Четвер 18 Квітень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Я ДЯКУЮ ТОБІ....

Я дякую Тобі, мій Бог, за очі,
Якими бачу все, що Ти створив.
Я знаю тих, для кого дні – як ночі, 
Хто сонце бачить тільки в хвилях снів.

Я дякую Тобі, мій Бог, за руки,
Якими можу я тримати хліб,
Втирать сльозу в печальний час розлуки
І працювати можу на землі.

Я знаю тих, кого годують з ложки, 
Хто сам не в змозі рук слабих піднять.
Я дякую, я дякую Тобі, мій Боже,
Як цю подяку більше передать?!

Я дякую Тобі, мій Бог, за ноги, 
Якими я проходжу всі путі,
Бо ще лежать такі, кому дороги
Непройдені залишились в житті.

Хто все життя прикутий до постелі,
Хто знає ту невимовну тугу,
Скорботу ту поламаної долі,
Печаль таку глибоку та важку.

Я дякую Тобі, мій Бог, за голос.
Тебе я завжди можу славить ним.
Бо є ж такі, кому весь світ навколо,
Як і вони, здається все німим.

Я дякую Тобі за хліб насущний,
Якого маєм вдосталь на столі.
Були часи важкі та неминучі,
Як люди помирали на землі.

Як крихту хліба золотом вважали,
Шматочок той ділили багатьом.
Якби вони його тоді так мали,
Як маєм ми сьогодні за столом.

Я дякую Тобі за мирне небо,
За спокій тихий рідної землі.
О, як за все це дякувати треба,
За все, що Ти даруєш у житті.

Я дякую Тобі, мій Бог, за маму,
За добрі очі, лагідні уста.
За щедрі руки з теплими словами,
За те, що в мене мама ще жива.

Я знаю тих, хто сиротами гірко
Живуть без мами рідної в житті.
Я дякую, я дякую Тобі, Владико,
За все, що Ти даруєш у житті.

Однак я знаю: гірко так буває
Тобі, наш Спасе, любий наш Господь,
Що дякувати часто забуваєм
За те, що маєм ми – немає хтось.

За очі, руки, ноги, хліб насущний,
За небо, маму, світлі почуття.
Навчи, Господь, нас слабими устами
Хвалить Тебе усе своє життя.

Я дякую Тобі, мій Бог, за очі,
Якими бачу все, що Ти створив.
Хвалити прагну, дякувати хочу,
А Ти до мого серця говори! 

---

Цей вірш виражає вдячність автора перед Богом за всі блага та можливості, які він отримує в житті. Вірш розглядає різні аспекти життя, за які автор вдячний.

  1. Очі: Автор починає вірш виражаючи подяку за очі, які дозволяють йому бачити все створене Богом. Він розуміє, що є люди, які не мають такого дару.

  2. Руки: Автор також вдячний за руки, якими він може тримати хліб, втирати сльози в складний час і працювати на землі. Він знову звертає увагу на тих, хто не має можливості цього робити.

  3. Ноги: Третій стан віршу висловлює вдячність за ноги, якими автор може проходити всі свої шляхи. Він наголошує на тому, що є люди, які не можуть ходити і залишаються прикутими до постелі.

  4. Голос: Вірш також відзначає подяку за голос, яким автор може славити Бога. Він знову зазначає, що є люди, які не можуть висловлювати свої думки через неможливість говорити.

  5. Хліб насущний: Автор вдячний за хліб насущний, який завжди є на його столі. Він пригадує складні часи, коли цього було недостатньо, і пам'ятає про тих, хто голодав.

  6. Мирне небо: Вірш виражає вдячність за мирне небо та спокій рідної землі, наголошуючи на тому, що це не завжди даність.

  7. Мати: Останній стан віршу особливо виразно виражає вдячність за матір. Автор наголошує на тому, що має щасливу можливість бути зі своєю матір'ю, відчувати її доброту та тепло.

  8. Загальна дяка: В заключенні віршу автор визнає, що, незважаючи на всі ці блага, люди часто забувають вдячність і вимагають ще більше. Він закликає до віддячності і підкреслює важливість цього.

Загалом, вірш виражає духовну вдячність перед Богом за всі блага в житті та нагадує про те, що варто цінувати та дякувати за те, що ми маємо, оскільки не всі мають такі можливості і блага.

02.10.2023

Молюсь за тих, хто на землі втрачає, Хто часто і не розуміє: «Чому так?»

Молюсь за тих, хто на землі втрачає,
Хто часто і не розуміє: «Чому так?»
Кому підтримки у молитві вистачає,
Не треба слів із лицемірним співчуттям.

Порад не треба. Так багато тих, хто знає,
Чому, навіщо і для чого Бог послав…
Так цінно, коли хтось з слізьми згадає,
В молитві щирій твою душу зігріва.

Молюс...

Чому забули про Христа

Чому забули про Христа
Чому Його вже не шукали
Чому красиве те життя
Ви на Голгофу не міняли

Чому не згадуєте те
Що ви ще в чора тут прожили
А зараз вас життя несе
Де лише радість є не кривда

Сьогодні ви живете там
Його не треба так багато
У вас є дім сім'я життя
Для чого вам там помирати

Нащо свій час Ти витрачаєш?

Нащо свій час Ти витрачаєш?
Який тобі подарував Господь?
Задай собі питання друже,
І відповідь собі ти дай.

Із чого день свій починаєш?
Куди всі сили витрачаєш?
І що є перше у твоїх думках?

Ти є господар свого часу,
І в праві, ти вирішувати сам,
Кому й коли ти відаси свій час.

У світі є багато пожерачі...

Якщо згасла любов — запали!

Якщо згасла любов — запали!
Якщо сили немає — дай!
А як стихло слово хвали —
Надихай, надихай, Боже мій, надихай!

Якщо віри немає — пробач.
Коли раптом згрішив — не карай!
А як в серці закрався плач —
Надихай, надихай, Боже мій, надихай!

Коли впав на шляху — підніми!
Зголоднів — ...

Чи падають в прірву, не ставши на краю?

Чи падають в прірву, не ставши на краю?

І те падіння в кожного своє.

Хтось по краю в безпечності гуляє,

Когось життя, підштовхуючи, б‘є.

Хтось любить краєвиди прірв скалистих,

А хтось сліпець, – мандрує навмання,

Є прірв багато дуже особистих,

Які не видні іншому здаля…

І є такі бездонні, що й не ...

Господь – джерело щастя

Блукаючи у темряві гріха,
Йшла беззупинно немічна людина.
І прокрадався в душу тихо страх,
І йти йому було вже не під силу.
Стомився в край. І скільки б не ходив,
Собі він щастя в світі не знаходив.
Усе життя у пошуках провів,
Та цим собі він тільки лиш нашкодив.
Блукав один він, втративши сімю.
І поруч не було його родини.
Н...

Сину Мій, тримайсь за Мою руку. Не впадай у відчай, не сумуй.

Сину Мій, тримайсь за Мою руку.
Не впадай у відчай, не сумуй.
Я з тобою розділю всю тугу.
Її частину, на Себе, візьму.

Те, що ти пройшов іще недавно,
Чи своїми силами пройшов?
Якби сил, пройти все, не давав Я
Хіба б ти, до цих ось днів, дійшов?

Знаю, що тяжкі земні дороги.
Я по них, колись, уже пройшов.
І Я те...

Не суди і не будеш засуджений

"Не суди і не будеш засуджений" -
Слово Боже навчає всіх нас.
Але часто так грізними суддями
У житті ми стаємо не раз.

І усіх ми , під себе, лиш міряєм,
В нас під кожного мірка своя.
У душі збудувавши судилище,
На нім сіли, як грізний суддя.

Не такі браття, сестри та й церква вся
Не така ось на розсуд вже мій.
...

Моя надія лиш на Бога

Моя надія лиш на Бога,
Коли в життя прийде біда,
Коли окутала тривога,
Коли поранена душа.

Моя надія лиш на Бога,
Коли життя навкруг штормить,
Нелегка випала дорога,
Чи серце від журби болить.

Моя надія лиш на Бога,
Коли життєва суєта
Зіб'є нещадно із дороги,
Коли розбита ціль й мета.

Моя надія лиш ...

Недобрі люди...

Недобрі люди,мов сіль на рану,
Уста отруйні,як у змії,
-Плетуть інтриги і оману ,
Діла їх злі.

Отруйні стріли,пускають радо,
У тих ,хто з ними не йде у слід .
Та все намарно,
Бо Бог ,насправді,трима Своїх.

І Він учинить,що тії стіли,
Поранять їх.
Та зрозуміють,вони напевно,
Що це розплата за кривду й сміх...

...