ДЕРЕВО, ПОСАДЖЕНЕ НАД ВОДОЮ
«Благословенна людина, яка надіється на Господа, і уповання якої – Господь. Бо вона буде як дерево, посаджене біля вод, яке пускає коріння своє біля потоку; не знає воно, коли приходить спека; лист його зелений, і в час засухи воно не боїться і не перестає приносити плід» (Єр. 17:7-8).
Чи, властиво, єдине і справжнє питання для всіх нас полягає не в тому, щоб дізнатися, де наше коріння? На чому ми по-справжньому міцно стоїмо? У чому закріплене наше існування? У світі чи у Богові?
Чи дерево нашого життя росте на вершині гори, щоб його добре бачили люди? Чи десь у пустелі, як жалюгідний колючий чагарник, що родить гіркі плоди і, завдяки своїм колючкам, тримає інших на відстані? Чи радше покірно й мудро росте на березі живих вод?
Ми маємо вибір, де саме посадити дерево нашого життя. Перебуваючи з Господом, ми завжди цілковито вільні у тому, куди його скерувати. Хіба не кажуть часто, що сучасна людина «позбавлена коріння», що вона шукає «своїх коренів». І це, звичайно, правда. Та нас, християн, насамперед цікавить не як повернутися до минулого, щоб віднайти своє коріння, а радше як знати, де його посадити сьогодні, з думкою про завтрашній день.
Чи наше коріння занурене, або ж ні, у живу воду: ту, що «текла з-під споду з правого боку храму»; ту, яку Ісус пропонує жінці-самарянці біля криниці Якова, кажучи їй: «А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне» (Ін. 4:14); ту, яку Він урочисто об’являв і «голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є. Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої» (Ін. 7:37-39). А євангеліст уточнював: «Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його». Чи занурене наше коріння у ту живу воду, яка потече з Його пробитого боку на хресті (див. Ін. 19:34) і пошириться на ввесь світ?
Якщо ми перебуваємо поблизу цієї живої води, Бог постійно живитиме нею наше життя. Не час від часу, хвилевою присутністю Святого Духа, а вдень і вночі, що б ми не робили: чи то спали, чи працювали, чи подорожували, у радості, в горі, під час відпочинку, в годину втоми – нас завжди обмиє Господь, наповнить життєвою силою Своєї благодаті.
І хай які будуть складні випробування чи спокуси, якщо ми перебуватимемо поруч із Ним, нас полишить усякий неспокій, у нас запанує мир, той мир, якого ми так прагнемо, особливо у тій боротьбі, яку ведемо.
І незважаючи на випробування, які над нами нависають, «ми не переставатимемо приносити плоди». Ми не черствітимемо і не марнітимемо, навіть у труднощах, які можуть заволодіти усією нашою силою, ми не припинимо давати плоди милосердя, ділення й свідчення. Наше життя продовжує розвиватися, «хилитися до потоку» любові, який випливає з Божого серця.
Тому нехай благословенною буде людина, яка вирішує довіритися Господу, яка обирає Господа як єдину надію: вона знаходить життя – життя вічне.
24.09.2023
|
|
|
|
|
Досконала любов виганяє страх
Раніше я неправильно розуміла цей вірш. Я думала, у цьому вірші говориться, що якщо я зможу виявляти до людей досконале кохання, у моєму житті не буде місця страху. Я старанно намагалася любити інших, але мені нічого не виходило. Я навіть мало не могла любити їх, не кажучи про те, щоб любити зовсім!
У моєму житті було дуже багато страху – страху, який виявлявся у не...
Як упоратися зі своїми емоціями?
Господь створив кожного з нас на Свій образ. Під час читання Біблії ми зустрічаємо Писання, в яких видно, що у Бога є емоції. Це такі емоції, як гнів, радість, співчуття. Вони знайомі й нам. Насправді, немає нічого поганого в емоціях, поки вони знаходяться під нашим контролем.
«Гніваючись, не грішіть: сонце нехай не зайде у вашому гніві; і не давайте місце дияволов...
Прощення як дар
Здається, ми якось не так обходимося з прощенням. Якесь воно не таке, яким мало бути, те прощення, про яке ми говоримо. А може, ми прощенням називаємо зовсім ніяке і не прощення? Наприклад, як треба прощати своїх кривдників: кожного окремо і всіх разом?
Адже часто як буває – образить хтось когось, а потім каже: «Винен. Простіть. Хто старе згадає… Ви повинні мене про...
Простити чи не простити?
Простити чи не простити? Бог дає нам можливість зробити вибір, і ми маємо жити з наслідками свого вибору. Ми можемо не прощати нікому, ображатися, закриватися – і бути нещасними або ж можемо вибрати прощення – і насолоджуватися перевагами свободи, яку воно приносить. От тільки тут є ще один момент: якщо ви завжди думали, що простити чи ні – це тільки справа власного вибору, то...
Час говорити про себе гарне!
Що ви говорите про себе? Ви відгукуєтесь про себе добре чи надмірно критичні до своєї зовнішності, ваги, розуму, здібностей — словом, до всього, що до вас належить? Я був настільки прискіпливий до себе, що одного дня Святий Дух сказав мені: “Як ти смієш постійно говорити про себе так погано, коли Я вклав у тебе стільки доброго? Хіба ти не знаєш, як чудово Я створив те...
Струсіть із себе все непотрібне!
«Вирвемося ж із мереж чіпкого гріха, відкинемо всякий тягар (непотрібний тягар)... і з завзятістю (атлета) зробимо стрімкий забіг для досягнення поставленої перед нами мети».
– Послання до Євреїв 12:1
Одна з моїх найулюбленіших історій – історія про віслюка, який жив у одного фермера. Якось впав осел у висохлу криницю, де проревів багато годин....
Віра і Біблія
«Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому» Євр. 11:1
Першим кроком після проповіді Євангелії повинно бути: «покайся», а другим – «увіруй» (тобто «май віру»). Покаяння та віра є нерозривно поєднаними в Євангелії.
Для багатьох людей таке поняття, як «вірити», означає тільки пасивне виз...
Відпочиньте від життєвих негараздів
А вам, що ображаються (відплатити), відпочинком разом з нами…— 2 Фессалонікійцям 1:7, KJV
Останнім часом ви відчуваєте стрес, тиск, занепокоєння? Тоді слова Павла у 2-му посланні до Фессалонікійців звернені саме до вас. Читайте уважно: ви відчуєте себе бадьоріше, а поради допоможуть вам знайти світ, незважаючи на труднощі.
Павло писав 2-ге послання д...
Духовні дари та покликання: Як визначити свої духовні дари та використовувати їх для служіння Богу та людям
Кожен людина народжується з духовними дарами, які допомагають їй відчувати своє призначення і місію в цьому світі. У релігійному контексті, духовні дари вважаються даром від Бога, і вони можуть бути використані для служіння Богу та іншим людям.
Ось деякі аспекти, які можна розглянути, щоб детальніше зрозуміти духовні дари та призвання:
- Що таке духовні дари і як вони прояв...
Внутрішня Гармонія: Духовний Розвиток у Сучасному Світі
Сучасний світ часто відзначається стрімким темпом, технологічними вибухами і безперервними викликами. В цьому суцільному потоці подій і інформації, розвиток духовності може бути важливим інструментом для досягнення гармонії та особистого зростання. У цій статті ми розглянемо, як розвивати свій духовний бік в сучасному світі та досягати внутрішньої гармонії.
1. Пошук Внутрішньо...









