Субота 08 Серпень 2026   Пошук    

Чудова робота

- Уф.. Ну і втомилася я, - прошепотіла Любаша, розгинаючи спину. Обтрушивши руки від землі, поставивши лопату під навіс, усміхнулася і підняла очі до неба.

- Господи, я посадила, а Ти. зростати. Слава Тобі за все. Віддаю все у Твої руки.


У неї і справді все зростало, урожай незалежно від погоди завжди був чудовим. Сусід тільки косився на її город і сварливо бурчав щось собі під ніс. Любаша не мала ні сил, ні коштів щось вкладати в цю невелику ділянку. Ніколаїч, чоловік її, був тяжко хворий, та й самій Любаші було років чимало. Сусід унаважував город, привозив торф, пісок, робив грядки високими, пам'ятаючи, що попереднє літо було сирим, дощовим. А це раптом видалося сухим та жарким. Знову. невдача. У Любаші руки не доходили виполоти між грядками, це й врятувало врожай. І так рік у рік.

-Чарівниця, не інакше, - шепотів сусід.


Впоравшись по господарству, втомлено пішла до будинку. На веранді весела чоловіча компанія на чолі з Ніколаїчем “забивала козла”.

- Весело там у них, - майнула думка у Любаші, а от води він і не приніс. Але ж просила! Я значить там, на городі, а він тут. веселиться! Ось зараз переодягнуся, я йому все скажу! Тільки спочатку треба потрібні слова підібрати. Повчальні. Щоб раз сказати. і все стало зрозуміло.

На столику біля дивану лежала Біблія.

²Також і ви, дружини, коріться своїм чоловікам, щоб ті з них, які не підкоряються слову, життям дружин своїх без слова набували... ⌡ Уп-с.. Немов легкий подих вітерця миттю охолодив її запал

.

- Ніколаїч, ти там як? Вже й їсти напевно хочеш.. А я то все по господарству, та на городі, а чоловіка давно й годувати час.. Зголоднів? Тобі там, на веранді не дме? Тепленько одягнений? Чи не озяб?

Приятелі миттю зібралися і зникли. Миколай повільно підвівся з табуретки, спираючись на стіну.

- Ой, а час як летить. Я, Любань, навіть не помітив. Навіть води не приніс у рукомийник. А ти ж просила.

- Та й добре. Не велика праця. Зараз принесу сама.


Миколай, будучи невіруючим, але гостинним і добрим господарем і просто душевною людиною, завжди ставив одне й те саме питання гостям, які зупинялися в них на нічліг.

- А скажи-но, любий, тебе як Господь врятував?

І уважно вислуховував неквапливі, щирі та завжди незмінно радісні історії про милість Божу. Задавав питання, намагаючись вибудувати хоч якусь схему, але у всіх було все по-різному. Незмінно було лише одне. щось відбувалося з людьми, вони відмовлялися від свого колишнього життя і з трепетною довірою до Господа, йшли іншим шляхом. Незвіданому, незвичному. Чудова робота у Господа.


Ніколаїчу ставало іноді зовсім погано, і він просив Любашу:

- Ти пошепчи мені.

Любаша брала Біблію та читала псалтир. Видно було, як йому легшало. Розгладжувалася складка між брів, погляд ставав іншим.

- Миколоїч, ти б примирився з Богом.

- Я з Ним не сварився. Це ти навколішки часто стаєш і кричиш до Господа, а я ніколи не стану ні перед ким навколішки.


Якось увечері раптом попросив:

- Любане, помолися за мене.

Любаша не вміла тихо молитись. В голос, зі сльозами та душевним жаром, почала просити Бога про милість до чоловіка. Миколай лежав тихо, прислухаючись до слів, розмірковував.
Серед ночі покликав:

- Любане, пошепчи мені.

Вона з трепетом і любов'ю почала читати:

- Якщо я піду і долиною смертної тіні, не лякаюся зла, бо Ти зі мною;.

Вранці, помолившись перед його ліжком, давши ліки, пішла на кухню. Поки ставила чайник, діставала посуд, спитала його про щось.

- Ніколаїч, - ласкаво покликала, заглядаючи до спальні.
Тихо. Біля ліжка, поклавши голову на схрещені руки, стояв на колінах Миколайович. Тихо відійшов до Господа.

Віра та релігія: розуміння сутності

Віра - це особисте і глибоке переконання у існуванні вищої сили або божества, тоді як релігія - це організована система віровчень, обрядів і доктрин, пов'язаних з поклонінням та служінням цій вищій силі або божеству. або: Віра - це довіра і відданість Богу, заснована на глибокому переконанні і духовному відкритті, тоді як релігія - це система ритуалів, вчень і обрядів, які допомагають людин...

Усі турботи покладіть на Господа

Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він дбає про вас.

- 1 Петра 5:7

Кілька років тому ми збудували в Ризі величезну будівлю церкви. Будівництво доставляло мені багато занепокоєнь та хвилювань. Деколи мене охоплювала тривога. Турботи та переживання мене завтракали. Тоді ніхто не давав кредитів на будівництво церковних будівель. Все, що нам залиш...

СТАРТ

«Виберіть собі тепер, кому служити» (Нав. 24:15).
Видатного американського легкоатлета Майкла Джонсона, чотириразового олімпійського чемпіона та дев'ятиразового чемпіона світу з спринтерського бігу, якось запитали, який момент забігу він вважає найважливішим. Спортсмен відповів:
Перші дві секунди. Те, як ти стартуєш».
Журналіст був такий здивований від...

Порожнє місце

На березі Чорного моря був сад. Навіть можна сказати майже ліс, бо в ньому росли не лише квіти та чагарники, а й величезні дерева. Хазяїном цього саду був самотній дідок, який любив своє дітище найбільше у світі. І рослини також його любили.
І ось, у цьому благодатному чорноморському кліматі росли поруч троянда та сосна, жасмин та береза, ромашка та пальма, гладіолус та ки...

КРОКІСТЬ, АЛЕ НЕ ПАСИВНІСТЬ

«Рятуй взятих на смерть, і невже відмовишся від приречених
на вбивство? Чи скажеш: ось, ми не знали цього?
А випробувач серця хіба не знає? Хто спостерігає
за твоєю душею, знає це і віддасть людині за ділами
його» (Прип. 24:11,12).
Бачачи несправедливість, ми можемо або виявити байдужість, або втрутитися. Третього не дано. Той, хто тримається осторонь, коли з кимось пов...

ЦІННІ У ХРИСТІ

«Ви куплені дорогою ціною; не робіть рабами людей»
(1 Кор. 7:23).
Різниця між невдахами і переможцями над їх вроджених здібностях чи обставинах життя. Різниця щодо життя.
Невдахи зазнають поразки перш ніж розпочати, і переможці виграють теж перш, ніж починають. Все народжується і вмирає у нашому розумі.
Те, що ми говоримо та думаємо, визначає, чого...

Зупинися, подивися, послухай!

«І я не слухав голосу вчителів моїх, не прихиляв вуха мого
до наставників моїх: мало не впав я на всяке зло серед
зборів та громади!» (Прип. 5:13, 14).
Настав останній день літа. Два місяці я працював, щоб оплатити своє навчання, і тішився змоги повернутися до занять. Літня робота була нудною та важкою — збирання фруктів.
Я заліз на яблуню, а...

Притчі про любов та дружбу

Відбувся турнір з гольфу. Переможець отримав величезний грошовий приз. Щасливий чоловік мав намір повертатися додому.

Але неподалік клубу до нього підійшла жінка, яка попросила у нього хоч трохи виграних грошей. Вона виглядала такою нещасною, що чоловік зупинився і вислухав усю її розповідь. Виявилося, що її син дуже хворий. Йому потрібна складна та дорога оп...

Уявні невідповідності

В одному з попередніх дописів було зроблене одне цікаве зауваження, при чому настільки цікаве, що потребує подальшого обговорення. Суть цього зауваження полягає в наступному: щоб стати щасливим, цитата:

«…Треба навчитися помічати, а за тим цінувати і радіти дрібницям, які буквально наповнюють наше життя…»

<...

З життя християн

З життя християн
Розповіді, взяті з життя людей.
Розповідь1.
Дімі виповнилося 18 років. Настав час ставати на облік у військкоматі. З раннього дитинства батьки сіяли насіння Слова Божого в його душі, яке дало сходи у його юності.
Переступаючи поріг військкомату він навіть і не підозрював, що йому доведеться пройти. На серці було легко та радісно. ...