|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Як добре, коли мама ще живе! Вірш до Дня Матері
Як добре, коли мама ще живе,
Хоча давно вже посивіли скроні
І стали шорсткими її долоні,
Тихішим голос, що "дитино" зве.
Як добре, коли мама ще живе.
Коли ще можна всю зібравши втому,
Прийти із пройдених доріг додому,
Де у розмові з нею сум спливе.
Як добре, коли очі ще її
Дарують погляд, сповнений любові.
Хоч може бути стриманою в мові,
Чи докорить за огріхи мої.
О, так уміє лиш вона одна!
В куточках вуст ще й посмішку сховає,
Журливо головою похитає -
І визнаєш провину всю сповна.
Бо хіба можна приховати щось
Від мами, яка серцем відчуває,
Й здається, все вона про тебе знає:
Чого досяг, що так і не вдалось.
І в добрих теплих маминих руках,
Що ніжно так до себе пригортають,
Ураз всі негаразди відступають,
І можна знов продовжити свій шлях.
О мамо, мамо! Доброта твоя
Мене у світі цьому зігріває.
Поки ти є, себе я відчуваю
Дитиною, хоч вже й сім'я своя.
Дай Боже ще тобі здоров'я й сил,
Щоб знов і знов могла мене стрічати.
І посмішкою кликати до хати
В мого дитинства батьківській уділ.
Дай, Боже, вміти і мені, могти
Свою матусю рідну шанувати.
І кожну мить із нею цінувати,
За все їй вдячністю відповісти.
23.09.2023
|
|
|
|
|
Цю всю красу створив наш Бог, А ми не дякуєм Йому
Цю всю красу створив наш Бог,
А ми не дякуєм Йому,
Він заспокоїв від тривог,
А ми ідемо у пітьму,
Він дав нам радість, вибір, спокій,
Чому в душі моїй неспокій
А ми все кажемо: "Чому?"
Чи чує Бог коли кричу?
За що страждання у цім світі
Чому не можем ми радіти?
Чому Ти нас покинув Боже?
Може Тобі до нас байду...
НЕМА ЛЮБОВІ БІЛЬШОЇ НА СВІТІ
Нема любові більшої на світі
Коли за друга хто віддасть себе.
Так сказано в Новому заповіті...
А серед нас такі сьогодні є?
Я розповім історію правдиву,
Що змусила мене це розказать.
Я розповім вам про одну родину,
Яка на ділі це пережила.
Жила сім'я. Щаслива, хоч і бідна.
Ростила дочок та своїх синів.
Та захворіла ...
Вдячне...
За те, що причащав мене Собою,
За те, що називав мене дочкою,
Що сил давав мені в нерівній битві,
Як припадала я
до Тебе у молитві,
Я дякую Тобі!
За те, що загортав мене у крила,
Як під дощем я плакала безсила,
За присмак полину і свіжість м'яти,
За те, що в бурях вчив мене співати,
Я дякую Тобі!
За всі...
Я дав тобі Своє благословіння
Я дав тобі Своє благословіння.
Прийми його, і серцем ти радій.
Ти зараз йдеш дорогою смиріння,
А поруч Я- Господь і Батько твій.
Я знаю, як іти ти вже стомилась,
Я знаю, як усе тобі болить,
І думаєш, що ти сама лишилась,
Немає тих, хто міг би підкріпить.
Я тебе бачу. Бачу твої сльози.
Я чую все й тоді, коли мовчиш.
А можна, Боже, я буду снігом?
А можна, Боже, я буду снігом?
Такою ж чистою і прекрасною.
І, може, трохи вже несучасною,
Але, щоб діти заходились сміхом.
Щоб дорослі у сніжки бавились,
І, вдягнувши шапку-вушанку,
Прихопивши санчата на ґанку,
З гірки знову скотитись наважились.
Щоб дивились в вікно і тішились,
Запалили камін у хаті,
Влаштува...
Понад усе важливе є любов
Понад усе важливе є любов,
Яку Господь в серця людей вливає.
Вона зігріє серце, душу, кров,
Дарунка більшого на світі цім немає.
Любов поможе шлях земний пройти
Та зрозуміти ворога й простити,
Образ глибокі води перейти,
Вогонь надії в душах запалити.
Любов не потішається неправді,
Лиш істині вона завжди радіє,
...
Розмова
Мій Боже славний! Я до Тебе
Несу молитви і прохання,
Дивлюся мовчки я у небо,
И шлю Тобі своє вітання.
І я з Тобою розмовляю,
До Тебе в мене є довіра,
Своє життя я вже не лаю,
Тепер в мені зростає віра!
Господь наш! Ти Своєю кров’ю
Сплатив, щоб в...
Кожного дня я іду з Тобою
Кожного дня я іду з Тобою
Відчуваю себе як за скалою
Безпечно,затишно і тихо
І більш немає відчуття лиха
Та хтось покликав мене до себе
Голос грубий і земний водночас
"Іди за мною ти не пошкодуєш
Я покажу де гріх і який зараз час"
І вибір здається очевидний
Іти за Господом,не озиратись ні на що
Та тягне все ж ...
День, словно полночь, страх в темноте...
День, словно полночь, страх в темноте...
Распята Любовь на холодном кресте.
Всюду вопросы: так кем же Он был?..
Холод на лицах ужас сменил.
Злоба сменилась страхом - кто Он?
Видно был нами Сын Божий казнён...
Но, нет раскаянья, лишь холод... И страх
Всех тех людей разогнал по домах.
Я, у креста, тихо слёзы пролью.
Холод объял ...
Церкво, пробудись!
Скільки раз до небес ти свій зір піднімав
І про ба́жаний спокій бажав,
В час,коли на душі ураган вирував,
Все живе,що в тобі,руйнував?
Скільки раз ти людської підтримки просив,
Щоб підтримав би хтось твої руки,
Та байдужості в відповідь дощ моросив,
Додаючи душевної муки?
І у відчай можливо не раз ти впадав,
В...