Я пишу Тобі, мій небесний Батько!
Я пишу Тобі, мій небесний Батько!
Світ змінився,Тату!
Він став не таким,як Ти його бачив..
Ти показав,як треба любить
Але люди вибрали вбить!
Я плачу, Тату!
Кругом злоба і гнів!
Заздрість і пил!
Хочуть збити з вірних доріг!
Таточку, дай мені сил!
Мені сумно,Тату!
Люди стали хмарними,не усміхаються вслід,
вибирають славу і гріх..
Гроші покорили всіх..
Забули,що в Тобі весь зміст!
Я бачу,Тату! Як люди не вміють радіти!
Втратили час,щоб просто пожити!
У горі й біді забули в Кого просити!
А Ти так хочеш, усіх простити!
Я знаю,Тату!
Що серед сильних ти вибираєш вірних!
І вірність їхня,Тебе не розгубить!
Я обіцяю Тату,її вберегти!
Ти лиш сховай мене в своїй тіні!
Ольга Яремчук
---
Цей вірш висловлює велику духовну та моральну турботу автора перед Богом. Він відображає реакцію на зміни в сучасному світі, де автор спостерігає багато негативних явищ, які віддаляють людей від духовних цінностей та принципів. Автор сумує за тим, як люди стають злобними, сповненими зависті і ненависті, і як гроші і погоня за успіхом перехоплюють важливі аспекти життя.
У цьому вірші автор звертається до Бога як до небесного Батька, просить Його захисту та сили, а також висловлює вдячність за Творця, який примиряє та прощає. Вірш також містить обіцянку вірно служити Богу та залишатися в Його тіні.
Автор, за допомогою поезії, виражає своє прагнення зберегти віру в добро, любов та духовні цінності, не зважаючи на виклики і негаразди сучасного світу.
15.10.2023
|
|
|
|
|
Ціль життя
Спогади минулих літ,мов приємний сон,
Як художник пензлем,створює картини,
А час вілізи поскладав до себе на вагон
І в мене на полиці виклав пам'ятні світлини.
Важко так думкам моїм розгорнути крила,
Пташкою майнути в голубу блакить...
Щоб вітрами свободи наповнивши вітрила,
Тримати курс на вогник,що в далені горить.
Пробач...
Моя молитва тиха, як сльоза
Моя молитва тиха, як сльоза.
Хоч кілька щирих слів сказати лиш зумію,
Та стихне враз неспокою гроза,
І щиро,як дитина,порадію
Піду до церкви, Богу помолюсь,
Відкрию свою душу несповиту.
О, як боюсь я, о, як я боюсь
Її з гріхом навіки залишити.
До Бога словом ...
Коли боляче серце ранять
Коли боляче серце ранять
Гострим словом, мов лезом бритви,
Одиноко і гірко стане —
І знеможеш в нерівній битві.
Не ховайся в німе мовчання,
Серце небу лиши відкритим…
Хай душа у сльозах благання
До Ісуса несе молитву…
На образи пекучий попіл
Хай проллється дощик прощення.
Під хрестом на старій Голгоф...
Україно! Рідна моя ненько!
Україно! Рідна моя ненько!
Знов тебе шматують вороги,
Знов в твоїх дітей болить серденько,
Знов тривога й розпач навкруги.
Ти тримайся люба батьківщино!
З нами Бог, воює Він за нас.
З Ним ми сильні, рідна Україно.
Не залишить Він нас у цей час.
Прихили перед Творцем коліна,
Попроси про прощення Його.
Він тебе обго...
Не тримай у серці зла
Давай відкинемо образи
І зловимо гармонію добра.
Залишимо спокійні фрази,
Потягнемося знову до тепла.
Запалимо любов’ю очі,
Розтопимо холодне серце вмить.
Дні розфарбуємо робочі.
Загоїм те, що так давно болить.
Співчуття, повагу і підтримку
Помістимо в самісінькій душі,
Згадаємо, хоч на хвилинку,
...
ІНОДІ НАШЕ СЕРЦЕ, СПОВНЕНЕ СМУТКОМ
Іноді наше серце сповнене смутком.
Ми можем сумувати практично без причин
Ходити з сумом на обличчі
Хоча в житті все добре так у нас.
Часом такі моменти можуть наступати
Лиш через те,що мало думаєм про Бога ми
Мало думаємо про Його Любов розп'яту
Та за ту кров,що за нас лилась
Наші думки,увага спрямо...
День, словно полночь, страх в темноте...
День, словно полночь, страх в темноте...
Распята Любовь на холодном кресте.
Всюду вопросы: так кем же Он был?..
Холод на лицах ужас сменил.
Злоба сменилась страхом - кто Он?
Видно был нами Сын Божий казнён...
Но, нет раскаянья, лишь холод... И страх
Всех тех людей разогнал по домах.
Я, у креста, тихо слёзы пролью.
Холод объял ...
Живи так наче ти живеш останній раз
Живи так наче ти живеш останній раз
Наче завтра ніколи не настане
І не засвітить більше сонце
Серденько більше не заб'ється.
Не побачиш прекрасні лани
Не відчуєш запах квітів польових
Наче не почуєш шепіт моря
Не вдихнеш більш аромат весни.
Живи так ніби це остання мить
Насолоджуйся всіма щасливими моментами
Небо нахилилось низько, низько...
Небо нахилилось низько, низько...
Хочу,на землі, я жити небом.
Щоб воно завжди було так близько.
Доторкатись щоб до нього серцем.
І коли мені так буде тяжко,
Знов прийдуть в житті важкі хвилини,
Небо мене зможе обійняти
Так, як батько обійма дитину.
Небо нахилилось низько, низько...
Серця вічність тихо доторкнулась.<...
Перед розп'яттям, плакав наш Христос
Перед розп'яттям, плакав наш Христос,
Коли вночі молився в Гефсиманії?
Тяжко страждав, і лише піт Його
На землю падав тоді крові краплями.
Тяжко змагались тільки дух і полоть.
Бо тіло смертнеє, земнеє тоді мав Він.
І знав чому прийшов сюди Господь.
"Нехай мине..." - так тіло лиш казало.
Не знаємо а плакав чи Він т...









