Радість життя

…Радість віри, що дає життя,
нехай як сонце в нас горить!

Радість - одна з позитивних основних емоцій людини, внутрішнє почуття задоволення, задоволення та щастя є позитивною внутрішньою мотивацією людини. Радість вважається протилежним смутку, смутку.
Чому ж є життєва радість? Бо без радості не можна. І в кому перебуває радість – той і радіє. Хоча всі люди прагнуть радості, проте мало хто з них по-справжньому знає, що таке радість, де дороговказ, яка вказує шлях до неї, якою дорогою слід йти, щоб досягти її.
Чи шукаємо ми цієї радості? Метью Генрі (1662 - 1714) - англійський коментатор Біблії писав: «У кожного істинного християнина завжди є те, в чому він може знайти велику радість. Велика радість включає щось більше, ніж внутрішній спокій або відчуття комфорту, вона проявляється у вираженні обличчя і в поведінці, але особливо в хвалі і в подяки.
Найкращі християни мають основу для великої радості. Під цим слід розуміти духовну радість, бо у земних радощах показувати світло духовної радості. Якщо ми радіємо у Богові, то можемо радіти завжди. У Ньому радість наша буде повною, і якщо життя наше не є таким, то вина в цьому наше. Ми можемо завжди радіти, навіть якщо маємо скорботу за тілом. Життя з Богом – це чудове життя – життя постійної радості».
Як переживання радості, так і її вираз пов'язані з могутніми справами Божого спасіння, Божим законом і Божим Словом.
«І зрадіють усі, хто на Тебе надіється, вічно будуть радіти, і Ти будеш заступатися їм; і хвалиться Тобою ті, хто любить ім'я Твоє» /Біблія. Псалми 5:12/. Це пророчі слова про Спасителя Ісуса Христа.
Якщо читати Новий Заповіт Євангеліє Івана, розділ 15, вірш 11, де Христос навчає своїх учнів про наступне: «Це сказав Я (Христос) вам, нехай радість Моя у вас буде, і радість ваша буде досконала». У тексті є ніби дві радості – «радість Моя» та «радість ваша». Що це за радощі і чому їх дві?
Спочатку є лише одна радість – це досконала радість Ісуса Христа. Людина, приймаючи в душу свою Господа, разом з Ним приймає і Його радість. Отже, Радість Ісуса Христа, який живе в людині, стає вже радістю самої людини. Радість Ісуса Христа стає його радістю. Це і є досконала радість.
Є радість про тих, хто у Христі. Є радість про ту людину, яка привела до Христа хоча б одну душу. Для людської природи характерно радіти, коли ми перебуваємо з людиною, яку ми любимо; а тим більше із Христом, який любить нас.
Грецьке слово chara - "радість", походить від charis - "благодать". Як бачите, джерелом радості є Божа благодать. Така радість – це не звичайне людське щастя, яке сьогодні є, а завтра його нема, але плід Святого Духа. У скрутні часи вона проявляється з особливою силою. Людина може відчувати щастя, радісне хвилювання, бути у піднесеному настрої і веселитися, але це лише прояв емоцій. А радість, яку дає нам Святий Дух, посилюється в найтривожніші і найважчі періоди нашого життя. Достатньо однієї неприємної звістки, недоброзичливого погляду колеги, різкого слова чоловіка чи квитанції за електроенергію, сума в якій виявилася більшою, ніж ви очікували, — і відчуття щастя відразу випаровується. А радість, яка надходить від Господа, не залежить від обставин. Навпаки, чим складніше обставини,
Бажаю всім жити та радіти! Отримувати задоволення від великих і маленьких радощів, адже вони живуть скрізь, варто лише розплющити свої очі, вуха та серця! Світ наповнений радістю, потрібно просто пустити її у своє життя! Знайти місце чудесам, хоча б найменший куточок.
Дейл Бейз місіонер з 1992 року у Східній Європі, каже: «Радість – це не окремий чи випадковий наслідок віри, але скоріше невід'ємна частина стосунків людини з Богом. Повнота радості приходить тоді, коли у житті є глибоке усвідомлення присутності Божого. З цього усвідомлення виникає сильне бажання ділитися тим, що переживаєш, з іншими. Радість надто хороша, щоб її зберігати тільки для себе».
Радість у християнстві має пасивний, але діяльний характер. Первинне значення старослов'янського та російського «рад» – це «готовий до благодіяння – його вчинення чи сприйняття».
Доставляй радість іншим! І ти побачиш, що радість радує. Людина може претендувати на радість і щастя лише тією мірою, якою вона дає їх іншим.
«Велика радість полягає в тому, щоб присвятити себе служінню іншим людям» (Мати Тереза, місіонерка кінця ХХ століття, все своє життя, яка допомагала хворим людям у багатьох країнах світу).
У нас завжди має бути глибока радість і мир, коли ми підносимо молитви до Бога про наших улюблених та близьких людей.
Є радість у тому, коли бачиш християн у спілкуванні. Немає милішого видовища і більшої радості, ніж сім'я, пов'язана любов'ю один до одного. Немає більш приємного видовища і більшої радості, ніж бачити Церкву, члени якої є одним цілим один з одним, тому що вони є одним цілим зі своїм Господом.
Є радість у новинах про близьких нам людей, і радість у християнській гостинності. Є будинки зачинених дверей, і є будинки відчинених дверей. Зачинені двері – це двері егоїзму; відчинені двері - це двері християнської гостинності та християнської любові. Чудово мати двері, про які мандрівник і людина в біді знають, що вона ніколи не буде зачинена для них.
Ульям Барклі, автор популярного коментаря до Євангелія, написаного в 1952-1958 рр.: «Християнська радість ніколи не егоїстична. Вона полягає у тому, щоб зробити не себе щасливим, а інших. Так зване щастя, яке засмутить іншу людину, не є християнським. Якщо людина у своїх пошуках щастя ранить серце чи ображає свідомість іншого, то, зрештою, такі пошуки принесуть не радість, а смуток. Християнська радість має не індивідуальний, а взаємозалежний характер. Християнин радісний лише тоді, коли він тішить інших, навіть за рахунок самої прикрості. Всі люди повинні зрозуміти одне: радість не має жодного відношення до матеріальних речей, або зовнішніх по відношенню до людини обставин. Людський досвід ясно показав, що і той, хто живе в розкоші, може бути страшенно нещасний, а в бідності, може бути сповнений радості. Людина, яка взагалі не зазнала мінливостей і ударів долі, може бути постійно незадоволеною, а людина, на яку обрушилися всі життєві нещастя, може бути безтурботно радісним». Радість – зовнішній вияв любові, дія благодаті Святого Духа у серці людини. Радість і любов є ознакою того, що людина знаходиться на правильному шляху спасіння.


Що таке радість милий друг,
Це серця тихий мирний стукіт,
Це почуття Божі в грудях,
Радість нам завжди дана в дорозі.

Радість – це сонечко промені,
Радість – це зірочки в ночі,
Радість – це іскорки в очах,
Радість – наш Господь живе серед нас.