|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ЩО МИ МОЖЕМО ПРИНЕСТИ В ДАР ІСУСОВІ?
«І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, аж поки, нарешті, прийшла і зупинилась над місцем, де було Немовля. Побачивши зірку, вони зраділи радістю вельми великою. І, увійшовши в дім, побачили Немовля з Марією, Матір’ю Його, і, впавши, поклонилися Йому; і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну. І, одержавши уві сні одкровення не повертатися до Ірода, іншою дорогою відійшли до країни своєї» (Мф. 2:9-12).
Прибуття царів до ясел – це дещо казкова історія, гарна оповідь, яка зачаровувала нас у дитинстві, і яку ми всі дуже любимо. Але як вона стосується нас сьогодні, чого вона повинна нас навчити, що має сказати нам, коли ми є співучасниками цих молитов на зцілення, молитов про заступництво? А ось як: насправді вона особливо повчальна і багато що пояснює.
Як і царі, ми також приходимо здалека. Як кажуть, «ми повертаємося здалека», з життя, позначеного випробуваннями, гріхом, можливо, сумнівами, віддаленням від Бога… Попри труднощі, незважаючи ні на що, нас також привела зоря аж до місця, «де було Немовля». Це місце для нас сьогодні ввечері – ця церква, де присутній живий Христос Спаситель. Добра зоря – це, можливо, якийсь приятель, знайомий, без сумніву, наш ангел і, свідомі ми того чи ні, світло самого Ісуса, Який врешті-решт привів нас до Себе.
Як і царі, ми приходимо принести «скарби» до ніг Ісуса. Але які ті скарби? Що ж ми можемо Йому подарувати?
Золото, яке ми приносимо, наше «золото» – це, звичайно, не матеріальні статки, а наші людські багатства, таланти, які Господь вклав у нас, і які ми намагалися примножити (див. Мф. 25:14-30). Не забуваючи також про нашу убогість, нужденність, наші слабкості, нашу потребу у відкупленні, прощенні… Ось наше золото.
А що таке наш «ладан»? Це смиренний запах нашої молитви прослави, прохання, довірливого і невимушеного, прохання малих і вбогих, якими усі ми є перед Богом.
А наше миро? Миро – це бальзам, який отримують з гіркого кореня. Ми також приходимо зі своїми жалями, розчаруваннями, зневірою – усім тим, що у нашому житті залишило по собі гіркоту. А Ісус перетворить цю гіркоту на бальзам, який заспокоює, приносить полегшу, зцілює силою Своєю любові. Адже Він бачить глибину наших сердець, наші прагнення миру, радості, щастя і хоче їх сповнити.
Ісус прийме золото наших талантів і нашої убогості, ладан нашої молитви і миро наших страждань; Він оцінить їх набагато вище, ніж багаті дари царів. Адже ми даємо Йому наше життя, таке, яким воно є, без прикрас і красивої обгортки, у всій своїй правді тіні й світла. І вірмо, що ніщо не може бути ціннішим в Його очах, що кожне наше убоге життя варте для Нього набагато більше, ніж прекрасні дари царів.
Отож, як і вони, нам залишиться тільки прославляти Ісуса і поклонятися Йому, що, як і дві тисячі років тому біля ясел, присутній сьогодні увечері у цій церкві. Ми також можемо наблизитися до Ісуса без жодного страху перед Богом-дитиною, так само радіти «радістю вельми великою», яку відчували царі у Вифлеємі.
І ми, без сумніву, повернемося «іншою дорогою». Багато з нас приходить сюди дорогою смутку, болю, сумніву. Після молитви ми повернемося іншою дорогою: одні – дорогою зцілення, прощення, а інші – новою дорогою миру і довіри, яку ми знаходимо в Ісусі, нашому Бозі.
Тому кожна наша молитовна зустріч є сама по собі «богоявленням», тобто «явленням Христа Спасителя», Який діє сьогодні так само, як вчора і завтра у світі і в житті кожного, хто вільно Йому віддається і жертвується.
24.09.2023
|
|
|
|
|
Як ми повинні застосовувати біблійні оповідання?
Ви, мабуть, чули анекдот про людину, яка хотіла отримати вказівки від Бога, тому вона відкрила Біблію і навмання тицьнула в неї пальцем. Його рука зупинилася на «Юда пішов і повісився» (Матв. 27:5). Спробувавши ще раз, він зупинився на «І ти йди, і роби так само» (Луки 10:37). Немає потреби говорити, що він знайшов не зовсім те, на що сподівався.
Більшість із н...
Притча про батька та сина
В одного чоловіка був син — юнак безтурботний і легковажний. Людина ця з дитинства намагалася навчити свого сина і наставити на шлях істинний, але все марно. Від горя він тяжко захворів і зліг. Перед самою смертю батько покликав до себе сина і сказав:
— Бідолашний хлопчику, скоро я піду, і залишишся ти зовсім один. Пробач мені, що не зміг я напоумити тебе.&n...
Подивіться, що вам дано як віруючому в Ісуса Христа
А тим, хто прийняв Його, віруючим в Його ім'я, дав владу бути чадами Божими.
- Іоанна 1:12
Завдяки Ісусу Христу нам дано дуже багато! У вас немає жодної поважної причини бути невдахою і не досягти у житті неймовірного успіху. Вам дано так багато, що ви можете уявити це собі. Сьогодні дозвольте мені розповісти вам лише про деякі дари, які ви отримали, прийняв...
Час прощати
Не прийме Господь наших численних земних поклонів, якщо в нашому серці продовжуватимуть жити образи на брата, зло і недоброзичливість до ближніх.
Не почує Господь і наших слізних молінь та зітхань до Нього про помилування нас, якщо не торкнуться нашої свідомості слова Спасителя: “...якщо ви прощатимете людям прогрішення їх, то простить і вам Отець ваш Небесний” (Мф. 6, 14...
З історії Авраама та Ісаака ми можемо дізнатися 3 блискучі місця у Авраама
Візьми сина твого, єдиного твого, якого ти любиш, Ісаака; і йди в землю Моріа і там принеси його на цілопалення на одній із гір, про яку Я скажу тобі » (Бут. 22:2) .
« Авраам встав рано вранці, осідлав осла свого, взяв із собою двох з юнаків своїх та Ісаака, сина свого; наколов дров для цілопалення, і вставши пішов на місце, про яке сказав йому Бог» (Бут. 22:3) .
...Так просто...
Це так просто – пригальмувати на повороті, щоб пройшов пішохід: тоді його пальто та ваше сумління будуть чисті.
Це так просто - сказати дитині, яка розбила ялинкову іграшку: "нічого, малюк, це - на щастя!", а не кричати півгодини, ніби вона розбила не кульку, а ваше серце.
Це так просто – подзвонити мамі сьогодні, а не потім…
Це так просто &nd...
Не засуджуй
Одному старцеві сказали, що один із його учнів згрішив. Старець сазав:
- Велике зло зробив він і гідний за це покарання.
Пройшло кілька днів. З'явився до старця Ангол Господній і приніс із собою душу брата, засудженого ним, і каже йому: -
Ось той, котрого ти засудив, помер. Куди велиш тепер віднести душу його: у Царство Небесне чи на муку?!
Старець жахнувся.&n...
Охорона
Під парканом старого занедбаного заводу, серед кущів, що рясно розрослися, і бур'яну сиділа група підлітків. Вони наводили чималий страх на оточуючих, хуліганили і, відчувши свою силу та безкарність, зовсім розперезалися.
Черговою забавою стало третирування дівчини, яка нещодавно приїхала і оселилася у бабусі, в заводському селищі. Щодня вона проходила повз, і найкращою розвагою ...
Бог завжди дає перемогу
Але подяка Богу, Який завжди дає нам тріумфувати в Христі і пах пізнання про Себе поширює нами у будь-якому місці." (2 Коринтянам 2:14)
Якщо Ви прочитаєте 1-й і 2-й розділ 2-го Послання до Коринтян, то побачите, що цю надихаючу фразу Апостол Павло написав після опису важких обставин, у яких він опинився. Чомусь деякі віруючі гадають, що ті, хто проповідує про силу і перемог...
Любов до старих батьків
Сьогодні ти роздратований, що твої батьки старі та повільні. Вони перетворилися на тягар, на гальмо для твого напруженого життєвого графіка. Ти відчуваєш за них сором перед своїми друзями.
Зрозумій, зараз твої батьки старенькі, і це твій шанс відповісти їм, вирости у своєму коханні, навчитися по-справжньому любити.
Проблема не в них. Це ти забув, що таке кохати. У ...