Субота 27 Липень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

ЩО МИ МОЖЕМО ПРИНЕСТИ В ДАР ІСУСОВІ?

«І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, аж поки, нарешті, прийшла і зупинилась над місцем, де було Немовля. Побачивши зірку, вони зраділи радістю вельми великою. І, увійшовши в дім, побачили Немовля з Марією, Матір’ю Його, і, впавши, поклонилися Йому; і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну. І, одержавши уві сні одкровення не повертатися до Ірода, іншою дорогою відійшли до країни своєї» (Мф. 2:9-12).

Прибуття царів до ясел – це дещо казкова історія, гарна оповідь, яка зачаровувала нас у дитинстві, і яку ми всі дуже любимо. Але як вона стосується нас сьогодні, чого вона повинна нас навчити, що має сказати нам, коли ми є співучасниками цих молитов на зцілення, молитов про заступництво? А ось як: насправді вона особливо повчальна і багато що пояснює.

Як і царі, ми також приходимо здалека. Як кажуть, «ми повертаємося здалека», з життя, позначеного випробуваннями, гріхом, можливо, сумнівами, віддаленням від Бога… Попри труднощі, незважаючи ні на що, нас також привела зоря аж до місця, «де було Немовля». Це місце для нас сьогодні ввечері – ця церква, де присутній живий Христос Спаситель. Добра зоря – це, можливо, якийсь приятель, знайомий, без сумніву, наш ангел і, свідомі ми того чи ні, світло самого Ісуса, Який врешті-решт привів нас до Себе.

Як і царі, ми приходимо принести «скарби» до ніг Ісуса. Але які ті скарби? Що ж ми можемо Йому подарувати?

Золото, яке ми приносимо, наше «золото» – це, звичайно, не матеріальні статки, а наші людські багатства, таланти, які Господь вклав у нас, і які ми намагалися примножити (див. Мф. 25:14-30). Не забуваючи також про нашу убогість, нужденність, наші слабкості, нашу потребу у відкупленні, прощенні… Ось наше золото.

А що таке наш «ладан»? Це смиренний запах нашої молитви прослави, прохання, довірливого і невимушеного, прохання малих і вбогих, якими усі ми є перед Богом.

А наше миро? Миро – це бальзам, який отримують з гіркого кореня. Ми також приходимо зі своїми жалями, розчаруваннями, зневірою – усім тим, що у нашому житті залишило по собі гіркоту. А Ісус перетворить цю гіркоту на бальзам, який заспокоює, приносить полегшу, зцілює силою Своєю любові. Адже Він бачить глибину наших сердець, наші прагнення миру, радості, щастя і хоче їх сповнити.

Ісус прийме золото наших талантів і нашої убогості, ладан нашої молитви і миро наших страждань; Він оцінить їх набагато вище, ніж багаті дари царів. Адже ми даємо Йому наше життя, таке, яким воно є, без прикрас і красивої обгортки, у всій своїй правді тіні й світла. І вірмо, що ніщо не може бути ціннішим в Його очах, що кожне наше убоге життя варте для Нього набагато більше, ніж прекрасні дари царів.

Отож, як і вони, нам залишиться тільки прославляти Ісуса і поклонятися Йому, що, як і дві тисячі років тому біля ясел, присутній сьогодні увечері у цій церкві. Ми також можемо наблизитися до Ісуса без жодного страху перед Богом-дитиною, так само радіти «радістю вельми великою», яку відчували царі у Вифлеємі.

І ми, без сумніву, повернемося «іншою дорогою». Багато з нас приходить сюди дорогою смутку, болю, сумніву. Після молитви ми повернемося іншою дорогою: одні – дорогою зцілення, прощення, а інші – новою дорогою миру і довіри, яку ми знаходимо в Ісусі, нашому Бозі.

Тому кожна наша молитовна зустріч є сама по собі «богоявленням», тобто «явленням Христа Спасителя», Який діє сьогодні так само, як вчора і завтра у світі і в житті кожного, хто вільно Йому віддається і жертвується.

24.09.2023

ПОДАРУНКИ від нашого доброго пастиря

«Господь - Пастир мій; я ні в чому не потребуватиму: Він спочиває мене на злачних пажитях і водить мене до тихих вод» (Пс. 22:1, 2).
Я дуже люблю 22-й псалом з Псалтиря - псалом пастиря. Старіючи, я все більше помічаю красу цього уривка. Один коментатор цього псалма припустив, що ми можемо розглядати все, що приносить нам полегшення від щоденного тиску і відроджу...

Двоє друзів та пастух

Двоє друзів заблукали влітку в горах. Вода у них закінчилася, і вони дуже страждали від спраги. Несподівано мандрівники вийшли до хатини пастуха, який виніс їм цебро чистої та прохолодної води. Вони зачерпнули по кухлі і почали пити. Один із друзів пив швидко й великими ковтками, а інший — маленькими, помалу, не поспішаючи.
Той, що пив маленькими ковтками, спитав ...

10 речей, про які я хотів би знати, коли був молодший

Одне з моїх найпристрасніших захоплень – навчати молоде покоління. Мені це подобається, тому що ті молоді люди, яких я наставляю, настільки прагнуть духовного спрямування, що вони практично витягують його з мене. Мені також подобається учнівство, тому що допомога іншим людям у тому, щоб стати успішними, приносить неймовірне задоволення.

Учнівство — це не лише проводити кла...

РЕЗУЛЬТАТИ ЩОДРОСТИ

«Благодійна душа буде насичена, і хто напоює
інших, той і сам буде напоєний» (Припов. 11:25).
Деякі випадки не забуваються навіть після довгого часу.
Я був бідним студентом. Взагалі бідним я був не завжди. Свого часу мій батько володів кількома вантажівками і займався вантажоперевезеннями, але потім він покинув сім'ю, і ми з матір'ю перетворилися на бідняків...

БЛАГА ВІСТЬ ДЛЯ ВСІХ

«Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви – Марія. Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привіта...

Є на Небі Місто

Ці слова так сповнені любов'ю і ніжністю до нас, немічних людей, покликаних Господом, обмитих і зцілених Його жертвою!
Це місце на Небі приготовлене для нас, спасених милістю Божою
. на зустріч з Господом і з близькими нам душами.Там
, у цьому Небесному Місті, на мене чекає моя сестра Томочка.Її

життєвий шлях був нелегким.Обман і розчарування в житті, важке сімейне жит...

Я найкращий за вас!

У сім'ї Тетяни та Сергія не було дітей. Жили вони дружно: у коханні та злагоді. Тільки одна біда-немає діток. Скільки часу було витрачено на лікарів та лікування, проте вирішити їм цю проблему так і не вдалося.
Тетяна виплакала вже всі сльози, але сльозами горю не допоможеш. Якось після роботи Сергій застав свою дружину знову сумною. Його серце надривалося ба...

Благословення та гнів Бога на царя Соломона

Біблія описує царя Ізраїлю Соломона, який був наймудрішим королем за всю історію. Проте, перечитуючи історію про нього нещодавно, я здобула нові знання про Божественний промисл. Я усвідомила, що в нашій вірі в Бога, щоб зрозуміти правду і поклонятися Богу, дуже важливо зрозуміти справжній Божий промисел. Далі я поділюся з вами своїми знаннями та здобутками.

Бог благословляє тих, хто р...

Мудрий брат

Два брати росли разом. Згодом старший брат став професором ботаніки, а молодший — простим робітником. У кожного з них була сім'я, і часто брати збиралися разом зі своїми сім'ями та розмовляли про життя. Бувало, професор замовк і уважно слухав молодшого брата, міркування якого змушували прислухатися до його оточуючих.
Якось дружина старшого брата сказала своєму чоловіко...

Повчальна розповідь про одного християнина

Є повчальна розповідь про одного християнина, який серед інших людей відзначався побожністю: дотримувався постів, молитв, не жалів себе до праці, допомагав іншим. На перший погляд здається праведною людиною. Але що з того? Все те, що він робив, не мало ніякої вартості перед Богом, бо у своєму серці мав ненависть на свого сусіда і ніяк не бажав з ним примиритись.

Він сам себе заспокоюв...