Вівторок 22 Вересень 2026   Пошук    

Душа моя жива Тобою

Жива душа моя, жива Тобою!
До Тебе лине всім своїм єством,
Жадає миру, повноти, спокою,
Жадає близькості, єднання із Христом!

Для мене ВСЕ Він - щастя і надія, 
Життя моє, - те, справжнє, переможне! 
Без Тебе, Бог, я жити не умію,
То не життя, коли душа порожня..

Коли шукаю затишку, опори,
А все хитке, а стійкості немає..
Бо тільки, дивлячись угору,
Я зможу жити, Батьку мій, я знаю.

---

У вірші Оксани Юрік виражена глибока духовна залежність та відданість Богу. Поетка описує, що її життя має сенс і повноту завдяки її віросповіданню та зв'язку з Богом. Вона співає про те, як Бог є її джерелом щастя, надії, та як лише в Ньому вона знаходить мир і внутрішню опору. Цей вірш висловлює глибоку релігійну віру та відданість Богу.

11.10.2023

ПРИХІД ХРИСТА

Живемо перед приходом Христа
Схиляються народи перед страхом,
Бо розуміють, що в опасності земля:
В одну хвилину може стати прахом.

Слухи про війни, бються океани,
І катастрохи на землі лишають слід,
Невсилі устояти людським планам, 
Останній час.... тривожиться весь світ.

Наша планета стала на вагу,
До півночі наближуєть...

Не бійся того, що про тебе скажуть

Не бійся того, що про тебе скажуть
Й тебе осудять поглядом очей,
Якщо за Господа тобі і руки зв'яжуть
І сльози потечуть з твоїх очей.

Якщо для того, щоб уста закрити,
Тебе закинуть у лев'ячий рів,
З тобою й там Бог буде говорити,
Він туди прийде й тебе укріпить.

Як з Даниїлом, буде Він з тобою,
Якщо ти вірним...

Моя молитва тиха, як сльоза

Моя молитва тиха, як сльоза.                     
Хоч кілька щирих слів сказати лиш зумію,
Та стихне враз неспокою гроза,
І щиро,як дитина,порадію

Піду до церкви, Богу помолюсь,
Відкрию свою душу несповиту.
О, як боюсь я, о, як я боюсь
Її з гріхом навіки залишити.

До Бога словом ...

Все задаєш Мені питання - Багато різних є "чому"

Все задаєш Мені питання -
Багато різних є "чому"
Не будь ти завжди немовлятком,
Живи по слову Моєму.

Ти його знаєш і читаєш.
І навіть інших учиш ти.
Чому ж тоді не довіряєш
Так часто ти словам Моїм?

Приходять до тебе сумніви -
Чи то говориш, Боже, Ти?
Мені скажи і я повірю.
Почуй - не раз молю, прийди.<...

ХАЙ БУДЕ МИР

Щоби лелеки повертались
У свої гнізда навесні.
І добру звістку всім звіщали, 
А соловей співав пісні. 

Щоб розпускалися тюльпани 
В кожнім городі під вікном.
Родини разом щоб збирались
В батьківські домі за столом.

Щоб мама сина обнімала
І сльози радості текли.
Дитяча пам'ять, щоб не знала
Слід...

Квіти прощення

В білосніжнім платті, як сніжинка,
(В гості чи у дім батьків своїх)
Дівчинка йшла по в’юнкій стежинці
Із букетом квітів запашних.

Гарна, мов тополя срібнолиста,
І весела, як дзвінкі струмки.
Їй щось ніжно шепотіло листя
І всміхались щиро пелюстки.

Сонечка закохане проміння
Кучерів розчісувало сад.
Дівчинка ж, як ч...

Спливають дні і пори року також

Спливають дні і пори року також,
Життя іде, його не повернуть.
Учора було тільки двадцять, -
Сьогодні вже за п'ятдесят.

І сивина уже на скронях твоїх,
Господь онуками тебе обдарував
І друзів маєш ти заможних,
Але спокою ти не маєш сам.

Мій друже, я скажу чому так, -
В твоєму серці спокою нема.
Й не буде, п...

Життевий шлях

Де була б я, якби не Ти;
Сиділа б там, у той глубокій ямі;
І думала про прожиті роки;
Й Для чого так зробив мені тіей весни;

Для чого це мене спідкало?
Як міг сам Бог Отець таке зробить;
Що дітонька сидить у ямі;
Й благае Бога повернуть ту мить.

Ту саму мить де була вона счастлива;
Ту саму мить де поруч Бог іде;

Українська Голгофа Я не хочу щоб діти страждали

Українська Голгофа
Я не хочу щоб діти страждали,
Щоб від горя сивіли батьки,.
Хочу бачить,щоб люди всміхались,
Щоб було більш добра на землі!
Щоби люта війна зупинилась
І щоб більше не лилася кров!
Щоб людина з Творцем примирилась,
Щоб в серцях царювала любов!
Щоб більш не ховала мати сина
І дружина коханого свого,
Щоб...

Звикли до Христа вже, не цінили...

Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."

Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.

Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...