Любов порою наче не любов
Любов порою наче не любов,
Про неї в світі сказано багато,
Вона - у силі спільних молитов ,
Вона , частіше , будні а не свято..
Не схожа на роман земний вона,
На вигадану повість про стосунки ,
Любов- це не троянда сто одна ,
Любов- це не коштовні подарунки...
Любов- не серенади під вікном ,
Не мрії про якісь рожеві замки ,
Любов- накрити ближнього крилом ,
Зібрати його серденько з уламків ...
Не просто пити каву запашну ,
А й чашу болю навпіл розділити ,
Пройти пустелю висохлу, страшну ,
І джерело води у ній відкрити...
Любов- це не прогулянки удвох ,
Коли з- під хмари місяць визирає,
Це поступати так , як хоче Бог ,
Це дарувати іншим частку Раю.
Любов- не в діамантах, не в грошах,
Це точно не краса, не розум й слава...
Любов- це йти , порою, по ножах ,
Лишаючи кривавий слід позаду...
Любов- це не присвячувать вірші ,
А це простити навіть непростиме...
До хворого вставати уночі ,
Це знати: хтось в біді тебе нестиме...
Хтось не осудить , ніжно обійме,
А в горі буде дихати за тебе,
Розбиту, бідну , зранену прийме ,
Й захоче зі собою взяти в Небо ...
Любов- не поцілунків милий жест,
Любов- це не похвальних слів багато...
Це на Голгофі дерев'яний хрест,
Це без вини Христос висить розп'ятий...
Любов- це відректися свого " я",
Поставити когось ще вище себе,
Любов- це єдність, злагода , сім'я,
Це щастя те , яким цінити треба ...
Любов - це проявляти доброту ,
За зроблене віддачі не чекати...
Коли хтось впав , вину покрити ту ,
Любов - це сльози ближньому втирати...
Герої ми , коли у нас в житті,
Складається все просто на " відмінно",
А ти любити спробуй і тоді ,
Коли прийдуть такі нежданні зміни...
Коли хвороба крила обітне,
Коли твоя подруга постаріє,
Чи ,може ,в кут невдача зажене...
Об айсберг розіб'ються світлі мрії...
В такі моменти- ще сильніш люби,
Плети руками їй невмілі коси...
А ти йому із м'яти чай роби ,
Хай кожен день лиш радощі приносить...
І навіть в час , коли вже сивина ,
Попроситься лягти обом на скроні ,
Любов хай буде чиста і міцна ,
А головне: долоня у долоні...
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк 08.05.2023)
16.12.2023
|
|
|
|
|
Я зустрінусь з Тобою в вічності
Я зустрінусь з Тобою в вічності
По одну чи по різні сторони;
Й, хоч немає границь у милості,
Буде пізно платити податі.
Буде пізно шукати Істину
За порогом життя суєтного,
Буде пізно, як час закінчиться
Разом з тихим останнім подихом.
Ти стоятимеш грізний й праведний
І всіх діл моїх ціну знатимеш:
Чи не знайдеш кл...
Бог поза часом
Бог поза часом, Вічний, незбагненний,
Він є Творець того, що бачим ми,
Опише чи, Його поет натхненний?
Він Світлом є, поміж гріха пітьми.
Святий є Бог, згадаємо Писання,
Карає Він за скоєні гріхи,
А ще, а ще, чекає покаяння,
Ще як багато, є в серцях пихи.
Наш Бог могутній, в величі, у славі,
Він знає думки, чує всі слова,
Йом...
ДУША
Мій Господь і Спаситель,
Дух Святий ,Утішитель ,
я до тебе взиваю,
Допомого моя!
Крізь тенета ,капкани,
заметіль ,урагани,
-лине моя душа,
бо в Тобі лиш життя.
Знаю час цей настане
і загояться рани.
Відпочине вона ,
наболіла душа.
Мій Господь і Спаситель,
Дух Святий, Утішитель,
У Тоб...
Кажеш - ось у серці біль. Хіба Бог серце біллю наповняє?
Кажеш - ось у серці біль.
Хіба Бог серце біллю наповняє?
А Бог з небес дарує лиш любов.
І не мала вона, великая такая.
До краю сповнить серце лиш твоє,
Як, замість болі, її в серце приймеш.
А як прийнять? Як віднайти її,
Серед всіх відчуттів, що серце будять нині?
Такий буває вир тих відчуттів,
Що в них лю...
Смиритися так міг лиш Божий Син
Смиритися так міг лиш Божий Син -
В славетне місто на ослі в’їжджає.
А з натовпу навколо голоси
Благословляють і хвалу співають.
«Благословенний, - чути звідусіль, -
Той, Хто іде в ім’я Господнє!
Мир в небесах і слава в висоті!»
Лунають голоси аж до сьогодні.
«Осанна в висоті! - народ гукає,-
Не звикайте до міцних плечей, Що поряд хтось турботливий підставить
Не звикайте до міцних плечей,
Що поряд хтось турботливий підставить.
Не чекайте що наступний день
Все змінить і життя все переправить.
Життя таке мінливе й непросте.
Й ніколи наперед не загадаєш.
Сказав хтось мудрий "Дякуй і за те,
Бо мріє хтось про те, що ти вже маєш."
А ми так часто біжимо вперед,
Наздога...
Слова,слова... О як же їх багато
Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.
Ми можем словом, як ножем, вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.
Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття,ворожнечу,горе й біль.
Буває, в небо кулаки Ми піднімаєм в гніві, люті...
Буває, в небо кулаки
Ми піднімаєм в гніві, люті:
„О, Боже, де Ти? Не мовчи!
Як міг Ти нас уже забути?”
Здається, небо все мовчить,
Спалити очі може сонце.
Ти в гніві в небо  ...
У кожного із нас своя дорога
У кожного із нас своя дорога
І кожний вибирає життя путь.
Та ті, що насміхаються над Богом,
Жде Боже покарання і жде суд.
Про це є розповідей так багато
Та захотілось розказать одну,
Що довелось мені почуть колись-то,
Що сталася в минулу давнину.
У той час атеїзм всім об'являли,
Твердили в школах всіх «Бога нема».
Недобрі люди...
Недобрі люди,мов сіль на рану,
Уста отруйні,як у змії,
-Плетуть інтриги і оману ,
Діла їх злі.
Отруйні стріли,пускають радо,
У тих ,хто з ними не йде у слід .
Та все намарно,
Бо Бог ,насправді,трима Своїх.
І Він учинить,що тії стіли,
Поранять їх.
Та зрозуміють,вони напевно,
Що це розплата за кривду й сміх...









