За закритими дверима - ЗВОРУШЛИВИЙ ВІРШ ПРО НАШЕ СЬОГОДЕННЯ
За закритими дверима
Плачуть вдови молоді.
Їх журба чорна накрила,
Зліг коханий на війні.
За закритими дверима
Плачуть гірко матері,
Бо привезли побратими
Тіло сина на щиті.
За закритими дверима
Квилять сироти малі.
Свіжа татова могила -
Перший біль у їх житті.
За закритими дверима,
Як розійдуться усі,
Біль лишається незрима,
Розпач і туга душі.
Рідко хто відчинить двері
Там, де смуток і журба.
Рідко хто в такі оселі
Принесе теплі слова.
В біготні своїй щоденній,
В вирі клопотів і справ
Прочини закриті двері
До оселі, де настав
Відлік днів від слова "після",
Хід по чорній полосі,
Де затихла радість й пісня,
Де завмерло все в тузі.
Там потрібне добре слово,
Ніжний дотик до душі.
Не проходьте повз оселі,
Де від болю у тиші
За закритими дверима
Плачуть вдови, матері,
Квилять сироти... Незримо
Стань їм поміччю в житті.
Обійми їх молитвами,
Просто поряд помовчи.
Люди ці для нас із вами
Найдорожче віддали.
Оксана Гудзь
---
Вірш "За закритими дверима" говорить про трагічні наслідки війни та болю, які дістаються рідним та близьким покійників. Він розповідає про вдов, матері та сиріт, які залишилися позаду закритих дверей, плачучи за своїми коханими, які загинули на війні. Цей вірш закликає до співчуття, підтримки і молитви для тих, хто зазнав горя і втрати внаслідок війни. Важливо пам'ятати та підтримувати тих, хто потрапив у ситуації подібної до описаної в вірші.
22.10.2023
|
|
|
|
Хочу подивитись на Голгофу
Хочу подивитись на Голгофу,
Очі ,Боже, Ти мені відкрий
Щоб побачить рани ті глибокі,
Що прийняв за нас людей Син Твій
Як невинна кров із ран стікала
Щоби був омитий гріх людський,
Небеса вона подарувала
Тим, хто став під цей струмінь живий.
Х...
Ми вважаємо, що одинокі…
Ми вважаємо, що одинокі,
Але є в небесах Живий Бог,
Здатен він усі рани глибокі
Заживляти без зайвих вимог.
Відірвались, на жаль, ми від Нього,
Загубили всі вірні шляхи.
У Творця є одна лиш вимога:
Бути вірним Йому назавжди.
Сила Господа в щирій любові,
Тож без неї нам просто ніяк.
Через брак її тонемо в крові...
Ти зберігаєш від падіння
Ти зберігаєш від падіння,
Тримаєш нас в Своїй руці,
Великим є Твоє терпіння,
Отреш сльозу, що на щоці.
І нас не кинеш, на поталу,
В Тобі підтримка лише є,
До неба йдемо ми помалу,
Цінуєм Слово ми Твоє.
Усе в руці тримаєш, Боже,
В усьому ,Отче, є твій план,
Лише Ісус нам допоможе,
Він любить нас і є нам Пан.
Яка це радість!
Яка це радість- встати на світанні,
З молитвою зустріти день новий,
Позаду всі залишити страждання,
З надією долати шлях земний.
Яка це радість - в щастя зодягнутись,
Всім побажати миру на Землі.
І вперше після болю посміхнутись,
Добро і ласку сіяти у злі.
Яка це радість - чути голос рідних,
Вслухатися у співи солов'я.
ЛИНУ ДО ПРЕСТОЛУ БЛАГОДАТІ
Лину до престолу благодаті
Вічного Небесного Царя.
Він – Джерело води живої,
Якої серцем прагну я.
Лину до престолу благодаті
Вірного Небесного Царя.
Там є для всіх спасенних місце,
То ж прагну в ті оселі я.
Лину до престолу благодаті
Мудрого Небесного Царя.
Книгу Життя відкриє Агнець,
І в книзі є моє ім&rs...
ПРОСТИ
Іноді важко сказати слово "прости"
"Чому?" — лунає думка в голові
Можливо справа все-таки в тобі,
Подивись ти друже у своїм житті.
Ти знаєш, що це за причина?
Чому так важко, це тобі зробить?
Коли це навіть ти і розумієш,
Але щось всередині тебе держить.
А знаєш, що це може бути?
Це може гордість, бут...
Душа болить, а серце плаче...
Душа болить, а серце плаче...
Не може розум мій вмістить.
Більше мама доньку не побачить,
Ну, як же можна так, скажіть???
За що посміли дитя вбити???
У чому є її вина???
О як же батькам далі жити??? -
Це біль нестерпна і страшна!
Яке ж це серце треба мати,
Щоб проливать невинну кров???
Щоб міста, долі розбиват...
Я дякую, за те, що я живу...
Я дякую, за те, що я живу,
За те, що маю де сьогодні спати.
За ласку й за любов Твою.
І що домівку не потрібно залишати.
Я дякую за тихі дні і ночі
Я дякую за мирну неба синь
Я дякую за те, що маю очі,
Щоб споглядать безкрайню височить.
Я дякую, що я не просинаюсь від зриву бомби, вибитого скла.
За те що я спокійно засинаю,&nb...
Я хочу здатись… Хочу зупинитись… Я хочу зараз руки опустить…
Я хочу здатись… Хочу зупинитись…
Я хочу зараз руки опустить…
Я так стомилась вірити й молитись…
Я так стомилась у чеканні жить…
Я так стомилась у житті боротись,
Й усе своє постійно віддавать.
Я так стомилась…Господи мій… Досить.
Я вже не можу… Сили геть нема…
Я...
Настане день - ми виплачемо сльози
Настане день - ми виплачемо сльози,
На рвані рани накладем бинти,
Розбиті полатаємо дороги,
Відновимо зруйновані мости.
Настане день - повернуться з полону
Чиїсь сини, чоловіки, батьки,
Залишать на порозі свою втому,
А їх обіймуть діти і жінки.
Настане день, коли оті солдати,
Які стікають кров'ю в лікарнях,
Коханих ...