|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ПОКИ МИ ЖИВЕМО...
Поки ми живемо, все можливо для нас в цьому світі,
І кордонів нема для яскравих земних почуттів,
Ми всесильні, якщо серце вперто не хоче старіти,
І літає за обрієм в пошуку сонячних мрій.
Поки ми живемо і новий зустрічаєм світанок,
Заваривши собі для бадьорості каву міцну,
Не засмутить ніколи нас вогкість жовтневих туманів,
І не змусить тривожність ночей йти покірно в пітьму.
Поки ми живемо, в нас ще вистачить віри і сили
Дочекатись лелеку із теплих країв навесні,
Долюбити усіх, кого в поспіху не долюбили,
І у світі жорстокому все ж залишитись людьми.
Сергій Доскач
---
Цей вірш "Поки ми живемо" Сергія Доскача висловлює ідею про активне та позитивне сприйняття життя, незважаючи на всі його виклики і труднощі. Вірш надихає на те, щоб жити повноцінним життям, залишатися оптимістами і не втрачати віру у свої сили навіть у найважчі моменти. Він підкреслює важливість радість і надію, навіть коли навколишні обставини можуть здаватися неперспективними.
21.10.2023
|
|
|
|
|
Я вірю Господу!
“Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої”. (1 Івана 1:9)
Я буду вірити Тобі,
Що Ти простив мені, Ісусе.
Любити й вірити завжди,
Господь, нехай же не спіткнуся.
Я буду вірити в Тебе,
Що Ти, Христос, мій Відкупитель.
Хай Дух Святий в мені живе.
Я...
Один Господь, і іншого немає
Один Господь, і іншого немає.
Лиш Він Один у горі підкріпляє.
Лиш Він Один в нещасті потішає,
І наші болі і печалі знає.
Ніхто з людей. Ніхто. Лиш тільки Він.
Живий Господь, Спаситель, Божий Син.
І в твоїх бідах, вір, ти не один,
Він допоможе й дасть для тебе сил.
Усе пройдеш. Здолаєш всі печалі,
Тому що ти живого Бо...
Я жив без Тебе Господи
Я жив без Тебе, Господи, а Ти
Терпляче ждав, що мить колись
настане,
Й захочу я Твоєї чистоти,
Що соромно мені за себе стане.
Хіба душі у бруді радість є ?
Чи в марноті ми спокій ...
Бережіть Бога
Життя пролітає наче літня пора
І кожен господар своє пожинає
Десь зріє колосся любові й добра,
А десь на полях лиш бур'ян виростає
Та кожен збиратиме те що саджав,
За обрій ховається сонце багряне
І якби там довго посів не тривав-
Всерівно колись врешті жатва настане
<...
Хто може зрозуміти серця біль
Хто може зрозуміти серця біль,
Коли з очей течуть невпинно сльози?
І словом в той час зможе підкріпить,
Сказавши: " Ти не сам, я молюсь також"?
Хто може зрозуміти тих людей,
Які втрачають нині своїх рідних?
Хтось чоловіка, сина, батьків,
Прості слово у горю не поможуть.
Поглянувши навколо, помі...
Христос не судить
Христос не судить, інший є Суддя,
І буде суд, для всіх живих і мертвих,
Дивись на те, яке твоє життя,
Бажаєш що, у мріях ти відвертих.
Що чиниш ти, які твої діла,
Твої слова і вчинки, славлять Бога?
Чи місця в серці не даєш для зла,
Якою нині є твоя дорога?
Про що сьогодні думаєш мій друг,
Що тобі цінне, світське, чи Христове,
...
Ти знаєш а небо іноді мовчить Ні звуку ти відтоді не чуєш
Ти знаєш а небо іноді мовчить
Ні звуку ти відтоді не чуєш
І серце тихо так щемить...
А роздуми кружлять швидко..
Ми звикли думать про світське..
Про моду, різні вислови круті
Та все що нас оточує навкруг..
А про Боже нажаль ми часто забуваємо
Буває сил не вистачає, бо роботи вже багато скрізь.
І ти втомився і не хочеться нічог...
Християнський вірш на спомин смерті Христа / Вірш про Голгофу
Пекуче сонце, з кров'ю піт змішався,
Стікав на рване тіло з-під вінка,
Який колючками терновими врізався
В святе чоло Спасителя Христа.
Нелегкий шлях прийшлось Йому долати.
Замучений, хоч падав, знов вставав.
Святая кров із ран текла струмками.
Кривавий слід Син Божий залишав.
Голгофський шлях - страждань лише початок.
Зве...
О, Господь Ти мій, я люблю Тебе
О, Господь Ти мій, я люблю Тебе
На Голгофі Ти в жертву Сам приніс Себе
За мої гріхи проливав Ти кров
Доказав мені цим Свою любов
Тяжко так страждав , знемагав від спраги Ти
Піт рясний чоло вкривав
Хрест не в силі був нести
Та з любовію Ти дививсь у майбуття
Подвиг Твій приніс багатьом нове життя
Тож достойний Ти покл...
Де Бог? - християнський вірш про війну
Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи,де Ти?"
Навкруг зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні,затишні маєтки
Перетворились в пустирі.
І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"