Середа 24 Червень 2026   Пошук    

СКЛЯНКА МОЛОКА🥛

Пізня осінь надворі стояла, 
В вікна дощ тихенько дріботів, 
Вітер дув і вже земля чекала 
Прибуття зимових холодів. 

По дорозі йшов собі хлопчина, 
Він свої картини продавав, 
На чолі картуз, в руках торбина, 
Так собі на хліб він заробляв. 

Сильно їсти вже йому хотілось, 
Вся одежа мокрою була, 
І бажання в нього вмить з'явилось, 
Щоб зайти в будинок край села. 

І зібравши всі останні сили, 
До будинку ближнього побрів. 
Раптом вийшла дівчинка з кватрири, 
В неї хлопець пити попросив. 

«Ви мені вже, пані, вибачайте, 
Що до двору я зайти рішив, 
Я прошу, водички мені дайте, 
Бо я сильно пити захотів.»

Хоч насправді не хотів він пити, 
А води він попросив тому, 
Що поїсти в дівчини просити 
Стало дуже соромно йому. 

Не пройшло, напевно, і хвилини, 
Як вона, схоловшись над столом, 
Для ось цього бідного хлопчини 
Наливала склянку молоком. 

«Не соромся, пий, а я для тебе 
Ще добавки як потрібно дам.»
«Ви такі люб'язні, та не треба, 
Я від всього серця вдячний вам.»

Хлопець тихо вийшов із квартири, 
Ще рукою пані помахав, 
Бо такої доброї людини 
Він в житті, нажаль, не зустрічав. 

Ще про неї згадував він довго
Та життя на місці не стоїть.
Скоро Бог можливість дав для нього
В інститут медичний поступить. 

В інституті дуже добре вчився, 
Рясно Бог його благословляв, 
Згодом став хірургом, одружився, 
Двоє діток Бог йому послав. 

Потім став в лікарні працювати, 
Бог його талантом наділив, 
Важкохворим він допомагати 
І вночі, і вдень,- завжди спішив. 

Та одного разу диво сталось, 
Як в палату двері відчинив. 
Наяву, чи може показалось, 
Там знайому постать він зустрів. 

Це та сама дівчина лежала, 
Що його поїла молоком, 
Від присутніх помочі чекала, 
Погляд свій кидаючи кругом. 

Зупинився лікар на хвилину, 
Душу біль нестерпний обгорнув, 
Так спасти хотілось цю людину, 
Він її ще й досі не забув. 

«Боже мій! Спаси її від смерті, 
І молитви голос мій почуй, 
Хоч їй може суджено померти, 
Але я прошу Тебе, врятуй!»

Хоч життя було на волосині, 
Без надії й віри в майбуття, 
Він просив здоров'я цій людині
І боровся за її життя. 

Хоч не раз були розчарування, 
Але лікар не здавав назад, 
І, нарешті, довге лікування 
Все ж дало успішний результат. 

Поступово смерті люта сила, 
Здавши вмить позиції свої, 
Від цієї жінки відступила, 
Бог від смерті врятував її. 

Але ще одне випробування, 
Після цього ворог їй послав: 
Бо оплату їй за лікування, 
Лікар через санітарку передав. 

Знову серце трепетно забилось, 
Бо відчуло ще одну біду, 
Як вона на суму подивилась: 
«Де ж такі я кошти віднайду? 

Щоб цю суму лікарю зібрати
І покрити цей великий борг, 
Треба свій маєток продавати, 
Я не маю коштів, свідок Бог.»

Знову плач доносився з постелі, 
Лиш радів від цього сатана, 
Але, що це, знизу на папері 
Напис вмить побачила вона. 

Щось цікаве й дивне написала 
Там в куточку лікарська рука.
І слова ці жінка прочитала: 
"Борг покрила склянка молока". 

Затремтіло серце. Їй здавалось 
Це далеким, незвичайним сном. 
Але все їй згодом пригадалось, 
Як поїла хлопця молоком. 

Це вона і зараз пам'ятає 
І слова згадалися тоді: 
"Хто із вас найменшого приймає, 
Допомігши в горі і в біді,- 

То в той час це робить він для Мене".
Хоч багато є в нас суєти, 
Так чинити треба нам щоденно, 
Якщо в небо хочемо ввійти.

---

Цей вірш розповідає історію про доброту, милосердя та взаємну допомогу в найнесподіваніший момент. Він відзначає теми благородства, вдячності та безкорисливості, а також підкреслює важливість поділу того, що ми маємо, з тими, кому це дійсно потрібно.

Основні елементи вірша:

  1. Опис осені: Вірш починається з опису пізньої осені, створюючи атмосферу затишку та тепла.

  2. Хлопчик з картинами: Основний герой - хлопчик, який мандрує селом, продаючи свої картини, що свідчить про його просте походження та скромний спосіб життя.

  3. Доброта дівчини: Дівчина, яку зустрічає хлопець, виявляється надзвичайною доброю і людяною. Вона випрошує для нього молоко, надаючи йому не тільки напоїти, але і виразуючи свою турботу.

  4. Подяка та благословення: Хлопчик щиро дякує дівчині, і вірш підкреслює його вдячність та благословення для неї.

  5. Життєва та кар'єрна подорож: Хлопчик виростає в успішного лікаря і знаходить можливість віддячити за допомогу, яку він отримав у минулому.

  6. Лікарська допомога: Вірш описує, як лікар, врятувавши дівчину від смерті, стикається з випробуванням у вигляді фінансових труднощів, пов'язаних із лікуванням.

  7. Диво та божа ласка: Розвиток подій розглядається як диво та втілення божої ласки. Після важкостей хлопець визначається покрити всі витрати на лікування.

  8. Цитата з Біблії: Вірш завершується цитатою з Біблії, яка наголошує важливість безкорисливості та допомоги меншим.

В цій історії розкривається тема людської доброти, яка перетинається з вірою і покликанням служити іншим.

12.11.2023

Безсонні ночі в мами й тата, Здається, зупинилась мить

Безсонні ночі в мами й тата,
Здається, зупинилась мить,
Коли дитина хвора в хаті,
Ніхто тоді уже не спить...
Молитва — наша зброя сильна,
Бог забирає всякий страх,
Душа стає від страху вільна,
Хоч навіть сльози на очах...
Як молишся, то ніч світліша,
Із серця відійде туга,
У цілім світі наймиліша
Твоя дитина доро...

Нехай твій світильник ніколи не згасне

Нехай твій світильник ніколи не згасне,
Щоб стежка життєва до неба вела,
Нехай твоя доля, як сонце прекрасне,
Не зайде за обрій миттєвих невдач.
І хоч через терни ти часом крокуєш,
Свій зір направляй до осяйних зірок,
В молитві схилися й відразу відчуєш,
Який всемогутній твій люблячий Бог.
Так хочеться, люба, щоб горя не знали
Твої ...

Серед мільйонів прохожих людей

Боже, я прошу за вкраїну
За життя юнаків молодих
Я прошу збережи Україну
Країну колосків золотих

Хай повернуться вже до домівок
Ті що захищають кордони
Хай забудуть про чорний відтінок
І зустрінуть квітучість весни в ріднім домі

Нехай крізь сльози посміхнуться
Ті, що чекають батьків
Нехай батьки до дітей повер...

В твоїй любові я сховаюсь І не важливо що там за вікном

В твоїй любові я сховаюсь
І не важливо що там за вікном
Я не боюсь , ні чуть я не лякаюсь
Бо знаю , під Твоїм Святим крилом .
Знайду я спокій , радість і любов
Знайду я мир , якого нині важко
Знайти отут на цій землі
Ти розумієш біль, як серцю інколи буває тяжко ,
З Тобою я стою , в цій боротьбі .
З Тобою навіть плакати приємно

Мільйони, тисячі поранених людей Шукають допомоги і поради..

Мільйони, тисячі поранених людей
Шукають допомоги і поради..
Шукають рідних та знайомих їм очей,
Тепла шукають, слова, що розрадить.

Схилившись десь на кам‘яній плиті,
Що вже навік замовкла із землею.
Вони нічого вже не мають на меті,
Лише б хто повернув їм час з сім‘єю.

Коли усі зібрались за столом,
Коли  всі...

А ми живемо у останій час - Вірш про останній час

А ми живемо у останій час ,
Де чуєм про тривоги ,горе ,катаклізми, війни ,
І страх покрив серця усіх людей ,
Вони у паніці живуть постійно .

А ті ,що йдуть шляхом вузеньким за Христом ,
Вони своє життя для Бога доручили.
Наступить день і час коли наш Бог прийде .
Забрати свою церкву славну в небо .

І там Він одягне вінці ли...

Бувають висоти, бувають долини, Буває, що слабну і віра тремтить

Бувають висоти, бувають долини,
Буває, що слабну і віра тремтить,
Та навіть, тоді, у найважчі хвилини,
Я знаю, що поруч Господь мій стоїть.

Здається, кінець, програна битва,
Та ніжний чийсь голос говорить мені:
«Дитя, помолися, і щира молитва,
Дарує і радість, і силу тобі.»

Буває, що сум, ніби хвиля, охопить,

Гончар ось місить глину для посудини

Гончар ось місить глину для посудини.
А вона різна у руках його бува.
Бува тверда, що розмочити важко.
Бува, каміння у собі хова.

Бува м'яка піддатлива на вигляд.
Глечика ліпить ніжно не ламає.
Тому гончар із кожною лиш глиною,
По свому особливо поступає.

Одну він мочить глину дуже довго.
А іншу мне, каміння вибирає.
...

БОЖЕ, ЗУПИНИ ВІЙНУ / Вірш про війну, про Україну

Десь гаряче, Господь, а я - в безпеці.
Підтримай, Боже, кожного й потіш,
Де кожен день - ходіння, мов по лезі,
Де щосекунди в спину летить "ніж".

Ти накажи Твоїм небесним слугам
Оберігати земляків життя.
Ти Сам для них будь матір'ю і другом, -
В Ім'я молюся Господа Христа.

Кожного солдата
Прошу, Господь, знов...

Земля вмивається сльозою

Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи,де Ти?"

Навкруг зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні,затишні маєтки
Перетворились в пустирі.

І переорані війною
Зітхають втомлено ш...