Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Я довіряю Тобі Батьку

Я довіряю Тобі Батьку,
Ти любиш, знаєш і піклуєшься весь час
Ніколи Ти мене не залишаєш,
А завжди поряд, в будь який момент.

Як часто я не розумію всього
І маю так багато запитань..
Але Тобі я довіряю,
І йду туди, куди Ти сам мене ведеш.

Коли я падаю, мене Ти підіймаєш,
Коли я плачу, витреш сльози Ти мої,
Коли стає мені так страшно…
Ти кажеш, - поряд Я
Довірсь Мені

Я довіряю Тобі Батьку,
Усе що є, та буде на шляху,
Як часто всього я не розумію,
Та вірю, - Ти ведеш, а я з Тобою йду!

Alina Kushnir

---

Цей вірш виражає глибоку віру і довіру автора до Бога, якого він називає "Батьком." Він підкреслює, що Бог завжди поруч, піклується, турбується та веде людину в її життєвому шляху.

Автор визнає, що інколи можуть виникати запитання, сумніви і труднощі, але несе переконаність, що Бог завжди відповість на ці питання та керуватиме долею людини. Вірш також висловлює вдячність за те, що Бог є захисником та джерелом надії в найтяжчі миті життя.

Автор закликає до віри, довіри та послуху Богу, навіть у важкі моменти, і завжди йти разом з Ним.

14.10.2023

Біблія:

Буває так приємно на душі

Буває так приємно на душі
І хочеться,немов би птах літати,
І радість серце аж переповня,
Що і в словах цього не передати.

І молишся,і відповідь прийшла
Так своєчасно,і на диво, швидко.
Але життя,таке воно життя
Не завжди буде так як ми хотіли б.

Звичайно легко дякувати Богу
Коли все добре,так воно завжди.
А ось тоді,кол...

Небо! День і ніч ти наді мною

Небо!День і ніч ти наді мною,
Маниш погляд свій ти до себе.
І ніжною своєю чистотою,
Звіщаєш,що Творцем створено все.

Він тебе Могутньою Рукою,
Розставив на планеті цій Земля..
І це Творець,Господь є,Бог любові,
І в цій любові,немає в ній кінця.

Небо!Ти з віками не старієш,
Не занепадає простір голубий..
Але зі сходом с...

А НЕБО БЕЗТУРБОТНЕ...

А небо безтурботне...
Так хочеться піднятися над всім,
Тримати руку Господа
І взнати що є справжній сміх.
Плачуть батьки та діти.
Ще болем кривдиться земля.
Як би ж вони всі стигли
Пізнати Спасаюче Ім'я!
У кожного в свій час
В житті проломить греблю...
А що ж спасе тебе, коли
Надіявсь лиш на себе?
А небо без...

Хто я є?

Хто я є?
Що Ти, мене так любиш..
Хто я є?
Що Ти, мене як Батько голубиш...

Хто я є?
Що для Тебе безцінне життя моє..
Хто я є?
Що віддав за мене життя Ти своє..

Хто є я?
Що весь час за мною спостерігаєш..
Хто є я?
Що ні на хвилину мене не залишаєш..

Хто є я?
Що мир і спокій в серце даруєш...
...

Багато імен появилось на світі - Вірш про ім‘я Ісуса

Багато імен появилось на світі
За час існування людей на землі.
Вони возвеличенні, славою вкриті,
За різні заслуги: великі й малі.

Вже тисячі років стоять піраміди,
Де Ніл свої води в Єгипет несе.
Туристам розказують навчені гіди
Про тих фараонів, хто зводив те все.

Багато імен вже історія стерла,
Найкращім бажання людським пе...

ВИПРОБУВАННЯ...

Повчальних випадків в житті є так багато.
Вчимося ми на них, і то не раз.
Один з таких я хочу розказати,
Щоби задуматись над ним міг кожен з нас.

У невелике місто для служіння
Приїхав новий пастир. Молодий.
Був ревний, бо усе його стремління-
У діло Боже вкласти запал свій.

Але в житті по-всякому буває.
І щоб побачит...

Молюсь за тих, хто на землі втрачає, Хто часто і не розуміє: «Чому так?»

Молюсь за тих, хто на землі втрачає,
Хто часто і не розуміє: «Чому так?»
Кому підтримки у молитві вистачає,
Не треба слів із лицемірним співчуттям.

Порад не треба. Так багато тих, хто знає,
Чому, навіщо і для чого Бог послав…
Так цінно, коли хтось з слізьми згадає,
В молитві щирій твою душу зігріва.

Молюс...

ЩО Б В ЖИТТІ НЕ БУЛО

Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.

Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,

Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.

Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."

Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.

Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...

Мій Боже, страшно. Страшно

Мій Боже, страшно. Страшно...
І Ти неначебто мовчиш.
Чом так дихать стало важко,
Туман в легенях, мов кричиш.

Кричиш, але тебе не чути,
Ні слова не зрониш із вуст,
Що ось я, тут, я хочу просто бути,
У відповідь - по листю хруст.

Такі ж як ти, німі від болю.
Такі ж знедолені й ламкі,
Живі, але пробиті горем,