|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Християнський вірш на спомин смерті Христа / Вірш про Голгофу
Пекуче сонце, з кров'ю піт змішався,
Стікав на рване тіло з-під вінка,
Який колючками терновими врізався
В святе чоло Спасителя Христа.
Нелегкий шлях прийшлось Йому долати.
Замучений, хоч падав, знов вставав.
Святая кров із ран текла струмками.
Кривавий слід Син Божий залишав.
Голгофський шлях - страждань лише початок.
Звершились муки перемогою над злом.
За гріх людей Син Божий був розп'ятий.
Якби ж то людство в це повірити змогло!
Хоч ця подія не сьогодні сталась,
Було це все в Ізраїлі давно,
Святая кров за нас з тобою ллялась.
Для грішників спасіння так прийшло.
Але не всім, лиш тим, хто серця двері
Відкриє перед Господом Святим,
Полинуть каяття молитви щирі
І в серці запанує Божий мир.
Для кожної людини є важливим
Покаятись і хрещення прийняти.
Господь очистить всі твої провини
І вчитиме по Правді поступати.
Він проведе стежиною Святою,
На ній є квіти, але є й шипи...
Спаситель наш Всесильною рукою
В усьому помагатиме тобі!!!.
---
Цей вірш висловлює духовні думки та релігійні роздуми про страждання та спасіння через віру в Христа та Його жертву на Хресті. Він описує страждання Спасителя Христа на шляху до Голгофи, де він був розп'ятий і проливав Свою святую кров за гріхи людей.
Автор підкреслює, що ця подія сталася давно, але її важливість і значення залишаються актуальними. Спасіння через віру та покаяння відіграє важливу роль у віросповіданні автора.
Вірш закликає до того, щоб відкрити своє серце перед Богом, прийняти Христа і вчитися жити за Божими заповідями. Така віра в Спасителя може призвести до спокою, очищення від провин та наповнення життя Божою благодаттю і миром.
04.10.2023
|
|
|
|
|
ВІН ЩЕ ЗМИЄ ТУ КРОВ...
Поки світ у байдужості спить ,
Тут скорботи і сліз - ціле море...
Тут каміння у стінах кричить ,
Балки кажуть йому:" Горе , горе..."
Горе тому, хто зводить міста ,
Їх на крові невинних будує...
Розпинає вже вкотре Христа ,
Горе тим , хто гріхами гордує...
Села знову з містами бомблять,
Новий Єрусалим
Стоятиме задум Господній навіки,
Думки Його серця – діла із руки.
Любов’ю Ісуса наповнені ріки
Й до кожного серця пливуть залюбки.
Відкривайте швиденько двері і брами,
Нехай стрімко заходить Божа любов.
І буде Господь завжди в вічності з нами,
Бо за нас Він пролив святу Свою Кров.
На Новій Землі, в Новім Єрусалимі
...
Ти перший полюбив мене, Пішов на хрест заради мене
Ти перший полюбив мене,
Пішов на хрест заради мене
Ти перший дав цей крок вперед
Щоби відкрити вічне небо.
Ти перший зрозумів чого я хочу.
Ти перший зрозумів чим я живу
Ти все відав заради мене.
Щоб я жила з тобою у Раю.
Ти перший дав мені цю радість,
Яку відчула, прийнявши Тебе.
Ти перший дав мені це щастя
...
Як твій подих зводить знов і знов
Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,<...
Люби Мене
Тобі легко любити в дні щастя Мене,
Коли обличчя підняте до неба.
Коли часто благословіння у житті,
По милості Своїй тобі Даю Я.
Коли здоров'я є, і радісний, веселий...
Тоді любити, дуже легко всім.
Тоді сама собою пісня ллється -
І вдячність на устах твоїх завжди.
Коли в усьому Мою ти руку бачиш,
Я примножую ряд твоїх пер...
А в нас тут - війна, в нас тут не сміються
А в нас тут - війна, в нас тут не сміються
В нас тут одна біда, лиш сльози тихо лються
І плаче гірко мама, бо знає, сина вже нема
Загинув, плаче й тато за серце лиш трима!
Скотилася маленька дитяча та сльоза
Трима вона маленький платочок татуся
І...
Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...
Я вдячна Боже за усе ,що Ти створив
Я вдячна Боже за усе ,що Ти створив ,
За тихий вітер ,подих ,кожний крок пройдений .
За милості й щедроти ,що посилаєш Ти мені в житі моїм ,
За все хвалу тобі я від душі складаю ,
О як же сильно Ти нас полюбив! ,
До кожного із нас Ти промовляєш із любов'ю,
І ніжно так до серця свого пригортаєш ,
Іди вперед ,хоч і каміння буде ...
Тим, хто нині сміється
Ніхто не сміється над Богом в лікарні,
Ніхто не сміється з Його на війні.
Там віра в серцях починає зростати
І часто молитви звучать в тишині.
Ніхто не сміється над Ним при пожарі
І всім не до сміху коли смерч іде.
При голоді то чи в підземнім ударі
Міняється мова і страх всіх бере.
Злітає з обличчя вся гордості маска,
Коли вертоліт...
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,