Охорона
Під парканом старого занедбаного заводу, серед кущів, що рясно розрослися, і бур'яну сиділа група підлітків. Вони наводили чималий страх на оточуючих, хуліганили і, відчувши свою силу та безкарність, зовсім розперезалися.
Черговою забавою стало третирування дівчини, яка нещодавно приїхала і оселилася у бабусі, в заводському селищі. Щодня вона проходила повз, і найкращою розвагою для них було кидати їй услід непристойні слова. Вони всі чекали на реакцію, але вона їх ніби не чула, проходячи повз, не повертала голови. Це злило. Інші заводські дівчата парирували словами, але це був лише привід. на такі слова вже були в запасі брудні примовки, сальні шпильки, які почувши у відповідь, жертва губилася, покривалася червоними плямами і, згоряючи з сорому, стрімголов линула додому, під регіт підлітків, що розперезалися.
А ця мовчить. Чи не порядок. Горда означає.
- Чуєш, Мітяй, мені мама сказала, що вона сирота, жила в місті, та мати в неї померла, от і перебралася до баби Насті.
- Кльово. Значить, захисників немає, - спльовуючи на землю, пробурмотів Мітяй. Він ще пам'ятав, яку прочуханку він отримав від сусіда, за те, що вони просто пожартували над його дочкою.
- Треба переходити до радикальних заходів, - відкидаючи далеко в кущі бузку, порожню банку з-під пива, Серьога, старший у цій команді. Восени в армію йти, а ось зараз нудно, навіть сумно. Зайнятися нічим.
На тому й вирішили.
- Як ти влаштувалася, Оленько? Чи далеко тепер до технікуму? Довго дістаєшся? До церкви ходиш справно. молодець. Як бабуся? Чи не хворіє?
- Слава Богу ні. На своїх ногах. Трохи довше діставатися навчання, але це нічого. Просто раніше встаю. Мене інше бентежить. Там підлітки дуже мирного духу. Задираються, образити норовлять. З кожним разом все нахабніше і нахабніше. Я коли повз них проходжу, молюся про себе. Вони руки не розпускають, але якось неприємно. Слава Господу, оберігає мене. Але нападки стають все агресивнішими. Я боюся їх.
– Ми помолимося за тебе. А ти не реагуй на їхні випади, зберігай спокій. Господь збереже тебе.
- О, дивись, йде наша краля, - задерикувато засміявся Мітяй, але сміх його знітився.
- А хто це з нею? Ти ж казав, що сирота?
- Та не знаю. Може гості якісь. Щось мені моторошно. Не треба із нею зв'язуватися. Собі дорожче буде.
Оля тихо йшла стежкою серед бур'яну, краєм ока спостерігала за підлітками. Але вони мовчали і дивно дивилися на неї.
- Господи, збережи мене, постав свій захист від них, - шепотіла вона гаряче.
Увечері біля хвіртки, переступаючи з ноги на ногу, стояла трійця. Мітяй, Леха, Серьога.
- Чуєш, сусідко, а до тебе гості приїхали, так? Ти не хвилюйся, ми тебе не торкнемо. А хто вони? Такі високі, у чорних плащах. просто моторошно. Як охоронці. один попереду, інший позаду.
- Охорона, - підтвердила Оля, нітрохи здивувавшись, почутому. Божа охорона, – прошепотіла тихо.
|
|
|
|
|
Жива любов
Усім нам знайомий термін "любов", і ми часто вважаємо, що ми знаємо і розуміємо, як проявляється це почуття. Проте, чи можливо, що наша ідея про любов є не повністю живою?
Жива любов, це справжня і вічна божественна любов, яка походить від Бога і охоплює всю створену ним реальність. Апостол Павло залишив нам відомий гімн любові, який допомагає зрозуміти, яким чином жива любо...
Розгадка таємниці: що означало вираз 'Здійснилося!' Господа Ісуса на хресті?
Фраза "Здійснилося!" ("Τετέλεσται" грецькою) була вимовлена Ісусом Христом на хресті в момент своєї смерті. Ця фраза згадується в Євангелії від Івана, розділ 19, вірш 30: "Коли Ісус, взявши оцет, сказав: досконало! І, нахиливши голову, віддав дух."
Історично, фраза "Здійснилося!" могла означати, що страту Ісуса на хресті було заве...
Зцілювальне прощення
«Спадаючи один одному і прощаючи взаємно, якщо хтось на кого
має скаргу: як Христос пробачив вас, так і ви»
(Кол. 3:13).
Моя знайома, лікарка за професією, покликала мене відвідати одну з її пацієнток, дуже забезпечену жінку. Та була давньою її пацієнткою, і моя знайома вже не знала, що з нею робити, вважаючи, що медицина в її випадку безсила і проблема полягає в...
Не дивлячись на обставини
«Він встановив це на свідчення Йосипові, коли
він вийшов із єгипетської землі» (Пс. 80:6).
Як пастор я багато працював із молоддю з самого початку мого служіння, багато років пропрацював в освітніх закладах. Я бачив тисячі юнаків і дівчат, які виходили з найважчих ситуацій, і я зрозумів, що одним із факторів, що забезпечують успіх, є труднощі, а не їхня відсутність, я...
Надія на Бога
Могутній правитель, заблукавши на полюванні, заночував у бідній хатині дроворуба.
- Твої справи, як я подивлюся, йдуть неважливо! - Сказав він господареві, приймаючи тарілку з нехитрою їжею.
- Що ви, пане мисливець, я ж продаю дрова. І милістю Господа на їжу мені вистачає.
Повернувшись у палац, правитель вирішив перевірити, чи достатньо людині для життя лише одніє...
Все можливо віруючому
Одного разу один чоловік, проходячи повз слонів у зоопарку, раптом зупинився, здивований тим, що такі величезні створіння, як слони, були прив'язані тонкою мотузкою за передню ногу. Ні ланцюгів, ні клітки. Було очевидно, що слони можуть легко звільнитися від мотузки, якою вони прив'язані, але з якоїсь причини вони цього не роблять.
Він підійшов до дресирувальника і запитав,...
Нехай ліва рука не знає
«У тебе ж, коли чиниш милостиню, нехай ліва рука
твоя не знає, що робить права, щоб милостиня
твоя була потайною; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть
тобі явно» (Мт. 6:3, 4).
Коли ти робиш щось для людини, очікуючи за цю винагороду, насправді ти не робиш нічого особливого.
Давати, чекаючи на щось натомість, — це одна з форм комерційних відно...
Марфіно служіння
У гості приїхав брат із далекої церкви. Благословенний брат. Суворий брат. Улюбленою його проповіддю була тема ходіння та уваги Слова Божого. Часто він виступав з викриттями сестер, що багато часу приділяють господарству, життєвій метушні і тому мало часу залишається на вникнення Слова Божого.
Одностайно сестри вирішили розстаратися:
- Не засмучуватимемо брата.
Нескінченний хліб
Жила була бідна бабуся.
Така вона була бідна, що часом їй навіть не було з чого хліба спекти. І була в неї сусідка-злидня, яка цю стареньку невпинно бідністю її дорікала. І раптом помітила сусідка: щойно вона приймається хліб пекти, у бабусі теж із труби дим йде, ніби хліб печеться.
— Невже ця жебрачка теж розбагатіла? - Здивувалася сусідка. — Треба заг...
Два струмки
Хлопчик років п'яти - шести, гуляючи з батьками лісом, побачив чистий струмок. Він напився свіжої води, а потім - заради забави - взяв у руки гілочку і почав каламутити воду в струмку. Дно струмка було землянистим, і тому на поверхню відразу піднявся пісок, опале листя і різне сміття. Колись прозора вода стала непридатною для пиття. Малюкові швидко перестала дивитися в брудн...









