Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

ДОРОГА ДО СИЛИ

Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...

Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
Хоч розпач надходить і не розумію ще все...

Дорога до зцілення тут пролягла через рани ,
І знаки лишає порою Господній різець...
Руйнує Рука Всемогутня збудовані плани ,
Й по Своєму пише для нас весь сценарій Творець.

І хочеться нам не погодитись з волею ніби ,
І хочеться Неба спитати :" Навіщо? Чому?
Знов сльози не сохнуть, а стали мені вони хлібом...
У світлі години Господь допускає пітьму ..

А все лиш тому , щоб зміцнити слабку нашу віру ,
З гончарного кола несе на Руках у вогонь...
У бурях життєвих вчимось абсолютній довірі ,
Не витре ніщо імена наші з Божих долонь.

Про Нього складати пісні буду навіть у втратах,
Хоч може і знов не почую я добрих новин
Та хочу в тривозі Ісуса Ім'я прославляти ,
Зміцнить ноги Він, підніме з дна до самих вершин...

Прекрасні ті храми, що Бог на розвалинах зводить ,
Будує їх на попелищах розбитих сердець ,
До кожного з нас із любов"ю Він вчасно приходить,
І втратам покладено й нашим поразкам кінець.

Хоч може минуле і здасться безбарвним етюдом,
Я знаю, мій Боже, не кинеш мене в боротьбі...
Дозволь дорости лиш мені, щоб побачити чудо ,
Й останнє страждання з Тобою здолати в житті ...

Н. Луцик- Мартинюк

Цей вірш висловлює складний, але водночас відданий і сповнений віри погляд на життя та відносини з Богом. Авторка описує труднощі і випробування, які припадають на шлях життя, і підкреслює, що дорога до сили веде через безсилля, а до втіхи - через сльози й страждання.

Вона описує взаємодію з Богом, віру в Його провидіння, навіть коли здається, що він ховає своє лице і дозволяє страждати. Авторка розглядає життєві випробування як можливість зміцнити віру та довіру до Божого плану.

Вірш також акцентує на ідеї зцілення через переборення власних ран та прийняття труднощів як частини життя. Авторка виражає готовність славити Ісуса Христа навіть у важкі моменти та виражає надію на те, що віра допоможе подолати страждання та піднятися до вершин.

Загалом, вірш передає складний, але духовно насичений внутрішній світ авторки, яка шукає сенс і силу віри в різних аспектах свого життя.

26.11.2023

Біблія:

Християнський вірш. В’їзд Ісуса Христа в Єрусалим

Плакав Христос перед смертю Своєю,
В місто в‘їждав, народ пісню співав.
На віслюку молодому сидів,
З сумом на місто велике глядів.

Словом «Осанна» Його величали,
Навіть свій одяг Йому постилали:
«В вишніх Осанна, Сину Давидів,
Щирий й Святий - Він смиренного виду!».

Вітки із пальм клали всі на доро...

Дякую

Коли Ти зі мною, тримаєш за руку - я можу вільно йти.
Я бачу світло, я маю речі, які Ти дав мені.
Ти надихаєш, світ відкриваєш, даєш Свою любов.
В житті так легко і так спокійно, коли з Тобою вдвох.

Дякую за те, що в мене є,
Дякую, любов Твоя веде.
Дякую, я дякую Тобі,
Дякую за те, що ми живі.

Коли мені сумно або дуже тяжко і виходу ...

Їх біль нам легко зрозуміти

Їх біль нам легко зрозуміти ,
На двох тепер біда одна...
Сирени чули їхні діти,
Ввірвалась в дім страшна війна...

Обличчя те ж... кругом руїни,
І катування , й смерті жах...
Проходить наша Україна ,
Ізраїлю проліг цей шлях...

Давайте плакати із ними,
За них молитви ввись несіть ...
І миру для Єрусалиму ,

А НЕБО БЕЗТУРБОТНЕ

А небо безтурботне...
Так хочеться піднятися над всім,
Тримати руку Господа
І взнати що є справжній сміх.
Плачуть батьки та діти.
Ще болем кривдиться земля.
Як би ж вони всі стигли
Пізнати Спасаюче Ім'я!
У кожного в свій час
В житті проломить греблю...
А що ж спасе тебе, коли
Надіявсь лиш на себе?
А небо без...

Як твій подих зводить знов і знов

Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,<...

ЛИСТ ІСУСА ДО ЛЮДИНИ

Мир тобі, доню! Як ти поживаєш?
Я бачу твоє серце і бажання всі твої,
Та жаль, в молитві ти цього не промовляєш,
І через те пишу тобі в листі.

Я вчора теж був біля тебе на світанку,
Чекав,коли прокинешся від сну,
Щоби благословити день твій спозаранку,
Аби сповна раділа ти життю!
...

ЗАВЖДИ ДОВІРЯЙ БОГУ...

Серед пітьми, тривоги і зневіри
У світі цім неправди й марноти
Яка важлива є для нас довіра,
Довіра Господеві назавжди.

Коли в душі невпевненість, проблеми,
Тягар життєвий серце враз стиска,
Найкраще подолання, будь ти певний,-
Довіра Богові свого життя.

О, як важливо Богу довірятись,

Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?

Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?
В людському бутті все зовсім не спиш,
Так нам здається, що багато маєм тебе,
Не встигнем оглянутись, життя і пройде.

Пробач, що цінувати тебе ми не вмієм,
І як втрачаємо, тоді нарешті, розумієм,
Що для нас людей, ти дарований Богом,
Щоб серце своє наповнять Його Словом.

І з вірою жить,...

Мій Боже, страшно. Страшно

Мій Боже, страшно. Страшно...
І Ти неначебто мовчиш.
Чом так дихать стало важко,
Туман в легенях, мов кричиш.

Кричиш, але тебе не чути,
Ні слова не зрониш із вуст,
Що ось я, тут, я хочу просто бути,
У відповідь - по листю хруст.

Такі ж як ти, німі від болю.
Такі ж знедолені й ламкі,
Живі, але пробиті горем,

Дивись на Христа

Якось враз дівчина одна
Сказала пастору сердито:
«В цій церкві не потрібна я,
Не буду більш сюди ходити!

Все тут не так і все не те!
Посеред проповіді шумно!
Молитв не чути щирих вже,
Ведуть себе всі нерозумно!

Один читає, один спить,
А інший грає в телефоні,
А хтось-то ходить, не сидить,
Як ніби в церкві п...