Неділя 19 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

СКЛЯНКА МОЛОКА🥛

Пізня осінь надворі стояла, 
В вікна дощ тихенько дріботів, 
Вітер дув і вже земля чекала 
Прибуття зимових холодів. 

По дорозі йшов собі хлопчина, 
Він свої картини продавав, 
На чолі картуз, в руках торбина, 
Так собі на хліб він заробляв. 

Сильно їсти вже йому хотілось, 
Вся одежа мокрою була, 
І бажання в нього вмить з'явилось, 
Щоб зайти в будинок край села. 

І зібравши всі останні сили, 
До будинку ближнього побрів. 
Раптом вийшла дівчинка з кватрири, 
В неї хлопець пити попросив. 

«Ви мені вже, пані, вибачайте, 
Що до двору я зайти рішив, 
Я прошу, водички мені дайте, 
Бо я сильно пити захотів.»

Хоч насправді не хотів він пити, 
А води він попросив тому, 
Що поїсти в дівчини просити 
Стало дуже соромно йому. 

Не пройшло, напевно, і хвилини, 
Як вона, схоловшись над столом, 
Для ось цього бідного хлопчини 
Наливала склянку молоком. 

«Не соромся, пий, а я для тебе 
Ще добавки як потрібно дам.»
«Ви такі люб'язні, та не треба, 
Я від всього серця вдячний вам.»

Хлопець тихо вийшов із квартири, 
Ще рукою пані помахав, 
Бо такої доброї людини 
Він в житті, нажаль, не зустрічав. 

Ще про неї згадував він довго
Та життя на місці не стоїть.
Скоро Бог можливість дав для нього
В інститут медичний поступить. 

В інституті дуже добре вчився, 
Рясно Бог його благословляв, 
Згодом став хірургом, одружився, 
Двоє діток Бог йому послав. 

Потім став в лікарні працювати, 
Бог його талантом наділив, 
Важкохворим він допомагати 
І вночі, і вдень,- завжди спішив. 

Та одного разу диво сталось, 
Як в палату двері відчинив. 
Наяву, чи може показалось, 
Там знайому постать він зустрів. 

Це та сама дівчина лежала, 
Що його поїла молоком, 
Від присутніх помочі чекала, 
Погляд свій кидаючи кругом. 

Зупинився лікар на хвилину, 
Душу біль нестерпний обгорнув, 
Так спасти хотілось цю людину, 
Він її ще й досі не забув. 

«Боже мій! Спаси її від смерті, 
І молитви голос мій почуй, 
Хоч їй може суджено померти, 
Але я прошу Тебе, врятуй!»

Хоч життя було на волосині, 
Без надії й віри в майбуття, 
Він просив здоров'я цій людині
І боровся за її життя. 

Хоч не раз були розчарування, 
Але лікар не здавав назад, 
І, нарешті, довге лікування 
Все ж дало успішний результат. 

Поступово смерті люта сила, 
Здавши вмить позиції свої, 
Від цієї жінки відступила, 
Бог від смерті врятував її. 

Але ще одне випробування, 
Після цього ворог їй послав: 
Бо оплату їй за лікування, 
Лікар через санітарку передав. 

Знову серце трепетно забилось, 
Бо відчуло ще одну біду, 
Як вона на суму подивилась: 
«Де ж такі я кошти віднайду? 

Щоб цю суму лікарю зібрати
І покрити цей великий борг, 
Треба свій маєток продавати, 
Я не маю коштів, свідок Бог.»

Знову плач доносився з постелі, 
Лиш радів від цього сатана, 
Але, що це, знизу на папері 
Напис вмить побачила вона. 

Щось цікаве й дивне написала 
Там в куточку лікарська рука.
І слова ці жінка прочитала: 
"Борг покрила склянка молока". 

Затремтіло серце. Їй здавалось 
Це далеким, незвичайним сном. 
Але все їй згодом пригадалось, 
Як поїла хлопця молоком. 

Це вона і зараз пам'ятає 
І слова згадалися тоді: 
"Хто із вас найменшого приймає, 
Допомігши в горі і в біді,- 

То в той час це робить він для Мене".
Хоч багато є в нас суєти, 
Так чинити треба нам щоденно, 
Якщо в небо хочемо ввійти.

---

Цей вірш розповідає історію про доброту, милосердя та взаємну допомогу в найнесподіваніший момент. Він відзначає теми благородства, вдячності та безкорисливості, а також підкреслює важливість поділу того, що ми маємо, з тими, кому це дійсно потрібно.

Основні елементи вірша:

  1. Опис осені: Вірш починається з опису пізньої осені, створюючи атмосферу затишку та тепла.

  2. Хлопчик з картинами: Основний герой - хлопчик, який мандрує селом, продаючи свої картини, що свідчить про його просте походження та скромний спосіб життя.

  3. Доброта дівчини: Дівчина, яку зустрічає хлопець, виявляється надзвичайною доброю і людяною. Вона випрошує для нього молоко, надаючи йому не тільки напоїти, але і виразуючи свою турботу.

  4. Подяка та благословення: Хлопчик щиро дякує дівчині, і вірш підкреслює його вдячність та благословення для неї.

  5. Життєва та кар'єрна подорож: Хлопчик виростає в успішного лікаря і знаходить можливість віддячити за допомогу, яку він отримав у минулому.

  6. Лікарська допомога: Вірш описує, як лікар, врятувавши дівчину від смерті, стикається з випробуванням у вигляді фінансових труднощів, пов'язаних із лікуванням.

  7. Диво та божа ласка: Розвиток подій розглядається як диво та втілення божої ласки. Після важкостей хлопець визначається покрити всі витрати на лікування.

  8. Цитата з Біблії: Вірш завершується цитатою з Біблії, яка наголошує важливість безкорисливості та допомоги меншим.

В цій історії розкривається тема людської доброти, яка перетинається з вірою і покликанням служити іншим.

12.11.2023

Нема на світі долі кращої

Нема на світі долі кращої, 
Ніж жить для Господа Христа, 
Він - Джерело спасіння нашого, 
Для нас небесним хлібом став. 

На тихі пажиті вести 
Бажає кожну із овець, 
Щоб пригорнуть і вберегти, 
Дать мир, спокій для їх сердець. 

Життя з Ісусом - благодать, 
В Нім втіха й радість від ...

Отой, що розуму не має

Отой, що розуму не має
Сказав у серці своєму:
"Який там Бог? Його немає!"
До всього все одно йому.

I ці розбещені звершили
Свої поганії діла,
А де ж оті, що добре діють?
Навкруг ні одного нема!

И на людських синів дивився
На землю Сам Господь з небес,
Щоб бачить, що не помилився,
Той, хто шукає Бога - є...

Забронюйте білет в небеса

Забронюйте білет в небеса
Щоб як раптом прийде той час
Незалишились ви без Христа
А Христос не лишився без вас

Забронюйте собі білет
Це ніколи не буде завчасно
Краще думати вже наперед
Бо без Бога прожити страшно...

Ми бронюєм білети на потяг
Кожен крок свій продумуєм двіччі
Ми турбуємось більше за одяг
Ніж за се...

ПОДАРУНОК БАТЬКА...

Один багатий чоловік мав сина,
І подарунка йому готував,
Бо в нього наближались іменини,
Двадцятиріччя хлопець відзначав.

І батько знав бажання його сильне,
Чого хотів давненько його син, -
Він мріяв дуже про авто спортивне,
Так сильно прагнув, до душі глибин.

Хлопчина бачив - коштів вистачає,
Тому на день народження...

Є багато людей, що не знають про Бога Потопають в гріхах і марнують життя.

Є багато людей, що не знають про Бога
Потопають в гріхах і марнують життя.
І не хочуть дізнатись про Бога живого,
Котрий може змінити земне їх буття.
І не думають зовсім про те ,що чекає
Їх уже після смерті, тоді як помруть.
З кожним днем їх до смерті життя наближає,
Та без Божого страху у світі живуть.

На питання:"Куди ти під...

Час не летить, то просто ми невічні

Гості

Час не летить, то просто ми невічні.
Час був, час є і буде на віки…
То тільки ми гостюємо у Вічності
Одну секунду, кажемо, роки.

То тільки ми собі таки міркуємо,
Що люди — вісь і крутиться Земля
Довкола наших похотей і пристрастей
І кожен з нас — то Всесвіт, то стезя…

А ми ніхто, точніше, гос...

Господь приготував нам небеса Помер за нас, за гріх наш заплативши

Коли у серці біль і сльози на очах
"Нікому я не треба" у тебе на думках
За що Боже покинув, мене на самоті?
Без Тебе я боюся що буду в небутті
Прости мене й мої гріхи, благаю!
Життя без Тебе не життя, я знаю
Робила боляче Тобі не раз
Але буду старатись! Повсякчас!
Я буду прагнути до ідеалу
Як вчив мене Ісус ще з малу
...

Іноді наше серце сповнене смутком

Іноді наше серце сповнене смутком. 
Ми можем сумувати практично без причин 
Ходити з сумом на обличчі
Хоча в житті все добре так у нас. 

Часом такі моменти можуть наступати 
Лиш через те,що мало думаєм про Бога ми
Мало думаємо про Його Любов розп'яту
Та за ту кров,що за нас лилась 

Наші думки,увага спрямо...

Чому так часто у житті Немає сили і терпіння

1. Чому так часто у житті
Немає сили і терпіння,
А нарікання й навіть гнів
Підточують моє сумління?


2. Чому той світ з його гріхом
Заполоняє серце часто?
Чому ж то ненависть із злом
Літа над ним, як чорне птаство?

3. Як хочеться вірно іти
По тій із тернами дорозі!
Як хочеться спокій знайти
У лас...

Коли я опустила руки: Не знала як іти, й куди

Коли я опустила руки:
Не знала як іти, й куди,
Склонивши голову з розпуки
Сказала :Господи, веди.

І Він повів на вузьку стежку
Сказав: Ступай в Мої сліди,
В любу погоду, холод, спеку
З ціє стежки не зійди.

А потім Вів через колючки
До крові ранивши стопи,
Мені здавалося ці муки,
Не зможу більше я знести...