Хоч раз в житті ви слухали природу ?
Хоч раз в житті ви слухали природу ?
Про що вам лісу шум розповідав?
Про що співали вам нестримні води ?
Чим місяць вас сьогодні здивував?
Хоч раз в житті ви тішились дощами?
І не боялись змокнути самі...
Чи милувались чистими зірками?
Раділи ви засніженій зимі ?
Хоч раз в житті ловили голос моря.?
Ви бачили рослини степові ?
Про що поля заквітчані говорять ?
А ви ходили босі по траві?
Хоч раз в житті сміялись разом з літом ?
А з осінню ділили смуток свій?
Цвіли з весною , наче перші квіти ?
І чи навчив чогось морський прибій?
Хоч раз в житті приймали як дарунок?
Всю тишу ту , що ходить по ночах...
Природи спокій був як порятунок?
Коли ховались сльози десь в очах...
Хоч раз в житті ви бігли із вітрами ?
Спостерігали за усім живим?
Які є таємниці між громами?
Чи думали хоч раз в житті над тим?
Тож не втрачайте ви таку нагоду ,
Це є найкраще на Землі тривог...
Ви знаєте... я слухала природу,
Зі мною нею розмовляв МІЙ БОГ...❤
Н. Луцик- Мартинюк
07.11.2023
---
Цей вірш висловлює покликання сприймати і цінувати природу в усій її красі та дивовижній складності. Авторка ставить ряд риторичних питань, які заохочують читача зупинитися та задуматися над тим, як він сприймає природу в своєму житті.
Вірш закликає вас слухати шум лісу, спостерігати за річками та водами, тішитися дощем, любуватися зірками, весняними квітами та іншими природними явищами. Авторка стверджує, що в цих моментах людина може знайти тиху красу і велич природи.
Вірш також висловлює ідею про спілкування з природою як зі зберігачем та джерелом спокою. Через відчуття гармонії і спокою, які приносить природа, авторка звертається до читачів із закликом не втрачати можливість насолоджуватися цими природними дарами.
В останніх рядках віршу звучить віддячення Богу за можливість спілкування з природою, що додає релігійний вимір та подяку за дароване життя і спільні миті з природою.
10.11.2023
|
|
|
|
|
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами,
Не можу молитву сказати словами,
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш,
І кожну сльозу із очей витираєш.
Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно, я, Господи, маю,
За інших людей Тебе нині благаю!..
За тих, хто сьогодні в підвалах ночують,
Хто вд...
Ми вважаємо, що одинокі…
Ми вважаємо, що одинокі,
Але є в небесах Живий Бог,
Здатен він усі рани глибокі
Заживляти без зайвих вимог.
Відірвались, на жаль, ми від Нього,
Загубили всі вірні шляхи.
У Творця є одна лиш вимога:
Бути вірним Йому назавжди.
Сила Господа в щирій любові,
Тож без неї нам просто ніяк.
Через брак її тонемо в крові...
А ти молись, коли вже сил не стане
А ти молись, коли вже сил не стане
Молитися й чекати відповідь.
А ти молись, хай навіть не словами,
А стогіном лиш серця серед бід.
А ти молись, хай віра так не тверда...
Якщо обпалить й холод серце вже.
А ти молись раз тисячний, не перший...
Інакше, як іти тобі вперед?
Як досягти тоді воріт небесних?
Інакше, відповідь отримат...
Так треба
Сон втікав від мене о північній порі
І мені захотілось побачить Христа.
Чи то днем би було,чи вночі,на зорі
І приснилось мені і було це ось так:
Сяйво зір проникає в мій дім звідусіль,
Німа тиша лягла над землею.
Але в серці моїм не вщухав ще той біль
І не спала я ніччю тією.
Неспокійно так серце моє стукотить,
Голова,як свинц...
Дощ пройшов
Дощ пройшов.. Яке благословіння,
Вогке листя, зрощена трава,
Він пішов, з Господнього веління,
Гарно так, рослинність вся жива.
Все буяє, квітне, як то гарно,
Наш Творець турбується про все,
То для нас є все, то є не марно,
Врожай щедрий те нам принесе.
Вдячний чи ти є, за це творіння?
Славиш чи, за все свого Творця,
То з Йог...
ХАЙ БУДЕ МИР
Щоби лелеки повертались
У свої гнізда навесні.
І добру звістку всім звіщали,
А соловей співав пісні.
Щоб розпускалися тюльпани
В кожнім городі під вікном.
Родини разом щоб збирались
В батьківські домі за столом.
Щоб мама сина обнімала
І сльози радості текли.
Дитяча пам'ять, щоб не знала
Слід...
Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко
Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...
Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.
Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...
НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
Смиритися так міг лиш Божий Син
Смиритися так міг лиш Божий Син -
В славетне місто на ослі в’їжджає.
А з натовпу навколо голоси
Благословляють і хвалу співають.
«Благословенний, - чути звідусіль, -
Той, Хто іде в ім’я Господнє!
Мир в небесах і слава в висоті!»
Лунають голоси аж до сьогодні.
«Осанна в висоті! - народ гукає,-
Церква Господня, будь віддана Богу
Церква Господня, будь віддана Богу
Незабаром на землю, повернеться Він.
Бог для тебе відкрив, правдиву дорогу
Спасіння ти знайдеш, тільки у Нім.
Наречену готує білосніжну для неба
Щоб забрати до Себе в країну святу.
Спаситель дарує любов всю для тебе
О церква Господня, служи ти Йому.
Трудися для Нього, промовляючи людям









