Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Господь царює: хай земля радіє

Господь царює: хай земля радіє,
Хай звеселяться острови численні,
И хмари й морок навкруги усього,
А правда й суд - підніжжя то престолу.

Йде вогонь поперед Нього,
Спалює всіх ворогів,
Блискавки освітять всесвіт,
Бачить те земля й тремтить!

Гори, наче віск, від обличчя Бога,
Тануть від обличчя Господа землі,
Небо сповіщає істину про Нього,
Люди бачать славу Господа землі.

Нехай соромно тим стане,
Хто вклоняється божкам,
Хто прислугує не Богу,
А поганським ідолам.

Сіон те чує, рада дочка Юди,
Тому, що праведні Твої суди,
Бо Ти - найвищий, вознесений всюди,
Ти є хранитель душ Своїх святих.

Бога нашого хто любить,
Завжди ненавидить зле,
З рук нечесних позбавляє,
Правих світлом осяйне!
Радіймо, праведні, про Господа!
Славімо пам’ять святині Його!

Людмила Гуменюк

---

Цей вірш висловлює велику радість і вдячність перед Богом, який праведно царює над усім світом. Автор висловлює свою віру в Божу справедливість і милосердя.

У вірші описується слава і велич Бога, який приносить велику перемогу над ворогами і робить справедливі суди. Автор закликає до радості і хвалі перед Господом та Його праведними ділами.

Загальний настрій вірша є позитивним та піднесеним, і він закликає читачів славити Бога та вдячно приймати Його праведність.

11.10.2023

Біблія:

Господь, Ти є моя розрада і потіха

Господь, Ти є моя розрада і потіха
Ти моя радість, сила, міць, скала
Без Тебе я просто крихітна пилинка
А з Тобою я непереможна, я міцна

З Тобою не страшні мені печалі
З Тобою, не страшні вітри
З Тобою я щасливая людина
А без Тебе, я ніщо є на землі

З Тобою, я усе здолаю
І бурю, і вітри,
З Тобою впевнено ступа...

Серце

Що серце твоє наповняє
Яких ти скарбів туди наскладав
Можливо вже терен у ньому буяє
Тому що за серцем ти не доглядав.

Що сіяв ти в серце кожного разу
Яке ти насіння збирав кожен день
Можливо у серці сховав ти образу
Яка не дає співати пісень.

Що серцю твоєму найбільш до вподоби ?
Що вабить твій погляд і душу...

Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.

Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."

Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.

Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...

Любов порою наче не любов

Любов порою наче не любов,
Про неї в світі сказано багато,
Вона - у силі спільних молитов ,
Вона , частіше , будні а не свято..

Не схожа на роман земний вона,
На вигадану повість про стосунки ,
Любов- це не троянда сто одна ,
Любов- це не коштовні подарунки...

Любов- не серенади під вікном ,
Не мрії про якісь...

Він заплатив за нас найвищу ціну

Єрусалим збентеженням пойнятий.
Усюди натовп Юрмиться, гуде.
То тут, то там кричать: "Онде на страту
Юдейський Цар із Назарета йде!"

Ведуть Того, Хто лікував хвороби,
Прощав гріхи, із мертвих воскрешав,
Вертаючи життя назад, від гробу,
І з ніжністю дітей благословляв.

Того, Хто Сином Божим називався,
Хто вічну правду...

Я довіряю Тобі Батьку

Я довіряю Тобі Батьку,
Ти любиш, знаєш і піклуєшься весь час
Ніколи Ти мене не залишаєш,
А завжди поряд, в будь який момент.

Як часто я не розумію всього
І маю так багато запитань..
Але Тобі я довіряю,
І йду туди, куди Ти сам мене ведеш.

Коли я падаю, мене Ти підіймаєш,
Коли я плачу, витреш сльози Ти мої,
Коли...

Як твій подих зводить знов і знов

Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.

Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,<...

Ти не такий, Господь, як кажуть люди...

Ти не такий, Господь, як кажуть люди,
Ти зовсім інший, що за балачки?
Про Тебе, Боже, чутно зараз всюди,
Про Ім'я Твоє, свідчать нам річки.

Твоє створіння, створене Тобою,
В цім є любов, що Ти явив для нас,
Ти за наш гріх, сплатив ціну Собою,
А як живемо в благодатний час?

Ти не такий, що гріх нам не прощає,
Ми вірмо...

Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…

Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…
Мовчиш Ти, Господи, як Іову мовчав.
Мовчиш, неначе зовсім ти не знаєш,
Що наступає ворогом печаль.

Що серце огортає біль та смуток
І з ними, наодинці, я зоставсь.
А страх поза плечима, як здобуток
Від ворога, що хоче налякать.

Ти слухай, а Я буду говорити.
Питатиму, а ти ...

Передати не можуть слова, За яку то ганебну провину

Передати не можуть слова,
За яку то ганебну провину
Повели на розпяття Христа,
Одягнувши вінок із тернини?

Вмістити не може душа,
Як же витерпіти тіло зуміло,
Не порвалась любові струна,
Хоч нестерпно пекло і боліло?

Важкий хрест і вінок на чолі.
Рвані рани, збичоване тіло.
На Голгофу ведуть палачі
Зла ...