Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…

Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…
Мовчиш Ти, Господи, як Іову мовчав.
Мовчиш, неначе зовсім ти не знаєш,
Що наступає ворогом печаль.

Що серце огортає біль та смуток
І з ними, наодинці, я зоставсь.
А страх поза плечима, як здобуток
Від ворога, що хоче налякать.

Ти слухай, а Я буду говорити.
Питатиму, а ти відповідай.
Чи міг би ти, у цьому світі, жити
Як би то Я життя тобі не дав?

А в ніч оту, коли так гірко плакав,
Коли здавалось, що всьому кінець…
Хіба не Я прийшов, тебе підняв там,
І до Своїх так пригорнув грудей?

Підпережись і стань на ноги твердо.
Хіба Я що для тебе не зробив?
Життя твоє – це боротьба щоденна.
Я додаю у ній для тебе сил.

Борюсь і кров Ісуса призиваю.
Яке то щастя, що вона у мене є.
Як добре, що лишив її у спадок
Господь, що вона сили додає.

Вона моя і віра, і надія.
У мене Посередник в небі є.
У кожній є клітинці мого тіла
Та кров, що зневірятись не дає.

«Хто витерпить, аж до кінця, спасеться» -
Звучать слова, говорить ними Бог.
Поранене повторює все серце,
Та знов іде в уяві на Голгофу.

Там – приклад мій, як в боротьбі стояти.
Яка повинна буть моя любов.
Як ворога навчитися прощати.
Як цінувати ту пролиту кров.

Мовчиш Ти, Господи, бо дивишся як йтиму.
Як, у терпіннях, збережу любов.
А чи знайдеш Ти у мені ту віру,
Яка, хоч зранена, та все ж жива є знов.

І Ти, в кінці, одне спитаєш тільки
Біля воріт Своїх у небесах.
А чи навчився, сину Мій, любити?
Навчився? То ввійди у ворота.

Л. Шпак

---

Цей вірш висловлює діалог між людиною і Богом у контексті важких життєвих випробувань, в якій людина шукає відповіді та підтримку від Бога. Давайте розглянемо основні ідеї цього вірша:

Звертання до Бога: У вірші автор звертається до Бога, якого він бачить мовчать в обличчя життєвих труднощів. Він виявляє свою потребу у розмові та підтримці від Бога, питаючи, чому Бог не відповідає на його молитви.
Зацікавленість Бога в житті людини: Автор згадує про події зі свого життя, коли важкі моменти були зумовлені Божим втручанням. Він розуміє, що Бог завжди був поруч з ним і підтримував його.
Боротьба з випробуваннями: Вірш описує реакцію людини на випробування і страждання, які вона переживає. Важкі моменти в її житті порівнюються з боротьбою на Голгофі, де Ісус Христос витерпів страждання.
Віра і надія: Автор висловлює надію, що його віра та внутрішня сила допоможуть йому подолати життєві випробування і знайти милосердя і прощення.
Кінцева мета: Вірш завершується діалогом з Богом, де Людина запитує, чи навчився він любити, прощати та підтримувати віру в найважчі моменти. Завдяки цьому навчанню він має надію ввійти у ворота неба.

Цей вірш відображає важливі аспекти віри, співчуття та надії в контексті випробувань і важких життєвих обставин.

15.10.2023

Біблія:

БОГ З ТОБОЮ ЗАВЖДИ - Християнський вірш

Коли серце стискає моє гiркий бiль і тривога,
I на душу вiтри налягають, і дме буревiй,
Я свiй зiр пiдiймаю у небо, до вiчного Бога,
Й чую люблячий Батькiвський голос: "Не бiйся, лиш вiр.

Я з тобою завжди, Я з тобою, дитино, усюди.
Вiд скорбот, зрозумiй, Я не можу звiльнити тебе,
Та в скорботах Я помiч подам, поруч буду,
I рука Моя сльози...

Лунає молитва в вечірній тиші

Лунає молитва в вечірній тиші,
В ній сльози є, є розкаяння..
Господь не пройде повз тієї душі,
Він буде із нею в єднанні.

На рани проллє Свій цілющий бальзам,
Загоїть їх і перев'яже,
Спокоєм наповнить сердечний весь храм,
І слово потіхи їй скаже.

О, як же важливо молитись завжди,
В вечірній час й в ранішню пору,
Мол...

Християнський вірш до Дня Мами «Про матерів»

Заснуло небо, зорями укрилось.
Сіяє місяць ясно в небесах.
Хоч ніжне сонце так іти барилось,
Воно тепер купається у снах.

Вже спить земля, втомилося напевно,
Настало царство ночі навкруги.
Та на колінaх мати у молитві ревно
У Бога просить для дітей снаги.

Мов пташка та, що пташеннят годує,

Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу

Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу.
Не нарікань, не плачу, не докори
Що тяжко, і що тіло в ранах все.
Що на собі хрести людей несеш...

А на шляху усе хрести лягають -
Гріхи людськії, прикрощі, печалі,
Хвороби всі, всі біди, всі страждання,
Лягають і лягають всі стогнання...

А Ти несеш, несеш їх на Голгофу.
Не кажеш до Отця:...

ЗАКРИЙТЕ НЕБО

Не забувайте тих ,хто поруч з вами,
Хто у біді вмивається слізьми,
Закрийте небо ,люди, молитвами,
Закрийте небо , Ангели ,крильми.

Поплачте з тими ,хто сьогодні плаче ,
Журбу із ближнім навпіл розділіть
Ви понесете хрест його неначе,
Молитвою Вкраїну обійміть.

Знеможеним подмухайте на рани ,
...

Цар веселиться Силою Твоєю І про Твоє спасіння Він радіє.

Цар веселиться Силою Твоєю
І про Твоє спасіння Він радіє.
Йому даєш усе,що він бажає,
Прохання вуст його Господь сповняє.

Його зустрів щедротами благими,
На голову чистий вінець йому вдягнув.
В Тебе Він за життя своє молився,
Його Ти довголіттям надихнув.

Він так радіє за Твоє спасіння,
Ти честь і велич на його поклав.
...

А ТИ УЯВИ СЕБЕ НА ХРЕСТІ

А ти уяви себе на хресті,
і бича того свист ти почуй,
який наносить рани важкі,
з яких ріки крові течуть.

Уяви, що удар за ударом
рука безжальна тебе б'є.
Всередені кипить все жаром,
і цв'яхами пробивають тіло твоє.

Уяви той звірський погляд,
який дивиться на тебе.
І нікого немає поряд,
хоч сотні людей ба...

ПОКИ РАНИ СВОЇ НЕ ПОБАЧИШ...

Поки рани своїх не побачиш ,
До Цілителя ти не прийдеш ,
Поки в горі один не заплачеш ,
Ближнім сльози гіркі не зітреш...

Ти не матимеш зовсім потреби ,
Щоб тебе хтось в провинах прощав ,
Не подивишся поки на себе ,
Й не збагнеш те як низько ти впав...

Виправлятися сам не захочеш ,
Не відкривши порочніст...

Яка з того користь, що став ти багатим, А душу свою занедбав

Яка з того користь, що став ти багатим,
А душу свою занедбав.
І маєш хороми – не скромненьку хату,
Духовний же храм обікрав.

Яка з того користь, що маєш машину,
А возиш в ній тільки себе.
Хоча ти возити чужих не повинен,
Все ж совість тривожить тебе?

Яка з того користь, що шафи й комоди
Забгані усі барахлом,
Що ти...

А ще вірю

Переживу і спеку, й холоди,
Залишиться лиш віра в моїх грудях.
А ще – мої на цій землі сліди,
Які вели усе життя між люди.

Вже перед небом я складу свій звіт,
Як розпинали пристрасті і муки,
Як брав не раз Господній Заповіт
Бентежно так і трепетно у руки.

І відчував, як у душі моїй,
Мов ранок дня – народжувалось ди...