Ти знаєш а небо іноді мовчить Ні звуку ти відтоді не чуєш
Ти знаєш а небо іноді мовчить
Ні звуку ти відтоді не чуєш
І серце тихо так щемить...
А роздуми кружлять швидко..
Ми звикли думать про світське..
Про моду, різні вислови круті
Та все що нас оточує навкруг..
А про Боже нажаль ми часто забуваємо
Буває сил не вистачає, бо роботи вже багато скрізь.
І ти втомився і не хочеться нічого,
Тільки швиденько лягти спати.
А Біблія лежить на самісінькому краю на столі,
Закрита, і не часто туди хтось заглядає, щоб мудрості і знань собі набратись.
Одного дня коли біда прийшла до нас, чи заболіло щось .
Тоді до Бога кричимо ми
Сильно-сильно
Щоб небо відповідь дало..
За що? Чому?
А відповідь ми знаєм самі...
Тоді коли все добре у людей,
То Бога часто забуваєм
А як біда постукає у двері
Ми згадуємо Господа умить..
Так не повинно бути..
Нам потрібно завжди Бога прославляти!
І дякувать за кожну мить..
Та радіти що ми є християни.
І одного дня ми будемо усі спасенні
Де нас чекає Сам Ісус Христос
У блаженстві Раю...
Слава Богу !!
02.09.2023
|
|
|
|
|
Байдуже, що брудний листок
Байдуже, що вірші мої
Не раз в хліві родились,
Лиш би глаголи з них святі,
В серцях людей лишились.
Байдуже, що брудний листок,
Й такі ж бувають руки.
Лиш би кожнісінький рядок,
Хвалив Христа за муки.
Байдуже, пишеться й в ночі,
Коли так хочу спати.
Лиш душі б скуті у грісі,
До неба направляти.
І не стр...
Ішов Великий цар щоби страждати. Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим
Ішов Великий Цар, щоби страждати.
Йшов не велично, як Могутній Бог.
Сидів Він, як людина, на осляті.
Так радо зустрічав Його народ.
Стелили в захваті під ноги одежини,
Лягало віття на дорогу перед Ним.
Одні стелили, бо Його любили,
А інші – бо Він мертвих воскресив.
Усі, навкруг, так радо величали:
«Благословен буд...
Закриті очі, закрите серце...
Закриті очі, закрите серце...
У край небесний душа не рветься.
Важким кайданом закуті ноги,
Земним кайданом гріха й знемоги.
Іде людина, життям блукає.
Куди іде так, сама не знає.
Душа безсмертна в тяжкім полоні.
Кайдани тягнуть важкі, в безодню.
Та, щей до того, страх диха в спину.
З боків всіх смика він без зупину.
Ст...
Коли душа наповнена Тобою
Коли душа наповнена Тобою -
Словами це не передать.
То як стакан наповнений водою
Але ще можна лити й енну кількість вод вміщать.
Бо істина Твоя мій Бог - цікава,
І прагну я її все більше пізнавать,
Слова Твої до дна я випиваю,
І огортає мою душу благодать.
Твої всі плани я приймаю,
Без сподівань своїх і міркувань,
Так часто ми ставимо рамки для Бога...
Так часто ми ставимо рамки для Бога...
Прийшовши до Нього, тримаєм в руках
Прописані плани і сильну тривогу...
І тінь недовіри сховавши в серцях,
Ми просим в молитві про власні потреби,
Про те, що вважаєм найкращим для нас...
Інструкцію пишем, як правильно треба,
Вказавши на точні обставини й час...
Ми впевнені в тому, що в...
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому до Бога досі не кричиш?
Чому серце твоє таке розбите,
Чому зубами ти вже так скрипиш?
Хіба Бог винен у твоїх проблемах?
Хіба Він милість Свою не дарував?
Ти кажеш Бог у всьому винен,
Хоч ти Його ніколи і не знав.
Ти кажеш: "Де той Бог?
Хіба не чує Він мої благання?"
Вогник радості
Голгофський подвиг житиме повіки,
Його століття з пам’яті не струть,
Його не може темрява покрити —
Від нього ріки прощення течуть.
Він, як маяк, нам вказує дорогу,
Яка веде в блакитні небеса,
З душі знімає смуток і тривогу,
Дає прозріння, творить чудеса.
Із ним боролись, міфом називали,
А щирих послідовників Христа ...
Підходить гнів до серденька твого
Підходить гнів до серденька твого.
Я розумію, з кожним так буває.
Та все ж , мій друже, контролюй його,
Коли, як змій до тебе підповзає.
Можливо справедливим був твій гнів,
Можливо чимось, хтось тебе образив,
Можливо ненавмисно, не хотів,
Та гнів прийшов…пізніше, чи відразу.
Ввірватися він силою хотів,
Щоб з середини твоє сер...
Життя…це що? і що його складає?
Життя…це що? і що його складає?
Секунди? Миті?, та ні - напевно це не час,
Це люди… ті, яких ми зустрічаєм,
І змінюється все, - вони міняють нас.
Хтось думає що можна час назад вернути,
Прожити ще раз незабутнє у житті,
Мелодію моментів тих, - ще раз почути,
Щоб було все насправді, а не просто в сні.
Але ми гр...
У кожного свій власний біль
У кожного свій власний біль,
Якого іншим не відчути...
Для всіх незримий вічний бій...
Своя невидима отрута...
Нам всім по різному болить
Ось те "гірке" своє у грудях...
Та хтось тримає і мовчить,
А хтось зривається на людях...
Нам не збагнути глибину
Чужого сорому чи страху...
Ось ту незриму таїну,
Яка об гр...









