Понеділок 06 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Я дякую мій Боже за життя

Я дякую мій Боже за життя ,
За те ,що я жива до цього часу .
За те ,що маю вдосталь їжі на столі .
І все ,що необхідно для людини мати .
За те ,що можу зустрічати так спокійно вечори і ранки .
За щиру ласку і любов без меж твою .

Хтось не зустрів сьогодні світлий ранок .
Утратив дім ,родину ,все що мав .
А хтось прокинувся від вибухів і взривів .
А я щаслива ,є мій Бог .

Не всі так можуть прокидатися сьогодні .
Лиш біль нестерпна ,переслідує життя .
Як далі жити ,лиш питання мучать .
А відповідей  все нема й нема .

А я Господь ,неможу так мовчати .
За все приношу вдячність я Тобі .
Пробач мій Батьку ,що так часто біль приношу .
А ти мене прощаєш ,і голубиш сильно .
Бо я твоя  дитина дорога .

А я Господь так часто спотикаюсь ,
Буває що незнаю куди йти ,куди ступить .
Я каюсь часто і в сльозах буває .
Прошу Тебе -Прости мене Отець .

Ти все даєш для мене необхідне .
Я маю друзів ,рідних ,та сім'ю .
Дай більше цінувати тим ,що ти даєш для мене .
Ти будь зімною ,не лишай мене одну .

Веди мене крізь терни ,і каміння .
Щоб нам зустрітися у вічному ,прекрасному раю .
Тобі спасибі я підношу Бог мій до висот , до неба .
За те ,що я в надійних є Твоїх руках .
Тоді коли лягаю спати ,та прокидаюся я знову .
Подяку лиш Тобі приношу Боже мій ❤️
14 листопада 2023 

---

Цей вірш виражає вдячність і почуття благословення за життя та все, що воно приносить. Автор висловлює подяку Богу за кожен момент, за їжу на столі, за можливість прокидатися щоденно та зустрічати нові дні спокійно.

Вірш також висловлює співчуття тим, хто зазнав втрат та страждає. Автор зазначає, що, незважаючи на власні труднощі та помилки, вона щаслива, оскільки є вдячною за присутність Бога в її житті.

Автор просить про прощення за свої помилки і кається у них. Вона також виражає бажання цінувати те, що Бог дає, і просить Його вести її крізь труднощі, щоб вони зустрілися в вічному раю.

20.11.2023

Ти не такий, Господь, як кажуть люди...

Ти не такий, Господь, як кажуть люди,
Ти зовсім інший, що за балачки?
Про Тебе, Боже, чутно зараз всюди,
Про Ім'я Твоє, свідчать нам річки.

Твоє створіння, створене Тобою,
В цім є любов, що Ти явив для нас,
Ти за наш гріх, сплатив ціну Собою,
А як живемо в  благодатний час?

Ти не такий, що гріх нам не прощає,
Ми вірмо...

Смирення дається не просто

Смирення дається не просто
І смачно стає вже опісля
Хоч точять слова дуже гостро
А правильний вибір - не кислий

В кожного свої проблеми:
Гордий в душі своїй мучиться
Хоч не проходив всі терни
Та на рівні такому ж залишиться 

Наше тіло бере утома
Тягар несемо нелегкий
Та праведне Боже слово
Нагорода в Країні ...

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...

Бувають висоти, бувають долини, Буває, що слабну і віра тремтить

Бувають висоти, бувають долини,
Буває, що слабну і віра тремтить,
Та навіть, тоді, у найважчі хвилини,
Я знаю, що поруч Господь мій стоїть.

Здається, кінець, програна битва,
Та ніжний чийсь голос говорить мені:
«Дитя, помолися, і щира молитва,
Дарує і радість, і силу тобі.»

Буває, що сум, ніби хвиля, охопить,

Вірші

Вірші - це радість моя й біль,
Подяка серця і прохання.
Це стоголосий світом дзвін
Про Божі задуми й бажання.

Вірші мої, немов трава,
Лиш мить квітують, і зів'януть.
Душе, слав вічного Христа,
Не ждучи почестей, визнання.

"Хвали, душе моя, Господа! Хвалитиму Господа, поки живу, 
співатиму Богу моєму, аж поки існу...

Поламані долі, розбиті серця Зруйновані села, міста і будинки... Війна в Україні

Поламані долі, розбиті серця
Зруйновані села, міста і будинки
Для кого прийшла квітуча весна
Для когось, закінчилось все із словом - Війна.

Сльози болю й розлуки, тортури і муки
Крик душі, підійняті до неба руки
Сухий шматочок хліба у руках солдата
Гірка сльоза дитини, яка ніколи, вже не побачить мами й тата.

Війна. Таке ко...

Отой, що розуму не має

Отой, що розуму не має
Сказав у серці своєму:
"Який там Бог? Його немає!"
До всього все одно йому.

I ці розбещені звершили
Свої поганії діла,
А де ж оті, що добре діють?
Навкруг ні одного нема!

И на людських синів дивився
На землю Сам Господь з небес,
Щоб бачить, що не помилився,
Той, хто шукає Бога - є...

Не економ свій час для Бога

Як важко нам довіритися Богу...
Немов дитя мале, із висоти своїх проблем,
У руки люблячого батька впасти.
Як важко, все віддати в руки Бога.

Хоча, здається, це звучить так просто ...
А от коли в життя прийде проблема,
Тягар на душу тяжким камнем ляже
Що тоді Господу ти скажеш?

Які слова наповнять душу ?
Чому, для чог...

Ти вчиш мене маленьким крокам віри

Ти вчиш мене маленьким крокам віри,
Як те дитя, що йде за татом вслід.
Попереду ідеш, щоб перевірить
Чи можу я сама іти, чи ні?

Щоб на руках, постійно, не носити.
Щоб не була я вічно немовлям.
Уже ногами віри щоб ходити,
На землю ставлячи, ходити Бог навча.

Здається, йду, дивлюсь на Батька пильно.
І так стараюся іти, щоб слід ...

А можна, Боже, я буду снігом?

А можна, Боже, я буду снігом?
Такою ж чистою і прекрасною.
І, може, трохи вже несучасною,
Але, щоб діти заходились сміхом.

Щоб дорослі у сніжки бавились,
І, вдягнувши шапку-вушанку,
Прихопивши санчата на ґанку,
З гірки знову скотитись наважились.

Щоб дивились в вікно і тішились,
Запалили камін у хаті,
Влаштува...