Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.

День, словно полночь, страх в темноте...

День, словно полночь, страх в темноте...
Распята Любовь на холодном кресте.
Всюду вопросы: так кем же Он был?..
Холод на лицах ужас сменил.

Злоба сменилась страхом - кто Он?
Видно был нами Сын Божий казнён...
Но, нет раскаянья, лишь холод... И страх
Всех тех людей разогнал по домах.

Я, у креста, тихо слёзы пролью.
Холод объял ...

Він тут, Він з нами, в кожнім серці

Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.

Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!

Дарів мізерних в Господа немає

Дарів мізерних в Господа немає, 
І непотрібних Він не роздає, 
Кому й коли віддати добре знає, 
Для кожного у Нього є своє. 
Трудись у тому, що тобі відкрито, 
Використовуй вручений талант, 
Старайся вірність в ділі проявити, 
Бо закопати - це не варіант. 
Хтось вміє гарно проповідь сказати, 

Буває нас паралізує страх - Актуальний вірш при стресі, відчаї, безвиході

Буває нас паралізує страх…
Від відчаю так хочеться кричати
І терпить віра неминучий крах,
Не змігши всі атаки відбивати.

І наповняє душу сильний плач,
І крик німий летить туди, до Бога.
А страх стоїть над нами, як палач:
Великий, грізний і надміру строгий.

Наш розум розуміє «що» і «як»,
А страх н...

Бувають дні, мов чорні хмари, Не видно сонця у вікні

Бувають дні, мов чорні хмари,
Не видно сонця у вікні,
Щастя нема - одні примари,
Одні зітхання у тиші.

Ці дні вриваються зненацька,
Мов буря у людське життя,
Все викривляють чудернацько,
Руйнують віру в майбуття.

І не важливо, хто ти в світі:
Багатий, бідний, молодий,
Чи літ похилих - дні прожиті,
Чи ти...

Чому забули про Христа

Чому забули про Христа
Чому Його вже не шукали
Чому красиве те життя
Ви на Голгофу не міняли

Чому не згадуєте те
Що ви ще в чора тут прожили
А зараз вас життя несе
Де лише радість є не кривда

Сьогодні ви живете там
Його не треба так багато
У вас є дім сім'я життя
Для чого вам там помирати

Він мусив із небесного чертога

Він мусив із небесного чертога
Прийти у цей пропащий грішний світ, 
Де тільки хлів убогий ждав на Нього
І плин поневіряння хмурих літ. 

Він мусив доброхіть обрати долю
Наруги, глуму, злигоднів, страждань... 
Творець землі мав тут зазнати болю 
І замість поклоніння - бичувань... 

Він мусив безустанно крокувати...

Небо нахилилось низько, низько...

Небо нахилилось низько, низько...
Хочу,на землі, я жити небом.
Щоб воно завжди було так близько.
Доторкатись щоб до нього серцем.

І коли мені так буде тяжко,
Знов прийдуть в житті важкі хвилини,
Небо мене зможе обійняти
Так, як батько обійма дитину.

Небо нахилилось низько, низько...
Серця вічність тихо доторкнулась.<...

Не залишай мене Господь

Не залишай мене Господь,
Тримай за руку і веди
Бо так багато у житті тривог
Я без Тебе не зможу пройти.

Коли сунуться хмари біди,
І цілий ряд розчарувань
І страх не зможу я перемогти 
Тоді Господь мене тримай.

Та знаю Боже що Ти поряд,
Бачити все, і серце моє знаєш
Із неба Твій я відчуваю погляд,
Мене ніколи...

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Благоговійно, вдячно, у сльозах
Душа моя приймає це причастя,
Щоб світові насмілитись сказать
Про це блаженство — це найвище щастя.

Блаженство — мати частку із Христом,
З ним пережить Розп’яття й Воскресіння.
Про це не вміє розказать ніхто —
Слова всі перед Логосом безсилі.

Як лицемірства ница висота...