Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

ДЕРЕВО, ПОСАДЖЕНЕ НАД ВОДОЮ

«Благословенна людина, яка надіється на Господа, і уповання якої – Господь. Бо вона буде як дерево, посаджене біля вод, яке пускає коріння своє біля потоку; не знає воно, коли приходить спека; лист його зелений, і в час засухи воно не боїться і не перестає приносити плід» (Єр. 17:7-8).

Чи, властиво, єдине і справжнє питання для всіх нас полягає не в тому, щоб дізнатися, де наше коріння? На чому ми по-справжньому міцно стоїмо? У чому закріплене наше існування? У світі чи у Богові?

Чи дерево нашого життя росте на вершині гори, щоб його добре бачили люди? Чи десь у пустелі, як жалюгідний колючий чагарник, що родить гіркі плоди і, завдяки своїм колючкам, тримає інших на відстані? Чи радше покірно й мудро росте на березі живих вод?

Ми маємо вибір, де саме посадити дерево нашого життя. Перебуваючи з Господом, ми завжди цілковито вільні у тому, куди його скерувати. Хіба не кажуть часто, що сучасна людина «позбавлена коріння», що вона шукає «своїх коренів». І це, звичайно, правда. Та нас, християн, насамперед цікавить не як повернутися до минулого, щоб віднайти своє коріння, а радше як знати, де його посадити сьогодні, з думкою про завтрашній день.

Чи наше коріння занурене, або ж ні, у живу воду: ту, що «текла з-під споду з правого боку храму»; ту, яку Ісус пропонує жінці-самарянці біля криниці Якова, кажучи їй: «А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне» (Ін. 4:14); ту, яку Він урочисто об’являв і «голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є. Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої» (Ін. 7:37-39). А євангеліст уточнював: «Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його». Чи занурене наше коріння у ту живу воду, яка потече з Його пробитого боку на хресті (див. Ін. 19:34) і пошириться на ввесь світ?

Якщо ми перебуваємо поблизу цієї живої води, Бог постійно живитиме нею наше життя. Не час від часу, хвилевою присутністю Святого Духа, а вдень і вночі, що б ми не робили: чи то спали, чи працювали, чи подорожували, у радості, в горі, під час відпочинку, в годину втоми – нас завжди обмиє Господь, наповнить життєвою силою Своєї благодаті.

І хай які будуть складні випробування чи спокуси, якщо ми перебуватимемо поруч із Ним, нас полишить усякий неспокій, у нас запанує мир, той мир, якого ми так прагнемо, особливо у тій боротьбі, яку ведемо.

І незважаючи на випробування, які над нами нависають, «ми не переставатимемо приносити плоди». Ми не черствітимемо і не марнітимемо, навіть у труднощах, які можуть заволодіти усією нашою силою, ми не припинимо давати плоди милосердя, ділення й свідчення. Наше життя продовжує розвиватися, «хилитися до потоку» любові, який випливає з Божого серця.

Тому нехай благословенною буде людина, яка вирішує довіритися Господу, яка обирає Господа як єдину надію: вона знаходить життя – життя вічне.

24.09.2023

Біблія:

Чию віру ви наслідуєте?

Щоб ви не полінувалися, але наслідували тих,
які вірою і довготерпінням успадковують обітниці.
— Євреїв 6:12

Дозвольте запитати: який духовний лідер має найбільший авторитет? До якого лідера ви ставитеся з найбільшою повагою і прагнете бути схожим на нього? У житті якогось лідера ви бачите ті плоди, які хотіли б бачити і у своєму?

«А чи прав...

Уникання відповідальності

Віра в Бога – це стосунки. Стосунки з Особистістю, Яка створила Всесвіт. Навряд чи хто з людей буде поводитись зневажливо з людиною, яка займає набагато вище положення в суспільстві за їх власне. Тому і ставлення до Творця має бути шанобливим, відомим як «Страх Божий» (про страх Божий мова піде в наступному дописі).

Але...

Жінка у Вірі: Надія, Сила та Покликання

Жінки відіграють важливу роль в християнському світі і в Церкві. Вони є носіями віри, надії та любові. В цій статті ми розглянемо, як жінки можуть розвивати свою віру, знаходячи в ній надію та силу, і як вони можуть відповісти на своє покликання у Божому плані.

1. Віра як Джерело Надії

Віра в Бога є найпотужнішим джерелом надії. Жінки можуть покладатися на Б...

Краса справжніх стосунків із Богом

З чим асоціюється слово «релігія»? з набором правил, розпоряджень та ритуалів або з живим Богом, з яким ви можете спілкуватися скрізь і завжди?

Для мене релігія асоціюється з Богом, з яким я можу спілкуватися через смерть і воскресіння Ісуса Христа.

Бог дав певні правила, які ми повинні дотримуватися, але при цьому Його метою було вберегти нас від гріха, а...

Що включає молитва

Будь-якою молитвою та проханням моліться у будь-який час духом, і намагайтеся про це саме з усякою постійністю та молінням за всіх святих. - Ефесянам 6:18 Найчастіше слово «молитва», що зустрічається в Новому Завіті, є грецьким словом proseuche. Воно та його форми вживаються у Новому Завіті приблизно 127 разів. Його Павло вжив і в Посланні до Ефесян 6:18: «Всякою молитвою і проханням молітьс...

Вчитеся бути гостинним

Коли писав Новий Заповіт, багатьом християнам і лідерам церков доводилося часто переміщатися з одного місця в інше. Чому? По-перше, під час гонінь за віру багатьох виганяли із будинків. По-друге, християни, проповідуючи Євангеліє, можна сказати, поширювалися як вогонь по всій Римській імперії.

Першоапостольська церква була дуже мобільною, тому віруючим треба було навчи...

Як подолати заздрість

Якби кілька місяців тому ви запитали мене, чи стикаюся я з проблемою заздрощів, я б, напевно, відповів «ні». З того часу моє невігластво було викрито книгою Гевіна Ортлунда «Смиренність: Радість самозабуття» . Ортлунд відкрив мені очі на те, як тонко може виявлятися заздрість і які біди за цим йдуть.

У Приповістях 14:30 говориться: «Коротке серце – ...

Покладіться на Бога

Єроваал, він же й Гедеон, встав рано вранці й увесь народ, що був з ним, і таборували біля джерела Харода; А Мадіамський табір був від нього на північ від пагорба Море в долині. І сказав Господь Гедеонові: «Народа з тобою надто багато, не можу Я віддати Мадіанітян у їхні руки, щоб не запишався Ізраїль передо Мною і не сказав: “Моя рука врятувала мене”; тож прого...

Що таке свобода від гріха?

Свобода від гріха – це коли ти так ненавидиш гріх, що краще помреш, ніж допустиш його до себе навіть у його початковій стадії, яка називається спокусою.

Це коли, дивлячись на сигарету, не відчуваєш нічого, окрім відрази до цього шляху повільного саморуйнування, коли в будь-якому алкогольному напої ти бачиш тільки бажання сатани оволодіти твоїм розумом з метою вивести тебе із спі...

Прощення як дар

Здається, ми якось не так обходимося з прощенням. Якесь воно не таке, яким мало бути, те прощення, про яке ми говоримо. А може, ми прощенням називаємо зовсім ніяке і не прощення? Наприклад, як треба прощати своїх кривдників: кожного окремо і всіх разом?

Адже часто як буває – образить хтось когось, а потім каже: «Винен. Простіть. Хто старе згадає… Ви повинні мене про...