Уявні невідповідності

В одному з попередніх дописів було зроблене одне цікаве зауваження, при чому настільки цікаве, що потребує подальшого обговорення. Суть цього зауваження полягає в наступному: щоб стати щасливим, цитата:

«…Треба навчитися помічати, а за тим цінувати і радіти дрібницям, які буквально наповнюють наше життя…»

Цікаве зауваження, якому ми знаходимо підтвердження в Слові Божому,  Біблії: “Вірний у малому і у великому вірний” (Лк. 16:10), – автор, між іншим, теж наводить його.

Проте спричинило обговорення не це зауваження, а саме наступне, цитата:

«…Це не заклик задовольнятися малим, ні. Це заклик бачити і радіти кожній дрібничці, з якою ми стикаємося в житті…».

Комусь може здатися, що заклик «не задовольнятися малим» суперечить Біблії: «Бо ми нічого не принесли у світ: явно, що нічого не можемо і винести з нього. Маючи їжу й одяг, будьмо задоволені тим. А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу і в тенета і в багато які безрозсудні і шкідливі похоті, що приводять людей до бідування і загибелі» (1Тим. 6:7-9). Проте це може здатися лише на першій погляд, в іншому разі цей допис ніколи б не потрапив на сторінки цього сайту, адже для редакції сайту найбільшим авторитетом є Біблія і все, що суперечить їй, не береться до уваги.

Біблія виступає проти надмірного накопичення земних багатств, статків, коли процес їх здобуття займає весь час, усі прагнення, всі наміри та думки людини, фактично поневолює її. Саме про це попереджає людей Господь: «Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні» (Мф. 6:24).

Щастя людини залежить не від її матеріального достатку, як вважає багато хто, «бо життя людини не залежить від багатства її маєтку» (Лк. 12:15), а від стосунків з Богом: «Бо для мене життя – Христос, і смерть – надбання» (Флп. 1:21), – ділився у своєму Посланні апостол Павло, перебуваючи, як свідчать дослідники Біблії, у той час у темниці. І чим ближчою відчуває себе людина до Бога, тим щасливішою вона є. І це щастя ніщо не може затьмарити в цілому світі, бо причина цього щастя Божа любов, яку людина відчуває безпосередньо на собі: «Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє,  ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому» (Рим. 8:38,39), – знову ж таки поділився апостол Павло вже в іншому своєму Посланні.

А ця Божа любов часто проявляється саме в життєвих дрібничках, і благословенна та людина, яка навчиться бачити, і звичайно дякувати Богові за них. Так що ми повністю згідні в цьому з автором наведеного раніше допису. А причиною написання цього допису стала уявна невідповідність заклику «не задовольнятися малим», яка ніби суперечила Біблії.

Часто саме такі уявні невідповідності стають «каменем спотикання» для людей, заважаючи їм насолоджуватися Божими благословеннями. Але причина цього криється не в цих невідповідностях, а в самих людях, їхній невдячності Творцеві, в їх небажанні сприймати цей світ і людей у ньому такими, які вони є. Звичайно, «що весь світ лежить у злі» (1Ін. 5:19) і не треба змирятися з гріхом, що панує в цьому світі, проте Господь закликає всіх Своїх послідовників бути світлом для цього світу (див. Мф. 5:14-16), преображати його, намагатися з Його допомогою робити світ кращим, а не відкидати разом з людьми, що населяють його.

Проте часто так чинять люди, які вважають себе віруючими,  не сприймаючи цей світ і відкидаючи будь-яку думку, яка не збігається з їхньою власною. Це також стало однією з причин відкидання Ісуса багатьма Його сучасниками: люди не захотіли прийняти Істинного Бога, для них виявився зручнішим власний, вигаданий бог. Проте це вже тема іншої розмови.