Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Небо схилилось близько до води... Чи то вода підстрибнула до неба...

Небо схилилось близько до води...
Чи то вода підстрибнула до неба...
Стираючи людські сліди.
Збираючи собі усе що треба.

Весь світ швиденько очі закриває,
Щоб не тривожили його спокійний сон
А в нас не серце...там його немає...
Лиш пустка довжиною у Херсон.

Кожного дня, страждає Україна
І рани більше й більше кровоточать.
Коли закінчиться вже ця страшна година?
Господь, невже Ти теж на це закриєш очі?

Скільки страждань, сімей розбитих
Скільки затоплених домів...
Що ще дозволиш їм зробити?
Щоб світ нарешті цей прозрів?

---

Цей вірш висловлює сум та занепокоєння автора перед подіями, які відбуваються в Україні, зокрема, перед надходженням водяних стихій та можливими природними катастрофами.

Автор описує, як небо схилилося близько до води, що може вказувати на надходження сильних дощів або повені. Водна природа стихійного явища поручається над світом і пожирає все на своєму шляху.

Вірш також виражає занепокоєння за тяжку ситуацію в Україні, де багато людей страждають від конфліктів і катастроф. Автор питає, коли ця страшна година закінчиться і чи може Бог залишати цю ситуацію без уваги. Він описує трагічні наслідки цих подій, такі як руйнування домів та розриви сімей.

Загальний настрій вірша - це сум і співчуття перед бідним станом речей та надія на краще майбутнє.

08.10.2023

Біблія:

Хочу Господи бути з Тобою Щоб Ти оберігав мене Своєю рукою

Хочу Господи бути з Тобою
Щоб Ти оберігав мене Своєю рукою
Щоб всі біди, страждання і сльози
Ти змив з очей моїх,Боже

Хочу любити всією душею
Хочу, щоб Ти був моєю тишею
Хочу, щоб Ти був моєю хвилею
Хочу, щоб Ти був моєю криницею

Хочу, Господи, бути слухняною
Хочу, Господи, бути покірною
Хочу з Тобою бути силь...

Живу і думаю про те Як світ сьогодні помирає

Живу і думаю про те
Як світ сьогодні помирає
І люди ті ідуть туди
Де темінь та яка вбиває

Назад уже не має вороття
Вони там плачуть і ридають
Благають Бога і Христа
Щоб Ті забрали їх з-за краю

Той край кохає всіх таких
Які гріховно пропадають
Які гріхи свої оті
Вони в ненависть повертають

...

Нечутно, непомітно, крок за кроком

Нечутно, непомітно, крок за кроком
Ми до межі, до Вічності ідем.
І пролітає птахом рік за роком,
Немов сніжинка тане день за днем.

І знов приходить Новорічний вечір
Із радістю і смутком на поріг.
Пригадуєм сумні й приємні речі...
Палають свічі, сріблом сипле сніг...

Життя іде, мов свічка догоряє,
Скінчиться все: трив...

Чи падають в прірву, не ставши на краю?

І те падіння в кожного своє.

Хтось по краю в безпечності гуляє,

Когось життя, підштовхуючи, б‘є.

Хтось любить краєвиди прірв скалистих,

А хтось сліпець, – мандрує навмання,

Є прірв багато дуже особистих,

Які не видні іншому здаля…

І є такі бездонні, що й не ...

Ти лиш поглянь

Ти лиш поглянь, як гарно навкруги,
В які природа шати одягається,
Як величаються поля, сади, луги,
Як в цьому Ім'я Боже прославляється.

Ти подивись на всю красу небес,
На це шатро...

Любов, вона така є не простая

Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"

Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?

Та якщо ми себе зовсім не любим,
Як можем ...

Сьогодні починається лиш вічність

Сьогодні починається лиш вічність.
А вічність починається тепер.
Не десь там, після смерті, коли пізно,
Коли все пройдено і в вічність ти прийдеш.

Вона є зараз, в кожнім нашім серці -
Погана, а чи добрая - з Христом.
І чим наповнене наше життя повірте,
Те буде в вічності коли з землі підем.

Як серце твоє сповнене любові,
Життя...

Весна, весна… ми так тебе чекали

Весна, весна… ми так тебе чекали,
Надіялись на сонечко ясне.
Що будеш ти кривава - не гадали,
Що біль прошиє душу, як мечем.

Господь, Господь почуй нашу молитву
Не заховай лице Своє від нас.
Допоможи перемогти нам битву,
Будь з нами любий Боже повсякчас.

Вже сотні ангелів стоять біля престолу,
Батьків тут і не...

Коли лиш смерть і крик, і тіснота Тоді лише ти кажеш, що ти Мій

Коли лиш смерть і крик, і тіснота
Тоді лише ти кажеш, що ти Мій.
Ти, як Ізраїль, що шия тверда
І непокірна волі вже Моїй.

Ти силу маєш, та вона вже відійшла.
Тільки говориш – Мною ти живеш…
І проголошують – що Мій, твої вуста,
А ти далеко так від Мене є уже.

Міра скорботи й болю наляга –
Тоді...

А я люблю простих людей...

А я люблю простих людей…
Таких, які говорять щиро.
Які сміються до дітей,
Не мріють про розкішну віллу.

Які недоліки свої
Знаходять сили визнавати.
У них всередині бої
Ведуться з темінню завзято.

А я люблю людей простих,
Які уміють пробачати.
Таких, що бачать власний гріх
І вміють вчасно промовчати.

...