Струсіть із себе все непотрібне!

«Вирвемося ж із мереж чіпкого гріха, відкинемо всякий тягар (непотрібний тягар)... і з завзятістю (атлета) зробимо стрімкий забіг для досягнення поставленої перед нами мети».

– Послання до Євреїв 12:1

Одна з моїх найулюбленіших історій – історія про віслюка, який жив у одного фермера. Якось впав осел у висохлу криницю, де проревів багато годин. А фермер тим часом ламав голову, як би звільнити бідолаху. Зрештою, він вирішив, що криниця надто глибока і її все одно доведеться засипати землею. До того ж, осел був досить старий, і дістати його з дна колодязя було справою нелегкою. Ось фермер і вирішив, що немає сенсу витягувати віслюка, і попросив сусіда допомогти йому засипати колодязь, а заразом і поховати в ньому віслюка. Вони взяли до рук лопати і почали закидати яму. Осел тут же зрозумів, що відбувається, і почав відчайдушно волати.

Крик – наша природна реакція, коли люди поводяться з нами неправильно. Так спочатку реагував і осел, але раптом він замовк. Ще кілька лопат землі кинуто до ями. Фермер заглянув у колодязь і здивувався від побаченого. Щоразу, коли земля сипалася ослу на спину, він струшував її, втоптував під себе і таким чином поступово залазив нагору. Фермер із сусідом продовжували закидати осла, а той, скидаючи зі спини землю, поступово піднімався купою нагору. Ось вони кинули останню лопату землі і осел уже нагорі.

Ця історія багато в чому повчальна. Якщо нас настигла біда, потрібно перестати журитися і нити, заспокоїтися і прислухатися до Бога, і ми зрозуміємо, що робити і як знайти вихід із ситуації.

З Божою допомогою мені вдалося «струсити» з себе наслідки лих, що звалилися на мене: біль, який мені завдавали інші, погане звернення, наруга.

Подібно до осла, нам доведеться струшувати з себе проблеми і труднощі, і тоді перемога буде за нами.