Під склепінням
Розфарбовані очі тугою
І на мить лиш заплющені сни.
Затавровано в серці жагою
Мати вдячність й любов назавжди.
Серед бруду незламного світу,
У самих його витоках - мир.
Повертаюсь назад на орбіту,
Щоб намацяти орієнтир.
У страху божевільного світу
Є геть інший до витоку шлях -
Без ненависті, злоби та гніту,
Що лежить не в морях і полях.
Між неволі рабів і лакеїв
Є свобода, незнана царям,
Бо не кесар колись її склеїв
І побачити всім дав очам.
Над небесним покровом пожежі
Та земним смертоносним вогнем
Є встановлені розума межі,
Що розширяться лиш одним днем.
Під склепінням збереться єдино,
Врятувавшись від люті, народ,
Він чекатиме свята спокійно
Та найкращу з усіх нагород.
Якщо маєш життя - неодмінно
Можеш втратити миттю його,
Але той, хто існує нетлінно,
Повертає до нього свого.
---
Цей вірш виражає думки і почуття автора щодо життя, свободи та любові. Він описує розфарбовані очі, які пережили туго, але все одно заплющені сни. Він також говорить про материнську вдячність і любов як важливі цінності.
У вірші згадуються протиставлення між світом зі своєю злістю, ненавистю та брудом та світом, де існує свобода і мир. Автор вірша шукає орієнтир у цьому бурхливому світі, спрямований на відмінності від злоби та ненависті.
Він також вказує на важливість розуму і сприйняття світу в інший спосіб, без обмежень та ненависті. Вірш закликає до сприйняття життя і пошуку мирного та щасливого шляху, де всі люди є єдиною родиною.
13.10.2023
|
|
|
|
А ЯК ЖЕ МИ БУДУЄМО?
Господь якось до Ноя промовляв,
Сказав йому ковчег побудувати,
Бо грішний люд лиш болю причиняв,
І, що створив їх, почав Він шкодувати,
І вирішив покінчити з гріхом —
Потоп зіслати на цю землю грішну,
Та Ноєві, що йшов Його шляхом,
Він не бажав таку ж долю невтішну.
Для порятунку його все зазначив,
Всі виміри к...
А ідеального життя немає... - Вірш про сенс життя та щастя
А ідеального життя немає,
Як є одне, то іншого бракує...
Завжди таки чогось не вистачає!
І кожен по-своє́му все смакує...
Хтось гроші вже не знає куди діти,
А хтось на хліб збирає копійки́.
Хтось мріє, щоб у нього бу́ли діти,
А хтось — щоб в нього вже були́ батьки.
Хтось про будинок голову ламає,
А що ми виберем, коли запропонують - ПРО ВИБІР
А що ми виберем, коли запропонують
Нам царську їжу з пишного стола?
Тут все приманливо, тут всі святкують,
Нам пропонують царського вина.
Хіба ж від цього можна відмовлятись:
Такого гарного, розкішного життя?
Хіба можливо в цьому помилятись?
Попереду солодке майбуття.
Та юнаки ті вирішили твердо
Не осквернятись тим, ...
Білим голубом з Неба спустився до мене
Білим голубом з Неба спустився до мене,
І звільнив грішну душу від горя і мук,
Я Твоєю любов'ю навіки спасенна,
Ти Отець є , Ти- Син, Ти - мій Бог , Святий Дух.
Ти є скеля моя , Боже, Ти не людина ,
Ти наповнюєш радістю , мир подаєш.
Над бідою несеш мене, наче дитину,
І долинами смерті за руку ведеш.
Як порою душа моя с...
НА МОЛИТВУ !
У кімнату зайду тихенько,
Зачиню' за собою двері,
На колінця схилюсь низенько
У молитві до Бога щирій.
За слова і думки погані
Я у Нього прошу' прощення,
За бажання і мрії марні
Каюсь в серці своїм
в смиренні.
Я все - все розкажу Ісусу,
І нічого не приховаю.
Він дарує мені проще'ння,...
Псалом 36
Ти тим,хто зло вчиняє–не бажай,
До беззаконних заздрості не май.
Вони,мов та трава, що висохає
І листя, яке швидко облітає.
На Господа надію ти тримай,
Твори добро, по правді поступай.
І будеш ситим,голоду не знати
І від землі рясні плоди приймати.
Втішайся Господом ти друже мій
Й бажання буде сповнене твоє.
Свій ...
За все тобі хвала
О мій Господь, за все Тобі хвала
За всі щедроти і благословіння,
За труднощі й випробування на шляху
І за любов і доброту Твою безмірну
Буває думаю собі, за що?
За що я заслужила?
О скільки ти даєш мені мій Бог. Благословіня, радості і миру.
А я лиш просто є людина, яка на заслужила всього то, але ти щиро милостивий і проявлюєш ...
А часом так вже хочеться на небо
А часом так вже хочеться на небо
Злетіти й ринути туди
Побути там хоча б хвилину
У вічній і не в'янучій красі.
Побачу я там і Ісуса
Спасителя мого - Христа
Впаду до ніг Його, схилюся
Й подякую, що кров Його свята,
Колись пролилася і за мене і славлять Господа мої уста
Я дякую, що вільно жити можу,
Що ті ...
Білий вісон
Так важко учням мить цю осягнути,
Чому Ісус Їх знову залишає?
Невже не міг Він з ними далі бути?
Бо хто ще в світі серце потішає?!
Христос здобув над пеклом перемогу,
Народу дав надію,серед бід та лих!
Чому ж Він далі у складну дорогу
Лишає рідних учнів на шляху самих?
Смиритися так міг лиш Божий Син
Смиритися так міг лиш Божий Син -
В славетне місто на ослі в’їжджає.
А з натовпу навколо голоси
Благословляють і хвалу співають.
«Благословенний, - чути звідусіль, -
Той, Хто іде в ім’я Господнє!
Мир в небесах і слава в висоті!»
Лунають голоси аж до сьогодні.
«Осанна в висоті! - народ гукає,-