Надія

Не дбайте ні про що, але завжди в молитві
та проханні з подякою відкривайте
свої бажання перед Богом... (Фил.4:6)

Вже будівництво підходило до свого завершення, та ось невдача. цегли
не вистачило.
І грошей уже немає і дощова осінь наближається. А за нею і морози не забаряться
заглянути в гості.
Стали на молитву. Ми не знаємо що робити, але знає Той, хто дає
будь-який пристрій і допомогу в, здавалося б, безвихідних ситуаціях.

Через три дні зупинилася біля воріт вантажівка.

- Вам цегла потрібна? . висунувся з кабіни дещо наляканий незнайомий чоловік.
- Потрібні! Ще як треба! . зраділи ми.
- Ну, так і забирайте.
– Тільки у нас грошей немає.
- Та не потрібні мені ваші гроші. Тож забирайте. А то я вже якусь ніч спати
не можу. Чийсь голос будить і велить відвести цеглу на Польову. А я навіть не
знаю, де це і навіщо... Просто зрозумів, що мені краще зробити саме так. Ось
поїхав і одразу до вас потрапив.
- Слава Богу.
Будівництво ми закінчили під час, до дощів та холодів. І не втомлюємося дякувати
Йому за милість до Свого народу.