне задоволення і т. д. і т. п. Але рано чи пізно ваш мотив спливе на поверхню, а шлюб потрапить під загрозу, тому перевірте ще раз, чому ви одружуєтеся.

Із самого початку союз між двома людьми повинен будуватися на правді, кожен має бути щирим, відкритим і чесним до одруження. Не соромтеся ставити один одному питання на будь-які теми: про колишні стосунки і дружбу, про духовні цінності і віросповідання, про фізичні зв’язки і колишні інтимні стосунки. Щирість до весілля допоможе запобігти серйозних проблем у шлюбі і зберегти сім’ю.

Ніколи не поспішайте. Досвід показує, що всі молоді люди повинні перевіряти свої романтичні почуття часом і навіть невеликою розлукою. Час – це основна, головна умова для тих, хто дійсно бажає узнати Божу волю. А коротка розлука дасть можливість почуттям вирости ще більше до вашої обраниці (обранця) або ж навпаки спрямуються до когось іншого.

Бог створив так, що багато наших особистих потреб задовольняються саме в шлюбі. Такі потреби як дружба, сім’я, схвалення і визнання, інтимна близькість і багато що інше людина може отримати тільки в шлюбі. “Тому залишить чоловік батька свого і матір і пристане до жінки своєї‚ і будуть двоє одна плоть” (до Ефесян 5:31). Бог створив шлюб для щастя і радості, і так було задумано із самого початку. Шлюб це не результат еволюції, і подружні стосунки не перейшли до нас, як звичаї і традиції наших предків. І це не просто угода між двома людьми, яку вони з легкістю можуть розірвати. Шлюб має Божественне походження і є творінням Бога, яке Він благословив і призначив для людини до кінця її життя: “Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає” (Марка 10:9).

Немає нічого більш ближчого і сокровенного на цій землі, ніж стосунки між чоловіком і дружиною. Господь звертає увагу на те, щоб чоловік залишив своїх батьків і пристав «до жінки своєї» (Буття 2:24). Залишити – зовсім не означає, що людина повинна нехтувати своїми батьками. Це означає, що подружні стосунки і сімейні обов’язки мають бути тепер на першому місці. З того самого моменту, коли чоловік і жінка з’явилися перед Богом і людьми з метою з’єднатися, вони присвячують себе один одному і шлюбні обов’язки стають їх щонайпершим обов’язком.

До церемонії одруження потрібно ставитися серйозно. Це не просто традиція, вигадана людьми, це святе таїнство, яке повинен звершувати священнослужитель. Жених і наречена не повинні ставитися до церемонії одруження легковажно і несерйозно, вони повинні розуміти, що, вступивши в союз, вони набувають не лише супутника до кінця життя, але і отримують обов’язки і відповідальність по відношенню до нього на все життя. Так задумав Бог із самого початку ще в Едемському саду, до гріхопадіння: “Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть два однією плоттю“. А число “один” – це однина, яка не ділиться.

Одне зі знаменитих висловлювань Августина, свідчить: “Якби Бог хотів щоб жінка правила чоловіком, то Він створив би її з голови Адама. Якби Він хотів зробити її рабинею, то Він створив би її з ноги Адама. Але Бог створив жінку, узявши ребро Адама, бо Він хотів створити для нього помічницю відповідну йому”.

Відповідальність

Шлюб – це союз, який може зруйнувати лише смерть. Церемонія одруження полягає в тому, що люди укладають завіт і дають урочисті обіцянки один одному “любити, шанувати і піклуватися один про одного, доки смерть не розлучить їх”. Не залежно через те, що може статися в майбутньому, чоловік і жінка обіцяють не покидати один одного “у здоров’ї і хворобі, у багатстві і бідності, у радості і в скорботі”. Вони дають свої обіцянки перед людьми і Богом, підтверджуючи таким чином, що тільки смерть може анулювати їх завіт. Жених і наречена не повинні ставитися до цієї церемонії поверхнево і легковажно, вони повинні розуміти всі слова, що вимовляють, їх значення і важливість, а також усю серйозність обіцянок.

Що ж чекати нареченим від спільного життя, тепер, коли вони знають, що шлюб створений Богом для радості і щастя? Що вони повинні відчувати у своїх серцях? Як вони повинні підтримувати ці стосунки, щоб зберегти їх? Чи буде між ними розуміння чи будуть конфлікти? Давайте розглянемо деякі з цих питань.

Взаєморозуміння і пристосування

Кожна людина знає, що перший час у людей, які щойно одружилися, будуть зіткнення і притирання. Усі ми абсолютно різні за характером, ми виросли в різних сім’ях, отримали різне виховання, у всіх у нас свої звички і прихильності. І подружжю належить багато чому навчитися, до багато чого пристосуватися, багато що зрозуміти і зробити сотню відкриттів. Вони вперше стикаються з тим, що існує велика різниця між чоловіком і дружиною в розумінні та ставленні до речей. Наприклад те, що може бути дуже важливим для дружини, може нічого не значити для чоловіка. І навпаки важливі речі для чоловіка не мають особливого значення для дружини. Вони починають розуміти, що їх звички, смаки і бажання зовсім не схожі, а навіть навпаки, дуже розрізняються. Слава Богу, що Він створив нас такими різними і не схожими. Якби ми всі були однаковими, то нам не потрібно було б доповнювати один одного, і такий шлюб швидко надокучив би нам.

Для того, щоб пройти період звикання з “найменшими втратами”, старайтеся частіше використовувати такі вирази як: “Пробач мене, будь ласка”, “Я був(ла) неправий(а)”, “Я тебе люблю”. Також добре було б завчити напам’ять вірші з Біблії: “Отож, браття мої улюблені, кожна людина нехай буде скорою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів” (Якова 1:19). Стикаючись із різними труднощами і проблемами, люди починають думати, що вони помилилися і поспішають виправити ситуацію розлученням. Легко забуваючи той час до весілля, коли вони були закохані і так чудово проводили час разом. Але прошу вас, будь ласка, зрозумійте, шлюб вимагає часу, щоб зрозуміти один одного, звикнути до нових обставин, і навчиться жити в новому для вас середовищі. І не забувайте, що шлюб – це створений Богом інститут, який сполучає два абсолютно різні життя в одну сім’ю. І поступово день за днем ваші стосунки зміцнюватимуться, ви навчитеся розуміти і доповнювати один одного в усьому так як слід.

Уявіть собі картину, коли два струмочки з’єднуються в одну маленьку річку. Один струмок швидкий і каламутний, а другий спокійний з чистою, прозорою водою. У тому місці, де струмочки з’єднуються, ще видно різкі межі між двома потоками. І хоча вони течуть вже разом, брудна вода сильно відрізняється від чистої. Але спустіться трохи нижче новоутвореною річкою і ви побачите, що різниця стала зовсім непомітною і тепер ви не побачите два різні струмочки, а тільки один загальний потік. Те ж саме відбувається і в шлюбі при злитті двох життів. Через якийсь час, пройшовши всі випробування, шлюб мало-помалу стане міцним, спокійним і сильним “річковим” потоком, на шляху якого не страшні будуть вже ніякі перешкоди і проблеми. Кожен буде переможцем над власними недоліками, прославляючи Господа Ісуса Христа в спільному союзі, який покоїтиметься на мирних і спокійних хвилях життя.

Пам’ятайте, сатана чекає будь-якого моменту, щоб зруйнувати ваш союз. І, як правило, він атакує саме під час чергового краху, розчарування і непорозуміння. Віруюче подружжя повинне домовитися ніколи не обговорювати, навіть не згадувати про розлучення. Розлучення це не вихід. Це обман сатани, який хоче, щоб ви думали так, ніби розлучення вирішить усі проблеми. Якщо ви слідували волі Божій, і Він з’єднав вас у союз, то Бог не залишить, але проведе і допоможе вам в усіх життєвих обставинах. Усе що потрібне – це чуточку терпіння і мудрості. Якщо кожен буде терплячим і уважним, то дуже скоро ви звикнете і пристосуєтеся один до одного, навчитеся розуміти і насолоджуватися дивними стосунками у вашому шлюбі. Через якийсь час озираючись назад на ваше спільне життя, ви будете радіти, що, пройшовши всі випробування, ви зберегли ваші стосунки і стали ще ближче і рідніше. Тоді ви виявите, що немає нічого прекрасніше за шлюб, центром якого є воля Божа.

Обов’язки

Побудувати правильні стосунки в шлюбі не так просто. Треба фокусуватися на тому, що у вашому сімейному житті буде більше трудових, буденних днів, ніж безтурботних щасливих вихідних. Ніхто не стане запитувати матір, яка доглядає свою хвору дитину чи задоволена вона своїм становищем, чи щаслива вона? Усі розуміють, що для неї це обов’язок, вона просто повинна це робити. Виконуючи свої нелегкі обов’язки, вона почуває себе щасливою. Так і шлюб – це обов’язок, який просто потрібно виконувати. Ще не було жодного шлюбу, який із самого початку був би приречений на успіх або на провал.

Перш ніж збирати урожай, його потрібно посіяти. Людина, яка не працює над своїм шлюбом, не молиться про нього, і не жертвує собою, ніколи не зможе зібрати “урожай”, і бути щасливою. Не варто нехтувати моральними законами, закладеними Богом, вони працюють так само як фізичні чи хімічні. Тому пам’ятаєте раніше того, щоб щось отримати, треба вкладати, працювати і докладати зусилля. Не ставте за мету тільки отримувати і задовольняти свої потреби. Ви не набудете щастя в такий спосіб. Щастя – це результат того, що ви слухняні Богу і виконуєте Його волю, оскільки написано в Писанні: “Тому що Бог створює в нас і хотіння, і діяння за Своїм благоволінням. Усе робіть без нарікання й сумніву” (до Филип’ян 2:13,14).

Якщо ви шукатимете в шлюбі тільки свого, і чекатимете щастя – то воно ніколи не прийде до вас. Якщо ж чоловік і дружина будуть терплячими, прощатимуть, жертвуватимуть, прагнутимуть розуміти один одного, присвячувати себе сім’ї, чого б це не було варте, от саме тоді щастя знайде їх.

Пам’ятайте, шлюб схожий на трикутник. Нижні два кути – це ви і ваша половинка, а верхній кут – це Бог. І коли ви стаєте ближче до Бога, тоді автоматично стаєте ближче один до одного. Також, якщо ви будете прагнути і, відповідно, ставатимете ближче один до одного, то автоматично ви будете ближчі до Бога, і знайдете радість, радість від Господа, яка буде підкріплювати вас.

Ввічливість і чемність

Всі одружені люди пам’ятають той час до весілля, коли вони не хотіли розставатися, чекали з нетерпінням зустрічі, піклувалися один про одного і робили все можливе, щоб сподобатися і бути приємним для свого обранця (обраниці). І як часто після весілля, вже ставши чоловіком і дружиною, вони забувають ті маленькі радощі, слова і вчинки, які робили їх стосунки романтичними і приємними. Все рідше чутні слова: “Я тебе люблю”, “Я вдячний Богові за тебе”, “Ти найкращий” і т. д., все частіше вони забувають про люб’язність і чемність у стосунках. І таке ставлення спостерігається не лише з боку чоловіка, але також і з боку дружини. Річ у тім, що слова любові, вдячності і захоплення як і раніше потрібні, щоб мати успіх, як до шлюбу, так і в шлюбі. Тому поставте для себе мету, неодмінно зберегти чемне і ввічливе поводження один з одним, а також не забувайте користуватися ввічливими словами і чемними манерами в стосунках один з одним після весілля.

У наших серцях закладено багато любові, але цей потенціал не на стільки великий, щоб постійно витримувати життя, наповнене поганим і грубим ставленням. Особливо чутливі до зневаги наші близькі. І як будь-яка міцна і сильна рослина потребує вологи і сонячних променів, так само і найміцніша і найвідданіша людина потребує чуйного і чемного ставлення. Насправді, ніхто так сильно не бажає ніжності, близькості, турботи і уваги як рідні люди. Багато шлюбів потерпіли крах саме через втрату ввічливості і чемності в стосунках.

Спільність інтересів

Навіть якщо подружжя любить один одного, вони можуть дуже легко втратити ту єдність і спільність, яка була в них раніше. Зазвичай до весілля закохані роблять усе можливе, щоб краще дізнатися про захоплення і інтереси свого обранця (обраниці), проводять багато часу разом, беручи участь і цікавлячись життям один одного. Після весілля все міняється, чоловік постійно зайнятий, з головою занурений у роботу. У дружини свої домашні справи і проблеми, діти, і всілякі громадські зустрічі і збори. Так непомітно для себе самих вони стають далекими один від одного, їх інтереси і погляди розходяться. Вони вже менше розуміють свого партнера, з’являються непорозуміння і розбіжності, які призводять до сварок і образ.

Проте, заздалегідь передбачивши, усього цього можна уникнути. Я був знайомий з однією сім’єю, в якій чоловік був дуже видатним професіоналом у своїй справі, також і його дружина не в чому не поступалася йому. Вони були надзвичайно зайняті кожен своєю роботою. Але вони не дозволяли, щоб робота і кар’єра розвела їх у різні боки. Кожен вечір вони читали разом. Ділилися своїми проблемами, хвилюваннями, надіями і радощами. Вони молилися разом і поклонялися разом Богу. З роками їх шлюб міцнішав, а їх любов ставала більш сильною і відданою. Безглуздий той чоловік, який не ставить над усе турботу про свою дружину та її потреби. Якщо чоловіка не хвилюють інтереси дружини – це не ознака розуму і мудрості, але дурості і безумства, оскільки він не піклується про свій безцінний скарб, який Бог дав йому. Шлюб – це не означає знайти правильну людину, це означає бути правильною людиною. Щоб бути правильною людиною, необхідно мати правильні стосунки з Ісусом Христом. Тоді ви матимете правильні стосунки один з одним.

Як уникнути нерозуміння

У шлюбі не має бути місця таким думкам як, хто перший повинен робити крок на зустріч, або чий це обов’язок першим просити вибачення. Справжня любов ніколи не роздумує над цим. Якщо образливі і гнівні слова були сказані, то вам треба звернутися до Божої мудрості і застосувати пораду написану в Посланні до Ефесян 4:26: “Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не заходить у гніві вашому“. Тобто не лягайте спати до тих пір, поки між вами не наступить повне примирення і прощення. Проста фраза “прости мене” принесе не лише мир у серце, але і спокійний міцний сон. Для того, хто дійсно любить – це величезна радість простити першим. У подружньому житті немає місцю гордості. Ви не дозволяли собі цього до одруження, так не дозволяйте цього і зараз.

Ісус Христос у вашому домі

Якщо у вашому щоденному сімейному спілкуванні немає Ісуса Христа і Слова Божого, то це просто смертельна помилка. Його присутність у вашому домі життєво потрібна. Він любить вашу сім’ю і хоче бути бажаним гостем у вашому домі в будь-який час. Ніколи не створюйте ситуацію в домі чи в стосунках, за яких вам незручно було б запросити Ісуса до себе в гості. Ніякої справжньої і глибокої любові не може бути у вашій сім’ї без Христа. Між чоловіком і дружиною можуть існувати певні угоди, вони навіть можуть нібито жити в мирі і злагоді, проте немає нічого дійсно міцного і надійного в цьому світі без Христа – Сина Божого. Серце родини – це дружина, голова родини – чоловік, голова кожного чоловіка – Христос, голова Христа – Бог. “Хочу також, щоб ви дізналися, що всякому чоловікові голова Христос; голова жінці – чоловік, а голова Христу – Бог” (1 до Коринф’ян 11:3).