Неділя 19 Січень 2025   Українська  /   Русский       Пошук    

Бережіть Бога

Життя пролітає наче літня пора 
І кожен господар своє пожинає 
Десь зріє колосся любові й добра, 
А десь на полях лиш бур'ян виростає 
 
Та кожен збиратиме те що саджав, 
За обрій ховається сонце багряне 
І якби там довго посів не тривав- 
Всерівно колись врешті жатва настане 
 
Бо сонце спасіння ген на заході вже! 
Незабаром скінчиться життєва дорога! 
Тож не тільки хай Бог вас усіх береже! 
Ви в душі бережіть завжди Бога! 
 
Пробудіться не час нині спати 
Нас чекає у Вічність дорога 
Бо немає в житті більше що зберігати, 
Якщо в серці ми втратили Бога!

Олександр Богун

---

У цьому вірші автор закликає роздумати про те, як швидко пролітає життя, і він порівнює його з літньою порою. Він підкреслює важливість того, що кожна людина відповідає за свої вчинки і те, що вона "посіла" в своєму житті.

Автор висловлює думку, що прийде час жнив, коли кожен з нас збере плоди своєї діяльності, незалежно від того, чи вони добрі чи погані. Він також нагадує, що сонце спасіння вже на горизонті і часу на обертати своє серце до Бога дедалі менше.

Заклик автора - не втрачати віру та Бога в своєму житті, берегти це духовне багатство, як найважливіше і найцінніше.

11.10.2023

О МІЙ ГОСПОДЬ

Тобі ж боліло дуже усе тіло.
І зранений, мусив хреста тримати,
І щоб іти, мусив шукати сили.

Голгофа. Хрест. Великі римські цвяхи.
Біль пронизав наскрізь пекучим жалом.
Господь, це ж мала бути наша плаха!
Але вона в той день Твоєю стала...

Ти помирав. А натовп ще й глумився.
Ніхто не міг такого зрозуміти:
Син Божий в руках грі...

А як без Христа? Що можна почати?

А як без Христа? Що можна почати?
Найлегше за Богом іти лиш спочатку.
Здається, пройду, усе я здолаю.
Біжу як атлет, бо силу я маю.

Та ось, пів дороги і сили не стало.
Важка боротьба, раптом, зразу настала.
Ось, хтось обігнав та побіг іще швидше.
А може відстати? А може спинитись?

А ворог вже тут – поглянь ти на інших...

Коли прийдуть важкі години

Коли прийдуть важкі години,
Здається тяжко понад сил.
Душа у радості не лине,
Здається, віра вже без крил…

Усе чуже…усе нерідне…
Природа вся така сумна…
Життя переглядаєш пильно –
Де зміг пробратись сатана?

Побив й покинув край дороги.
Сама бо близько підійшла.
Господньої ж пе...

Я ДЯКУЮ!

Дивлюсь на Голгофу крізь даль неозору

З Тобою зустрітися хочу, мій Бог,

А сердцем радію, а сердце говорить:

Я дякую, Боже, за вічну любов.

 

Ще вчора, здавалося, жила без надії,

А нині з Тобою я щастя знайшла

І знову, як весни, душа молодіє.

Я Дякую, Боже, за вічну любов.

 

Мій шлях - к...

Бува, що плачу: "Господи, не можу, Не вистачає сил уже іти

Бува, що плачу: "Господи, не можу,
Не вистачає сил уже іти.
Здається, що цього не переможу.
Відчути хочу так, що поруч Ти"

Так соромно, що слухаю я тіло,
Яке стражданням змучене уже.
Я пам'ятаю, що Тобі боліло
Та Ти стерпів, та Ти пройшов усе.

І я борюсь, терпіти намагаюсь.
І віри, щоби вистоять, прошу....

А зараз так боляче на серці І холод душу огортає - Вірш про війну

А зараз так боляче на серці
І холод душу огортає
За тих,хто не побачить вже життя
За тих,хто не встиг сказати:"Я тебе кохаю "
За тих,хто зараз там в підвалі
Зі страхом на очах і чують сильний свист ракети
Від якої потім руйнуються життя

І начебто здається що це всього лиш мить
Та біль на довго залишається у серці
А...

Коли знову важко далі йти

Коли знову важко далі йти
І сили покидають у знемозі
Ти зможеш з Господом цей шлях пройти
І дасть він сили у земній дорозі

І тільки з Ним ти зможеш все пройти
Він забирає біль із середини.
І тільки з ним є легка та дорога
По якій так важко людям йти

Коли на ліжко падаєш в знемозі
І думай як же мені далі бути
Чекаєш відп...

Що ти хочеш?

Я Біблію сьогодні днем читала,
Історію знайому там одну.
Вона мені у серце так запала
І я її вам друзі розкажу:
–Просячи милостиню, скорботно сидів
Незрячий,сліпий при дорозі.
Монета лиш деколи жалко дзвенить,
Лице повне смутку й в тривозі.
Працювать би пішов? Та як? Він сліпий,
А жить на землі якось треба.
«О Гос...

Як манить душу голубінь небес

Як манить душу голубінь небес,
Як хочеться мені злетіти вгору,
Піднятись вище, ніж гірський хребет,
Що ледве вдалині осяжний взору.

Як хочеться мені забути біль,
Нічні зітхання і гірку сльозу,
Та досягти в стрімкім пориві ціль –
Таку жадану, чисту, неземну,

Щоб злитися в блаженному єднанні
З Христом моїм у вічній красоті...

ХВАЛЮСЯ ГОСПОДОМ

Хвалюся Господом Своїм,
Як справжнім другом дорогим !
На Нього маю я надію,
Ним потішаюся й радію !

Нічим не можу більш хвалитись
І лиш від нього можу вчитись ! 
Бо все, що в світі - марнота,
Вона відводить від Христа...

А Його істини Святі, 
Немов монети золоті !
Найбільший скарб - це Боже Слово,
Від Н...