Неділя 19 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Не можна нарікати на долю

Водовоз мав старий осел. Він мріяв про щасливу долю, але водовоз змушував його багато працювати і годував не вівсом, а соломою, та й тій діставалося мало.
- Послухай, водовозе, мені шкода твою худобу, - сказав якось царський конюх, глянувши на осла, - подивися, як він худий і як зігнувся під вагою ноші, адже він твій єдиний годувальник.
- Ти знаєш, які в мене доходи, - відповів йому водовоз, - на мої заробітки я не можу купувати йому ячмінь та овес.
- Тоді залиши його на кілька днів у мене в стайні, - запропонував конюх, - Я підгодую його. Нехай скуштує нормальної їжі!

Так осел і опинився серед доглянутих арабських скакунів, стійла яких посипали чистим піском, а ясла наповнені добірним ячменем.
- О Боже! - нарікав, дивлячись на все це, осел, - де ж Твоя справедливість. Чому я повинен ходити в хомуті, голодувати і терпіти знущання, а вони – насолоджуватися життям?
Ці його гіркі нарікання раптом перервав звук труби. Воїни, що прибігли, осідлали коней і кинулися на них у бій. А потім осел став свідком повернення своїх нових товаришів.
З тих, хто зумів повернутися, хтось шкутильгав, хтось хропів знесилено, хтось стікав кров'ю.
- Пробач мені, Господи! - Тихонечко прошепотів осел,
- Тепер я зрозумів, що не можна нарікати на долю. У кожного своя доля! І нехай мені не дають ячменю, я не заздритиму ситого життя царських скакунів.

Про наклеп

У лісі було святе джерело з дуже чистою та смачною водою. Усі мешканці навколишніх сіл ходили туди, приносили воду додому і зберігали її, бо вода з цього джерела не псувалася. Одного разу в одному з цих сіл будівельна артіль пробила свердловину і за плату почала проводити воду по будинках мешканців.

Але ця вода була жорсткою і годилася лише на полив, і люди відмовлялися кор...

Бабуся-сусідка

У під'їзді нашого будинку мешкала бабуся. Звали її Люба. Було їй 97 років. Мила, приємна старенька, завжди у гарному настрої, усміхнена та привітна. Для мене вона стала світлим учителем. Поясню чому.
Спочатку бабуся Люба прикрасила підвіконня на своєму поверсі нашого під'їзду горщиками із квітами. Гарно.
Наступного дня найяскравіші квіти, ті, що з бутонам...

Закриті двері

Злодій приходить тільки для того, щоб
вкрасти, вбити та занапастити.
Я прийшов для того, щоб мали життя
та мали з надлишком.
Ін.10:10

Життя належить тобі. І лише тобі. Нікого не слухай. Бери від життя все. Живи та радуйся – це і є справжнє життя. Всі двері перед тобою відчинені. Я тобі покажу всю красу світу, подарую радість від...

НЕ ОБМАНУЙСЯ

«Не дивися на його вигляд і на висоту зросту його; Я відкинув
його; Я дивлюся не так, як дивиться людина; бо людина
дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце”
(1 Сам. 16:7).
Я вивчав філософію у престижному університеті Чилі. Першого ж дня я був надзвичайно здивований, побачивши в бібліотеці чоловіка, який, незважаючи на холодну погоду,...

МЕДЛІН НА СЛОВА

«Кожна людина нехай буде швидка на слухання, повільна на слова,
повільна на гнів» (Як. 1:19).
Одного разу генерал Лефферс, директор найбільшої телеграфної компанії США, послав за Томасом Алва Едісоном. Едісон тоді було всього двадцять з невеликим, але він вже був автором різних патентів на винаходи, які могли застосовуватися в телеграфії.
Генерал, що звикли одраз...

Уявні невідповідності

В одному з попередніх дописів було зроблене одне цікаве зауваження, при чому настільки цікаве, що потребує подальшого обговорення. Суть цього зауваження полягає в наступному: щоб стати щасливим, цитата:

«…Треба навчитися помічати, а за тим цінувати і радіти дрібницям, які буквально наповнюють наше життя…»

<...

Від себе не втечеш

Жила в одному поселенні людина - завжди всім незадоволена. Все довкола робили не те, і не так, навіть погода – і та була приводом побурчати. І він вирішив - якщо все навколо не так як треба - піду в ліс поживу в мисливській сторожці. Там точно людей немає - не буде кому дратувати мене - і я стану справжнім християнином.

І ось із твердим наміром він вирушив у ліс....

Що робити, якщо на душі тужливо?

Коли зневіряється, віруючі перестають ходити до церкви і віддаляються від інших віруючих. Ви знаєте таких людей? А може, і ви так чинили, коли накочувало зневіру або коли у вас починалася депресія?

Є багато причин того, чому християни, перебуваючи у похмурому, пригніченому стані, перестають ходити до церкви. Можливо, вони збентежені від того, що відповіді на їхні молит...

Є на Небі Місто

Ці слова так сповнені любов'ю і ніжністю до нас, немічних людей, покликаних Господом, обмитих і зцілених Його жертвою!
Це місце на Небі приготовлене для нас, спасених милістю Божою
. на зустріч з Господом і з близькими нам душами.Там
, у цьому Небесному Місті, на мене чекає моя сестра Томочка.Її

життєвий шлях був нелегким.Обман і розчарування в житті, важке сімейне жит...

Секрет щастя

Ви колись задумувались над тим, як часто ми дякуємо ближнім, Богові? Наскільки, висловлюючись біблійною мовою, у нас вдячне серце?

Ми зазвичай обурюємося, коли ближні не віддячують нам, чи віддячують, але, як на нашу думку, неналежним чином. Проте як часто ми самі помічаємо допомогу та підтримку ближніх, особливо в тому випадку, коли за це від нас вони нічого не вимагають?

Н...