Не можна нарікати на долю

Водовоз мав старий осел. Він мріяв про щасливу долю, але водовоз змушував його багато працювати і годував не вівсом, а соломою, та й тій діставалося мало.
- Послухай, водовозе, мені шкода твою худобу, - сказав якось царський конюх, глянувши на осла, - подивися, як він худий і як зігнувся під вагою ноші, адже він твій єдиний годувальник.
- Ти знаєш, які в мене доходи, - відповів йому водовоз, - на мої заробітки я не можу купувати йому ячмінь та овес.
- Тоді залиши його на кілька днів у мене в стайні, - запропонував конюх, - Я підгодую його. Нехай скуштує нормальної їжі!

Так осел і опинився серед доглянутих арабських скакунів, стійла яких посипали чистим піском, а ясла наповнені добірним ячменем.
- О Боже! - нарікав, дивлячись на все це, осел, - де ж Твоя справедливість. Чому я повинен ходити в хомуті, голодувати і терпіти знущання, а вони – насолоджуватися життям?
Ці його гіркі нарікання раптом перервав звук труби. Воїни, що прибігли, осідлали коней і кинулися на них у бій. А потім осел став свідком повернення своїх нових товаришів.
З тих, хто зумів повернутися, хтось шкутильгав, хтось хропів знесилено, хтось стікав кров'ю.
- Пробач мені, Господи! - Тихонечко прошепотів осел,
- Тепер я зрозумів, що не можна нарікати на долю. У кожного своя доля! І нехай мені не дають ячменю, я не заздритиму ситого життя царських скакунів.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

Доріжка

Жили-були два сусіди. Настала зимушка-зима, випав сніг. Перший сусід рано-вранці вийшов з лопатою розгрібати сніг перед будинком. Поки розчищав доріжку, подивився, як там у сусіда. А у сусіда — акуратно втоптана стежка.
Наступного ранку знову випав сніг. Перший сусід став на півгодини раніше, взявся до роботи, дивиться — а в сусіда вже прокладено доріжк...

Що робити, коли невідомо, що попереду?

Напевно, кожен із нас опинявся в ситуації, коли важко ухвалити рішення, і неясно, як розвиватимуться події. Невизначеність, безвихідь чи кричуча у свідомості думка "Це неможливо!" часом намагаються загнати нас у кут, зламати волю і змусити опустити руки.

Тоді як жити далі, куди йти, що робити? Коли незрозуміло те, що відбувається і туманні перспективи, складно зрозуміт...

Любов

Ми сиділи в сквері, сховавшись під тінню бузку.

- Ти ж віруючим давно став?

- Так, віруючим.

- І що? Тепер усіх любиш?

- І ти полюбиш.

- Ну, дружину зрозуміло, - я її не цінував, ображав. Ну, дітей. мої
ж. Але тещу. ніколи.

- І її полюбиш.

– Я? Та ніколи. Вона ж своє радіо ...

Милість

Не утримуй, Господи, щедрот Твоїх від мене; милість Твоя та правда Твоя нехай безперестанку охороняють мене,Псалтирь 39:12

Як добре! Відпустка! Від нашого нудного дощу, що мрячить, і вічно похмурого неба
виїхати і опинитися під іншим небом. сонячним, справжнім блакитним,
наповненим теплом та світлом.

Рідні місця. А сестра незадоволена.&nb...

Сонячні яблука

Та бабуся стояла в другому ряду скраю. Така маленька сухенька зі сльозливими очима. Сіра однотонна сукня, такі ж туфлі й лише хустина горіла на весь ринок червоними маками. Бабусю можна було впізнати лише за цими маками, бо інакше вона б просто розчинилася в натовпі.

Ті маки й привели Мар’яну аж на край того ряду. Узагалі їй не потрібні бул...

Друг дитинства

Жили двоє сусідів. Перший купив кролика своїм дітям. Діти іншого сусіда попросили, щоб і їм купили якусь домашню тварину. Батько купив їм щеня німецької вівчарки.
Тоді перший сказав другому:
- Але ж він з'їсть мого кролика!
- Ні, подумай, моя вівчарка - щеня! Вони зростатимуть разом, стануть друзями. Проблем не буде.
І схоже було на те, що господар с...

Мама

Стародавня легенда свідчить, що одна дитина, яка ось-ось мала народитися, запитала Бога: - Мені казали
, що Ти відправлятимеш мене на Землю, але як жити такому маленькому і беззахисному, як я?
Бог відповів:
– Серед безлічі ангелів Я вибрав одного для тебе, і він на тебе чекає і буде тебе оберігати.
- Але скажи мені, тут на небі я не роблю нічого, тільки співаю і сміюся...

Якщо всі залишать вас, на допомогу прийде Господь

Дуже гірко, коли друзі нас розчаровують, кидають у скруті, коли наших очікувань не виправдовує той, у кому ми не сумнівалися. Якщо таке коли-небудь траплялося з вами, ви розумієте, наскільки це важко. Саме це й сталося з Тимофієм, старшим пастором Церкви Ефесу. Він думав, що лідери церкви будуть вірні йому до кінця, але вони йшли з церкви, кидаючи його в такий скрутний час. ...

ВИПРОБУВАННЯ ТА ДОВІРА

«Але як ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, та й у явленні слави Його зрадієте і переможете» (1 Пет. 4:13).
Слово «страждання» викликає у пам'яті картинки виснажених тіл, зламаних болем; голодуючих дітей; горючих від втрати дитини батьків. Ваша картинка страждання залежить від пережитих втрат, зрад, фізичних захворювань чи травм. <...

День, про який ми забуваємо

Мені здається, що більшість із вас дозволяють залишитися дню Вознесіння непоміченим або не надають йому належного значення. Ми відзначаємо Різдво, коли вічний Божий син прийшов у цей світ, народившись у Віфлеємі, і ім'я йому «З нами Бог». Ми багато говоримо про життя Христа, як має бути. Ми багато говоримо про Його спокутну жертву, яку принесли за нас на хресті. ...