Любов, вона така є не простая
Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"
Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?
Та якщо ми себе зовсім не любим,
Як можем тоді ближнього любить?
А ми тут на землі не просто люди,
Ми - діти Божі, у Його любові ми.
Не немічні, а сильні у Ісусі.
Обмиті у Його святій крові.
І з ран Його - нам зцілення лиються.
Більш за життя Він всіх нас полюбив.
Старих нема у Нього, непотрібних.
А кожен - Його любе є дитя.
Байдужим не буває до усіх Він,
А ми себе не любим - в тім печаль...
Себе принижуючи у своїх очах так,
Не ціним тим, що Бог нам дарував.
Своїм дитям, зробив Він підійнявши
Над світом, що втонув в своїх гріхах.
Бог хоче, щоб ви мали гідність.
Ні, ні не гордість - що ти вище всіх.
І не тілесне те високомір'я,
Що називає слово Боже - гріх.
А тиху і смиренну гідність Божу,
Яка була лиш тільки у Христа.
Любов і простота, Отцю покора.
Гідність небес - у тому висота.
Нічого не значний, але у Бога
Високим є і взятим для труда.
Ти не кажи, що зовсім ти нікчемна.
Ти - Божа, Бог спасіння тобі дав.
Ти не люби себе, як світ цей любить -
Все пестячи і кормлячи лиш плоть.
Люби свою безсмертную ти душу,
Яку так вірно любить Сам Господь.
Кажи ти ворогу: " Я є дитина Божа.
У собі маю гідність я Його"
А Він злобу всю переміг любов'ю.
Подібною я буду до Його.
Л. Шпак
---
Цей вірш висловлює думки про гідність і самолюбов, пропонуючи роздумувати над тим, як відносимося до себе і як відносимося до інших. Він наголошує на тому, що ми, як діти Божі, маємо гідність, яка не полягає в гордості або високомір'ї, а в тому, що Бог нас любить і підносить нас над нашими гріхами і недосконалістю.
Автор закликає людей не принижувати себе і не відноситися до себе негативно, а бачити свою гідність перед Богом. Він наголошує, що важливо любити і приймати себе такими, якіми нас створив Бог, і водночас прагнути бути подібними до Христа у своїх діях та відношенні до інших.
Загальний початок вірша ставить акцент на любові як основному елементу віри і відзначає, що це є важливою складовою релігійного життя.
08.10.2023
|
|
|
|
|
Ти мій Батько, мій Друг, Утішитель
"Ти мій Батько, мій Друг, Утішитель"
тихенько схиляю коліна в тиші
Тихо в молитві своїй Я скажу " Мій Спаситель...
Христос, о мій Пастир прийди
Ти бачив усе що зі мною зробили:
Як різали крила, і як сльози текли
Як швиряли камінням і кидали стріли
як плювали у душу і з усмішкой втекли
...
А ми живемо у останій час - Вірш про останній час
А ми живемо у останій час ,
Де чуєм про тривоги ,горе ,катаклізми, війни ,
І страх покрив серця усіх людей ,
Вони у паніці живуть постійно .
А ті ,що йдуть шляхом вузеньким за Христом ,
Вони своє життя для Бога доручили.
Наступить день і час коли наш Бог прийде .
Забрати свою церкву славну в небо .
І там Він одягне вінці ли...
Ти вчиш мене маленьким крокам віри
Ти вчиш мене маленьким крокам віри,
Як те дитя, що йде за татом вслід.
Попереду ідеш, щоб перевірить
Чи можу я сама іти, чи ні?
Щоб на руках, постійно, не носити.
Щоб не була я вічно немовлям.
Уже ногами віри щоб ходити,
На землю ставлячи, ходити Бог навча.
Здається, йду, дивлюсь на Батька пильно.
І так стараюся іти, щоб слід ...
Дякуй Богу за все
Дякуй Богу за все, що ти маєш у Ньому,
За Його благодать, за пролитую кров,
І служімо в житті, тільки Богу Святому,
Дякуй Богу завжди, за жертовну любов.
Дякуй Богу за те, що життя вічне маєш,
За спасіння, що дане в Ісусі Христі,
Ти до неба з Ісусом, шлях нині тримаєш,
Він за тебе страждав, тяжко так на хресті.
За все добре і зле, пр...
Українська Голгофа Я не хочу щоб діти страждали
Українська Голгофа
Я не хочу щоб діти страждали,
Щоб від горя сивіли батьки,.
Хочу бачить,щоб люди всміхались,
Щоб було більш добра на землі!
Щоби люта війна зупинилась
І щоб більше не лилася кров!
Щоб людина з Творцем примирилась,
Щоб в серцях царювала любов!
Щоб більш не ховала мати сина
І дружина коханого свого,
Щоб...
Кожен день, назбиравши терпіння... - Вірш про Духовний внутрішній пошук
Кожен день, назбиравши терпіння
І затиснувши мрії в кулак,
Ми готові платить за спасіння,
Хочем гідними бути ми благ.
Та коли ми коліна схиляєм,
Десь в забутих альтанках душі
Біль поразок своїх відчуваєм –
Повелись на гріха бариші.
По-дурному, банально доволі,
Дім із сіна за мить відпалав.
І молитву вуст...
Чи це мир, що в серці світить, Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в серці світить,
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?
Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?
Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.
Любов порою наче не любов
Любов порою наче не любов,
Про неї в світі сказано багато,
Вона - у силі спільних молитов ,
Вона , частіше , будні а не свято..
Не схожа на роман земний вона,
На вигадану повість про стосунки ,
Любов- це не троянда сто одна ,
Любов- це не коштовні подарунки...
Любов- не серенади під вікном ,
Не мрії про якісь...
ТИ ЗНАЄШ БОЖЕ
Ти знаєш, Боже, Ти мені потрібний...
У кожну мить, хвилину і секунду.
Коли туманне небо чи погідне,
Коли здається, світла вже не буде.
Як перехрестями життя блукаю,
Коли складні проходжу лабіринти,
Як стукають у серці молотками
Важкі питання, й їх не зупинити.
А світ жорстокий і несправедливий...
А я змиритися ніяк не можу...<...
Яка це радість!
Яка це радість- встати на світанні,
З молитвою зустріти день новий,
Позаду всі залишити страждання,
З надією долати шлях земний.
Яка це радість - в щастя зодягнутись,
Всім побажати миру на Землі.
І вперше після болю посміхнутись,
Добро і ласку сіяти у злі.
Яка це радість - чути голос рідних,
Вслухатися у співи солов'я.









