Під склепінням
Розфарбовані очі тугою
І на мить лиш заплющені сни.
Затавровано в серці жагою
Мати вдячність й любов назавжди.
Серед бруду незламного світу,
У самих його витоках - мир.
Повертаюсь назад на орбіту,
Щоб намацяти орієнтир.
У страху божевільного світу
Є геть інший до витоку шлях -
Без ненависті, злоби та гніту,
Що лежить не в морях і полях.
Між неволі рабів і лакеїв
Є свобода, незнана царям,
Бо не кесар колись її склеїв
І побачити всім дав очам.
Над небесним покровом пожежі
Та земним смертоносним вогнем
Є встановлені розума межі,
Що розширяться лиш одним днем.
Під склепінням збереться єдино,
Врятувавшись від люті, народ,
Він чекатиме свята спокійно
Та найкращу з усіх нагород.
Якщо маєш життя - неодмінно
Можеш втратити миттю його,
Але той, хто існує нетлінно,
Повертає до нього свого.
---
Цей вірш виражає думки і почуття автора щодо життя, свободи та любові. Він описує розфарбовані очі, які пережили туго, але все одно заплющені сни. Він також говорить про материнську вдячність і любов як важливі цінності.
У вірші згадуються протиставлення між світом зі своєю злістю, ненавистю та брудом та світом, де існує свобода і мир. Автор вірша шукає орієнтир у цьому бурхливому світі, спрямований на відмінності від злоби та ненависті.
Він також вказує на важливість розуму і сприйняття світу в інший спосіб, без обмежень та ненависті. Вірш закликає до сприйняття життя і пошуку мирного та щасливого шляху, де всі люди є єдиною родиною.
13.10.2023
|
|
|
|
Боже, Україну збережи
Минає час, минають дні
І змінюється все навколо
Та тільки Бог Господь Святий
Не змінюється Він ніколи
В одну хвилину може Він
Змінити все в нашій краї...
Ти - Правда, що горить побожністю в серцях
Ти - Правда, що горить побожністю в серцях,
Ти - Істина Життя, що на Хресті Розп'ята.
Жива вода тече повік в Твоїх Словах,
А з нею боротьба солодка і завзята.
Піднісся Хрест над світом, навколішки стаю
Спасіння вічний стяг, непереможна зброя.
Ти знов не дав зірватись у прірву на краю,
Врятована Хрестом, в якому сила Твоя.
Знаменн...
Коли життя сповите горем Всі труднощі тебе не оминають
Коли життя сповите горем
Всі труднощі тебе не оминають.
Коли душа страждає
Гірким, і тяжким болем
Не плач, тому що Я з тобою
Коли навкруг все стало темним
Коли тебе забули рідні,
Знай Я ніколи не лишаю.
Коли здається все неначе
Покрилося страшною темнотою
То знай Я дуже близько
Я зовсім поруч, просто бі...
Любов порою наче не любов
Любов порою наче не любов,
Про неї в світі сказано багато,
Вона - у силі спільних молитов ,
Вона , частіше , будні а не свято..
Не схожа на роман земний вона,
На вигадану повість про стосунки ,
Любов- це не троянда сто одна ,
Любов- це не коштовні подарунки...
Любов- не серенади під вікном ,
Не мрії про якісь...
Бережіть Бога
Життя пролітає наче літня пора
І кожен господар своє пожинає
Десь зріє колосся любові й добра,
А десь на полях лиш бур'ян виростає
Та кожен збиратиме те що саджав,
За обрій ховається сонце багряне
І якби там довго посів не тривав-
Всерівно колись врешті жатва настане
<...
ГОСПОДЬ - МІЙ ПАСТИР
Господь - мій Пастир, Він пасе
На буйнотравних пасовищах,
І на руках Своїх несе,
Коли злий вітер в груди свище.
Його любов немає меж!
Господь є Скеля непохитна.
У Ньому душу збережеш,
Щоб не була ламка й тендітна.
Зміцнити може тільки Бог,
Він - наша сила та надія.
Посеред всіх тяжких тривог,
Із ...
Господь царює: хай земля радіє
Господь царює: хай земля радіє,
Хай звеселяться острови численні,
И хмари й морок навкруги усього,
А правда й суд - підніжжя то престолу.
Йде вогонь поперед Нього,
Спалює всіх ворогів,
Блискавки освітять всесвіт,
Бачить те земля й тремтить!
Гори, наче віск, від обличчя Бога,
Тануть від обличчя Господа землі,
Небо сповіщ...
Подяка БОГУ за ранок❕ Доброго ранку - вірш
Ти пробудив мої очі від сну,
Бачу красивий я в небі світанок,
Сонячний промінь прогнав всю пітьму,
Господи, Слава Тобі! Добрий ранок!
Ти дав дихання у груди мої,
Милість і ласка Твоя обновилась.
Господи, честь, хвала, слава Тобі,
Я під покровом Твоїм пробудилась.
Чую прекрасний пташиний я спів,
Це Тебе славить Твоє, Бог, творі...
Як добре, коли мама ще живе! Вірш до Дня Матері
Як добре, коли мама ще живе,
Хоча давно вже посивіли скроні
І стали шорсткими її долоні,
Тихішим голос, що "дитино" зве.
Як добре, коли мама ще живе.
Коли ще можна всю зібравши втому,
Прийти із пройдених доріг додому,
Де у розмові з нею сум спливе.
Як добре, коли очі ще її
Дарують погляд, сповнений любові.
Хоч...
День, словно полночь, страх в темноте...
День, словно полночь, страх в темноте...
Распята Любовь на холодном кресте.
Всюду вопросы: так кем же Он был?..
Холод на лицах ужас сменил.
Злоба сменилась страхом - кто Он?
Видно был нами Сын Божий казнён...
Но, нет раскаянья, лишь холод... И страх
Всех тех людей разогнал по домах.
Я, у креста, тихо слёзы пролью.
Холод объял ...