|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Я жив без Тебе Господи
Я жив без Тебе, Господи, а Ти
Терпляче ждав, що мить колись
настане,
Й захочу я Твоєї чистоти,
Що соромно мені за себе стане.
Хіба душі у бруді радість є ?
Чи в марноті ми спокій можем
мати ?
« Ріжки » складали щастя тут моє,
Бо що цей грішний світ ще може
дати ?
Я розум слухав, серце – відкидав.
Воно страждало і тихенько билось,
А Ти, мій Боже, весь цей час
чекав,
І серце вирвалось і вперше
помолилось !
---
Даний вірш виражає роздуми і зворушення глибокої духовної перетвореності та покаяння перед Богом. Вірш починається зі згадки про життя, коли автор жив без Бога, і Тривала мить колись, коли він рішив прийняти чистоту і благодать Божу. Він визнає, що покаяння і вряди-годи сором перед Богом є найкращим шляхом до духовного очищення.
Автор питає, чи може радість і спокій бути в бруді і марноті життя, і наголошує на тому, що грішний світ не може подарувати більше, ніж душа, звернена до Бога.
Далі в вірші описується внутрішній конфлікт автора між розумом і серцем. Розум намагається раціоналізувати, відкидаючи духовну потребу, але серце, натхнене вірою, врешті-решт вибивається наружу, і автор вперше звертається до Бога в молитві.
Вірш висловлює духовну трансформацію та шукає в Бозі джерело духовного покою і сенсу.
12.10.2023
|
|
|
|
|
Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса
Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!
Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!
Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Оте...
А ідеального життя немає... - Вірш про сенс життя та щастя
А ідеального життя немає,
Як є одне, то іншого бракує...
Завжди таки чогось не вистачає!
І кожен по-своє́му все смакує...
Хтось гроші вже не знає куди діти,
А хтось на хліб збирає копійки́.
Хтось мріє, щоб у нього бу́ли діти,
А хтось — щоб в нього вже були́ батьки.
Хтось про будинок голову ламає,
Не тримай у серці зла
Давай відкинемо образи
І зловимо гармонію добра.
Залишимо спокійні фрази,
Потягнемося знову до тепла.
Запалимо любов’ю очі,
Розтопимо холодне серце вмить.
Дні розфарбуємо робочі.
Загоїм те, що так давно болить.
Співчуття, повагу і підтримку
Помістимо в самісінькій душі,
Згадаємо, хоч на хвилинку,
...
Він Один по-справжньому любить!
Він Один по-справжньому любить!
Він Один по-справжньому дбає,
Він прощає нас, а не судить,
Любить нас і благословляє.
Бог Один все зсередини знає,
Бачить цілісно всю картину,
Ні про кого не забуває,
Дбає ніжно про кожну дитину.
Лиш у Нього тепла багато,
Його вистачить всім і всюди,
Щоб зігрітися і запалати
І поне...
Що вибереш ти??? Вірш про наше «завтра»
Хтось помирає…Хтось у світ приходить…
Не народившись хтось до Бога йде…
Хтось втратить щось, а інший щось знаходить…
Хтось гірко плаче, в щасті хтось живе…
І так за роком пролітають роки,
І так минають дні і місяці,
Не встигнемо змигнути навіть оком
Як буде іспит в нашому житті.
Сьогодні ми від Господа ще...
Любов, вона така є не простая
Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"
Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?
Та якщо ми себе зовсім не любим,
Як можем ...
Буває, в небо кулаки Ми піднімаєм в гніві, люті...
Буває, в небо кулаки
Ми піднімаєм в гніві, люті:
„О, Боже, де Ти? Не мовчи!
Як міг Ти нас уже забути?”
Здається, небо все мовчить,
Спалити очі може сонце.
Ти в гніві в небо ...
Пройшов Ти вже земну Свою дорогу. Ось Віфлеєм - народження Твоє
Пройшов Ти вже земну Свою дорогу.
Ось Віфлеєм - народження Твоє.
Не в пишноті, та зустріч була Бога.
У бідноті дитинство все Твоє.
Гоніння ще із самого дитинства.
І хрещення, та посту сорок днів.
Пустеля і спокуси - звідки сила
Нападки відбивати сатани?
А сила у Тобі, бо Ти - Син Божий.
Отець і Син, і Дух Святий в Од...
Життевий шлях
Де була б я, якби не Ти;
Сиділа б там, у той глубокій ямі;
І думала про прожиті роки;
Й Для чого так зробив мені тіей весни;
Для чого це мене спідкало?
Як міг сам Бог Отець таке зробить;
Що дітонька сидить у ямі;
Й благае Бога повернуть ту мить.
Ту саму мить де була вона счастлива;
Ту саму мить де поруч Бог іде;
ГОСПОДЬ - МІЙ ПАСТИР
Господь - мій Пастир, Він пасе
На буйнотравних пасовищах,
І на руках Своїх несе,
Коли злий вітер в груди свище.
Його любов немає меж!
Господь є Скеля непохитна.
У Ньому душу збережеш,
Щоб не була ламка й тендітна.
Зміцнити може тільки Бог,
Він - наша сила та надія.
Посеред всіх тяжких тривог,
Із ...