КРОКІСТЬ, АЛЕ НЕ ПАСИВНІСТЬ

«Рятуй взятих на смерть, і невже відмовишся від приречених
на вбивство? Чи скажеш: ось, ми не знали цього?
А випробувач серця хіба не знає? Хто спостерігає
за твоєю душею, знає це і віддасть людині за ділами
його» (Прип. 24:11,12).
Бачачи несправедливість, ми можемо або виявити байдужість, або втрутитися. Третього не дано. Той, хто тримається осторонь, коли з кимось поводяться несправедливо, стає співучасником. Зберігаючи мовчання, він стає на бік агресора.
Багато хто плутає християнство і пасивність, однак бути пасивним це не те саме, що бути лагідним. Лагідність пов'язана зі здатністю не відповідати тією ж монетою, а пасивність - це байдужість.
Коли я навчався у державному університеті, один із наших однокурсників був заарештований військовою поліцією з політичних мотивів. Три дні ніхто не знав, що з ним. Батьки безуспішно шукали сина по всьому місту. Вони обійшли всі лікарні, відділення поліції, морги. Ніхто нічого не міг сказати. На четвертий день його, всього закривавленого, знайшли покинутим на футбольному полі. На руках і шиї у нього були опіки від сигарет, пара ребер зламані, все тіло в синцях. Коли він, через місяць, повернувся до занять, то була інша людина. Його погляд втратив колишній блиск, при звуку поліцейської сирени він напружувався і починав тремтіти.
Його катували, з нього знущалися, а потім кинули вмирати. Через деякий час стало відомо, що насправді шукали іншого студента, з того ж самого факультету, зовні схожого на нього.
Інший випадок. Молода дівчина, сповнена надій, йшла додому. Вона навчалася в моєму університеті, але більшість свого вільного часу вона присвячувала роботі з маргінальними групами населення. Вона була ідеалісткою, однією з багатьох, які вірять, що можна змінити наш світ, змінивши своє ставлення до нього. Дорогою дівчину наздогнав автомобіль, її силою затягли всередину. Чотири агенти політичної поліції вивезли її на пустир, зґвалтували, а потім кинули, майже непритомні, попередивши, що якщо вона продовжить свою роботу, то її вб'ють.
В обох випадках я брав участь у акціях протесту, які ми влаштовували в університеті.
Я не вірю в насильство, звідки б воно не походило. Я не вірю, що людська політика вирішить людські проблеми. Я вірю в Бога і через Його відкуплення. Проте я не вірю, що діти Божі повинні стояти осторонь, коли відбувається несправедливість. Мовчати, коли інших пригнічують, значить поступатися мученикові. Якщо ти бачиш, як з когось глузують, знущаються, як когось мучать і вбивають, і при цьому нічого не робиш, то ти стаєш співучасником злочину.
Проси Бога, щоб Він допоміг тобі ставати на бік справедливості, навіть якщо руйнуються небеса.