Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

НЕ відрікаються люблячи

Був нічим не примітний ранок у звичайнісінькій поліклініці. Людина досить похилого віку прийшла до лікаря зняти шви з пальця руки. Було помітно, що він дуже хвилюється і кудись поспішає. Запитавши, коли буде лікар, чоловік тремтячим голосом повідомив, що до 9 години на нього чекає дуже важлива справа. А вже 8-30.
Я розуміюче відповів, що всі лікарі зайняті, і зможуть приділити йому увагу не раніше, ніж за годину. Проте, помітивши неймовірний смуток у його очах і якусь розгубленість у рухах, коли він раз у раз поглядав на годинник, під серцем у мене щось тьохнуло. Пацієнтів на прийом до мене не було, і я вирішив сам зайнятися раною цієї людини. Мене втішило, що ранка добре затягнута, а отже, не виникне жодних проблем, якщо шви зняти зараз. Порадившись із колегою, я зайнявся пацієнтом. Мені чомусь хотілося з ним поговорити, і я першим почав розмову:
- Ви так поспішайте. Мабуть, у вас призначено прийом ще одного фахівця?
- Не зовсім так. О 9 годині мені потрібно погодувати хвору дружину. Вона зараз у лікарні. З лікарської цікавості я запитав, що з його дружиною. Чоловік відповів, що у неї, на превеликий жаль, виявлена хвороба Альцгеймера. Я встиг зробити необхідні процедури, поки ми розмовляли, на що, звичайно, потрібен час. Мені здалося, що до 9 години мій пацієнт може не встигнути до лікарні дружини. Я поцікавився, чи та хвилюватиметься, якщо він запізниться. Чоловік сумно покивав головою:
- Ні, хвилюватись вона не буде. Моя дружина не впізнає мене останні п'ять років. І навіть не пам'ятає, ким я доводився їй у житті.
Я здивовано вигукнув:
- І, незважаючи на це, ви все одно щоранку до 9 поспішайте в лікарню до людини, яка вже не знає вас?
Тоді він ласкаво поплескав мене по плечу і, посміхнувшись, по-батьківському відповів:
- Так, на жаль, вона не знає, хто я. Зате пам'ятаю, хто вона. З нею я був щасливий усе своє життя.
Я підійшов до вікна і довго дивився слідом за літнім пацієнтом. І тільки коли постукали у двері, зрозумів, що плачу. Мурашки пробігли моїм тілом, і я сказав: "Це те кохання, про яке мрію і я ..."
Мій ранковий пацієнт сказав, що був щасливий. Та й вона, та жінка, теж щаслива, маючи такого чоловіка.
Не пристрасть чи романтика, а справжнє кохання, здатне зрозуміти, пробачити і прийняти – ось те, що неминуче. Ми підемо. А вона залишиться, оселившись у чиємусь серці.

Біблія:

Сонячні яблука

Та бабуся стояла в другому ряду скраю. Така маленька сухенька зі сльозливими очима. Сіра однотонна сукня, такі ж туфлі й лише хустина горіла на весь ринок червоними маками. Бабусю можна було впізнати лише за цими маками, бо інакше вона б просто розчинилася в натовпі.

Ті маки й привели Мар’яну аж на край того ряду. Узагалі їй не потрібні бул...

Віра в Бога: відкриття духовної глибини

Віра в Бога є основою для багатьох людей і відіграє важливу роль у їхньому житті. Це глибоке і особисте переконання в існуванні Всевишнього, Верховної Сили або Вищого Буття, яке має контакт з людьми та впливає на їхні життя.

Віра в Бога виникає з потреби людини знайти сенс і мету свого існування. Це внутрішнє відчуття, що є щось більше за матеріальний світ, що існує вища реальність, я...

Остання крапля страждань

Двері за Тимошком шумно зачинилися. Внизу на нього чекав тато. Разом із сином він вирішив поїхати на змагання з баскетболу та «вболівати» за його хлопця. Поліна залишилася в хаті одна. Трохи подивившись у вікно в слід машині, що зникала з поля зору, і подумки благословивши чоловіка і сина, жінка повільно опустилася на коліна і поринула в мовчазне спілкування з Бо...

Урок

Урок недільної школи добігав кінця. У вікна лагідно світило сонечко, щебетали веселі пташки і дбайливо гасали бджілки, збираючи пилок з квіточок, що ростуть на клумбах. Діти вже не могли всидіти на одному місці: тихесенько перешіптувалися і хихикали. Вчитель закінчив урок молитвою Отче наш і попросив ще трохи уваги у невгамовних дітлахів.
-Діти, будь ласка, будьте трохи ти...

Цілком життєва історія

- Амінь! - Вигукнула молодша Ганнуся і заплескала в долоні.
- Приємного апетиту, - сказав, посміхаючись, тато Михайло.
Так заведено було в їхній сім'ї, як би надовго не відволікали справи та турботи по дому, по роботі, по навчанню, але вечеряти сідали всі разом. Тихий сімейний уклад. Після вечері, за чаєм та домашні справи. Проблеми обговорити можна.
- Тату, м...

Стань щасливим

Якось йшов дорогою мудрець, милувався красою світу і тішився життям. Раптом помітив він дуже нещасну людину.

- Чому ти так страждаєш? – спитав мудрець.

- Я страждаю на щастя своїх дітей та онуків. - відповів чоловік.

- Мій прадід все життя страждав для щастя діда, дід страждав для щастя мого батька, батько страждав для мого щастя, і я стражд...

Не здавайтесь!

Щодня нам на думку спадає тисячі думок – хороших чи поганих. Для того, щоб зберегти позитивне ставлення та здорове мислення, ми повинні утримувати добрі думки та гнати погані. Ми так звикли думати про погане, що нам доводиться змушувати себе думати про хороше.

Позитивні думки роблять життя радісним, а негативні – сумним і сумним. Позитивні думки завжди спов...

Лист до Ісуса

Анечка поверталася додому з недільної школи і тихенько міркувала на слух.
-Тітка Іра сказала, щоб ми написали листа до Ісуса. А як тоді ми зможемо відправити його? Ісус живе на небі... Так далеко!-Дівчинка підняла голову вгору і замислилася.- Листоноша теж туди не дістанеться! Напевно, тітка Іра знає, як відправити листа. Я зараз прийду додому і почну писати. До ...

Секрет щастя

Ви колись задумувались над тим, як часто ми дякуємо ближнім, Богові? Наскільки, висловлюючись біблійною мовою, у нас вдячне серце?

Ми зазвичай обурюємося, коли ближні не віддячують нам, чи віддячують, але, як на нашу думку, неналежним чином. Проте як часто ми самі помічаємо допомогу та підтримку ближніх, особливо в тому випадку, коли за це від нас вони нічого не вимагають?

Н...

Ви дорого коштуєте

Було б чудово, якби ми відчували себе впевнено в будь-якій ситуації і щоб наша самооцінка не залежала від того, хто і що про нас думає і як поводиться до нас. Ви дорого стоїте просто тому, що Ісус пролив за вас Свою кров.
Всі ми не без вади, і, швидше за все, у вас теж є щось таке, чого вам не заважало б позбутися. Але ваша недосконалість ще не привід вважати себе нікчемним і ні ...